Курка-“фенікс” з Гаврилівки. Як і чому “Агромарс” випурхнув з-під процедури банкрутства

Козлов Сергій
25 серпня 2021, 16:16
45528 хвилин читати

Скасовані всі арешти та обтяження, які були накладені судом в рамках процедури банкрутства

  • Посилання скопійованоlink copied

20 серпня 2021 року одна зі статей досить відомого агропорталу починається зі здавалося б очевидних слів: «Агромарс банкрут» – один з найбільш поширених запитів в Google став пророчим. На початку липня Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство компанії. Для учасників ринку, які стежили за подіями навколо птахівників, це не стало новиною”.

От тільки справжньою дивиною була б зовсім інша новина: згідно оголошеного цього ж дня повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду (винесеної напередодні, а саме 17 серпня) у справі №910/10741/21 “Агромарс” насправді уникнув відкриття процедури неспроможності.

“Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/10741/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ “Комплекс Агромарс” за заявою ТОВ “Інтер Вей Капітал”, – на такий розворот на 180 градусів не очікував ніхто, але й повністю несподіванним та нелогічним рішення колегії суддів ПАГС Гарник Л.Л., Кропивної Л.В., Пашкіної С.А. назвати теж не можна.

Нагадаємо, що заява про відкриття справи про банкрутство «Агромарса» надійшла до столичного господарського суду ще 5 липня. В результаті суд 14 липня не тільки відкрив провадження у справі, але й призначив розпорядником майна компанії арбітражного керуючого Дениса Черненченко. Протягом двох місяців він повинен був провести інвентаризацію майна холдингу Сігалів. Навздогін до цього рішення, вже 20 липня, суд задовольнив звернення позивачів і таким чином заборонив «Агромарсу» та іншим організаціям, реєстраторам проводити будь-які дії з корпоративними правами та майном холдингу. Також було накладено арешти на низку активів і навіть торгові марки, зокрема на ТМ «Гаврилівські курчата».

Однак згодом виявилося, що всі ці дії виявились не початком медійно-цікавого судового процесу, а фальстартом.

Уважний читач, що детально відслідковував усі повідомлення щодо банкрутства “Гаврилівських курчат” міг помітити, що у цій справі не все так однозначно, як здається на перший погляд:

  1. абсолютне небажання власника “Агромарса” – Євгена Сігала йти на будь-які поступки кредиторам,
  2. постійні натяки в медіа про те, що для “Агромарсу” шукають інвестора,
  3. раптове звільнення від проблемних боргів “курчат” з боку мастодонта ринку – ФК “Інвестохіллс Веста”,
  4. оспорювання відкриття процедури банкрутства в суді.

Кожен з перерахованих вище пунктів мало про що говорив, але ось в сукупності вони якраз і могли передбачити подальший розвиток подій.

Зокрема, виявилося, що пошук інвесторів, без яких “Гаврилівські курчата” вже б не злетіли ніколи, вівся відразу з декількох сторін. Справа в тому, що вже до моменту відкриття справи про банкрутство “Агромарс” був винен кредиторам майже 1 млрд грн. Найбільше – банкам. Інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно чітко окреслювала пул “невдоволених” поведінкою та манерою ведення бізнесу родини Сігалів. Зокрема, “Агромарс” мав борг перед “ТАСкомбанком” на 395 млн грн, “Укргазбанком” – 250 млн грн., “Кредитвест банком” – 75 млн грн, ПУМБ – 8,4 млн дол США, та перед “Кредобанком” – 5 млн дол. Ще близько 20 млн грн “Агромарс” заборгував постачальникам.

За такої ситуації розподіл активів між кредиторами був лише справою часу.

Найбільшу напористість в цьому напрямку продемонстрували відразу два гравці: ФК “Інвестохіллс Веста” Андрія Волкова (викупила борги у “Кредобанку”) та ФК “Інтер Вей Капітал” Василя Астіона (викупила борги у ПУМБу).

