Українці дедалі частіше живуть у кредит: як не потрапити в боргову пастку

Кредитні інструменти дедалі глибше входять у повсякденне життя українців. Кредитні картки, оплата частинами, розстрочки на техніку та позики «до зарплати» стали для багатьох не винятком, а звичною частиною фінансового планування. Водночас експерти попереджають: між зручним фінансовим інструментом і борговою пасткою інколи лише один неправильний крок.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин в інтерв’ю РБК-Україна пояснив, що для повсякденних витрат кредитна картка часто є вигіднішою за класичний готівковий кредит. Причина — наявність пільгового періоду, протягом якого можна користуватися коштами без сплати відсотків. Залежно від банку такий термін може становити від 28 до 45 днів. Натомість готівкові кредити практично завжди одразу передбачають нарахування відсотків.

Однак навіть за наявності пільгових умов головним ризиком залишається кредитне навантаження. За словами експерта, універсального безпечного відсотка не існує, оскільки фінансові можливості у всіх різні. Водночас класичний підхід передбачає, що щомісячні платежі не повинні перевищувати 50% доходу. Але навіть цей показник може бути небезпечним.

Аналітик навів приклад із середньою зарплатою в Україні. Якщо після податків людина отримує приблизно 23,5 тис. грн, а понад 11 тис. гривень витрачає на погашення кредиту, такий баланс може швидко створити проблеми для повсякденного життя.

Окремо Шевчишин звернув увагу на популярну практику купівлі техніки у кредит. На його думку, така позика може бути виправданою лише тоді, коли придбана річ створює дохід або використовується для роботи. Наприклад, якщо йдеться про ноутбук, телефон чи автомобіль, який допомагає заробляти гроші.

Крім того, у період інфляції розстрочка іноді дозволяє зафіксувати поточну ціну товару, який згодом може суттєво подорожчати. Але брати кредит виключно для розваг або імпульсивних покупок експерт не рекомендує.

Особливу небезпеку, за його словами, становлять так звані “токсичні” позики. Насамперед ідеться про компанії, які не мають ліцензії Національного банку та пропонують непрозорі умови кредитування або надмірно високі відсотки. Перед оформленням позики експерт радить перевіряти компанію в офіційних реєстрах НБУ.

Не менш ризикованими залишаються й популярні мікропозики під “0%”. За словами аналітика, головна проблема полягає не у разовому використанні такого інструменту, а у звичці постійно перекривати один борг іншим. Саме така модель часто стає початком серйозної фінансової залежності.

Ще один важливий момент — кредитна історія. Прострочення платежу навіть на один день, за оцінкою експерта, є гіршим сценарієм, ніж повна відсутність кредитного минулого. Банки можуть обережно ставитися до нових клієнтів без історії, але прострочення вже є прямим сигналом про порушення умов договору.

Окремо експерт прокоментував поширену практику рефінансування. Брати новий кредит для погашення старого має сенс лише тоді, коли нова ставка суттєво нижча, а щомісячне навантаження реально зменшується.

Якщо ж людина втратила роботу або втратила можливість вчасно сплачувати кредит, першим кроком має бути не пошук нової позики, а негайний контакт із кредитором. За словами аналітика, швидка комунікація із банком або фінансовою компанією іноді дозволяє знайти компроміс ще до того, як ситуація почне виходити з-під контролю.