Й саме Андрій Волков ще в травні 2021 року заявив про те, що буде шукати інвесторів під “курчат”. Зокрема, ЗМІ нагадують про такі його слова: “З огляду на геолокацію і специфіку всіх птахоферм і супутніх підприємств-постачальників, складно уявити, що на місці цих ферм може «вирости» рентабельне комерційне підприємство іншої спрямованості або житловий комплекс, а це суттєво звужує коло бажаючих придбати активи «Агромарсу». Ми ж, спираючись на досвід роботи з активами агрохолдингу «Мрія», після детального аналізу і оцінки стану комплексу, плануємо розглянути всі варіанти подальшого залучення інвестицій, щоб спробувати реанімувати підприємство і зберегти робочі місця“. Тим не менш, вже за декілька місяців, а фактично майже відразу після переходу справи в судову площину щось пішло не так. І в компанії «прийняли рішення продати новому кредитору права вимоги за кредитними зобов’язаннями «Агромарсу». В результаті станом на 22.07.2021 (за п’ять днів до початку апеляційного перегляду справи) в «Інвестохіллс Веста» вже не мали щодо “курчат” ані боргів, ані жодних планів.

Як не дивно, але другим безпосереднім інвестором для компанії Сігалів могла стати та сама ФК «Інтер Вей Капітал», яка й ініціювала початок процедури банкрутства. Компанія Василя Астіона не тільки викупила борги, які забезпечувалися заставами – частиною бройлерних ферм в Гаврилівці, а також птахофабрикою «Курганський бройлер», але саме вони ж перекупили борги у “Інвестохіллс Вести”, довівши пул своїх вимог до непристойного розміру. За таких умов абсолютно вірогідною виглядає інформація про те, що Василь Астіон та Євген Сігал спочатку навіть домовилися про спільне управління “потопаючими в боргах курчатами”. Схема виглядала наступним чином: позики переводилися в корпоративні права, «Інтер Вей Капітал» виступав інвестором, а Сігали продовжували керувати компанією.

Але така домовленість так і не була втілена в життя – розпочався судовий процес. Який, власне, як розпочався, так і закінчився. Ймовірно, саме через появу на горизонті ще одного потенційного інвестора – власника мережі магазинів “АТБ” (за іншими повідомленнями – великого американського інвестфонду).

Як би там не було, нічим іншим як “іграми з інвесторами” пояснити різке припинення “банкрутства “Агромарсу” в суді пояснити не можна.

Адже в процесі ліквідації \санації “курчата” могли втратити і потужності, і цілісність виробництва, та й домовлятися з арбітражним керуючим та комітетом кредиторів було б не так просто, як з пулом розлючених, але роз’єднаних кредиторів.

Тим більше, що в юридичному плані банкрутство “Агромарсу” теж не було ідеальним, натомість могло бути замаскованим елементом в багатоходівці при реалізації сценарію “Як швидше змусити інвестора до прийняття потрібного рішення”.

Так, виявляється, що “Агромарс” весь час не погоджувався з відкриттям процедури банкрутства проти себе з наступних підстав:

  1. досі існує наявність спору щодо грошових вимог “Інтер Вей Капітал”, в тому числі щодо дійсності договору відступлення права вимоги,
  2. вимоги “Інтер Вей Капітал” виникли у період дії обмежень, встановлених так званим “антиковідним мораторієм” (закон №728-ІХ від 18.06.2020),
  3. майна боржника достатньо для задоволення грошових вимог “Інтер Вей Капітал”.

Щодо першої підстави, то тут варто нагадати, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов’язання, суті (предмету) зобов’язання, підстави виникнення зобов’язання, суми зобов’язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов’язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище, що власне й було зроблене колегією ПАГС у справі №910/10741/21. Врешті-решт, суд дійшов висновку, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. У випадку “Агромарсу” права вимоги “Інтер Вей Капіталу” грунтувались на підставах наявності заборгованостей за кредитним договором від 16.08.2010 №114-КД (банк ПУМБ), які фінкомпанія викупила 05.03.2021 за договором №2021\03\05-1. І саме угода від 5 березня й була оскаржена “Агромарсом” 10.06.2021 до Господарського суду Київської області. Тож відкриття процедури банкрутства 14.07 було явно передчасним.

В рамках цієї справи також цікаво прослідкувати, як суди реагували на застосування Закону України “Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19”, яким встановлено мораторій на відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року. Якщо суд першої інстанції на цей нормативний акт ніяк не відреагував, то в апеляції нагадали, що сам позов від “Інтер Вей Капітал” був поданий лише 5 липня 2021 року, а кредитна заборгованість перед ПУМБ починає свій відлік з 30.11.2020, тобто якраз в період дії мораторію. Вангуємо, що зовсім скоро ця підстава зникне сама собою, через те, що вже в першому читанні прийнятий законопроєкт №4220, який скасовує зазначений вище мораторій, але станом на сьогодні ПАГС в цій частині абсолютно правий.

І нарешті, не можна не звернути увагу на той факт, що за іпотечними зобов’язаннями “Інтер Вей Капітал” набув право вимоги на нерухомість вартістю більше 158 млн грн, що майже на 73% забезпечує загальну заборгованість у 217 млн, які висуває до “курчат” позивач.

Тож, як бачимо, у скасуванні банкрутства “Агромарса” з судової точки зору нічого дивного немає. Але це, звичайно, не означає, що такого банкрутства не буде вже за іншим позовом чи за інших підстав. Адже самі лише розмови про інвесторів аж ніяк не наближають “Агромарс” до погашення заборгованості.

Тож уважно слідкуватимемо за подальшим розвитком подій.

***

Андрій Спектор

Аналіз рішення суду надав представник ТОВ “Комплекс “Агромарс”, адвокат Андрій Спектор:

– Як ви оцінюєте рішення суду? Чи означає воно, що компанія “Агромарс” знову може вільно розпоряджатись своїм майном? Якими будуть наступні кроки з вашого боку?

– Суд апеляційної інстанції надав свою оцінку, наскільки законним і правильним було відкриття процедури банкрутства компанії “Агромарс”. Ми задоволені судовим рішенням. На даний момент рішення суду від 14.07.2021 повністю скасовано як незаконне. Водначас зауважу, що я є противником будь-яких мораторіїв, і неодноразово озвучував про це свою позицію раніше. Але станом на сьогодні ця норма Розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу України з процедур банкрутства діє, і її потрібно враховувати. Суд повністю зважив на усі аргументи з нашого боку: наявність спору про право, поширення мораторію на вимоги ініціюючого кредитора тощо. Звичайно, що ми очікуємо на оскарження постанови в касаційній інстанції, оскільки представники кредитора відстоюють іншу точку зору. Також наголошу, що повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна на сьогодні припинені. І хоч у нас був ряд запитань щодо дій розпорядника майна, але зараз ці питання зняті по причині скасування провадження у справі.

Також скасовані всі арешти та обтяження, які були накладені судом в рамках процедури банкрутства (ухвалою від 20.07.2021). Іншого результату ми і не очікували, адже ця ухвала прямо порушувала ряд норм Цивільного кодексу України, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також суперечила нормам самого Кодексу України з процедур банкрутства. На мою думку, ця ухвала не підлягає касаційному оскарженню, але останнє слово буде за Фемідою.

– Наскільки великим наразі є борг “Агромарсу” перед “Інтер Вей Капітал”? Чи відома вам сума угоди між “Інтер Вей Капітал” та “Інвестохіллс Веста”? І чи можете назвати ім’я інвестора, який бажає увійти в управління “Гаврилівськими курчатами”?

– Без коментарів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Сам факт тиску на суд є неприпустимою поведінкою. В поєднанні з масованою інформаційною атакою – тим більше

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Найбільше прибутку приносять позови проти великих боржників

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Про те, як в Україні вчяться знімати «корпоративну вуаль» із недобросовісних боржників, йшлося під час третього дня засідань ІІ онлайн-марафону «Реструктуризація та банкрутство»