Фальстарт інституту неплатоспроможності фізосіб: що далі?

Редакцiя
12 серпня 2021, 15:52
525514 хвилин читати

В Кодексі з процедур банкрутства є норми права, які протирічать одна одній, тому суддям і адвокатам невідомо, як ці норми застосовувати, щоб інтереси громадян були збережені

  • Посилання скопійованоlink copied

Нещодавно за підтримки Проекту ЄС «ПРАВО-Justice» експерти презентували Аналіз проблем роботи інституту неплатоспроможності фізичних осіб та відновлення фінансового стану іпотечних вкладників. В аналізі йдеться про проблеми, які стають на заваді повноцінній роботі інституту, і про шляхи їх вирішення.

Георгій Григорян

За словами автора Аналізу, адвоката, національного експерта Проекту ЄС «Право-Justice» Георгія Григоряна, нова процедура реструктуризації валютних вкладників не працює взагалі.

«Ми зіткнулися з низкою проблем, які заважають інституту повноцінно працювати. Але проблеми треба вирішувати. Сьогодні до цієї процедури звернулося 420 осіб, але це зовсім мало. Це ненормально, що до цієї процедури в такій великій країні звернулося так мало людей, враховуючи, що у нас, мабуть, найвигідніші й найзручніші пільгові умови реструктуризації», — зауважив експерт.

Пан Георгій наголосив, що в Кодексі з процедур банкрутства (надалі — Кодекс) є норми права, які протирічать одна одній, тому суддям і адвокатам невідомо, як ці норми застосовувати, щоб інтереси громадян були збережені.

Серед найважливіших проблем промовець назвав низький рівень поінформованості населення, високу вартість процесу й наявність мораторію, який заважає реалізації цього інституту, бо люди вважають, що за наявності мораторію їм нічого не загрожує, а отже, бодай якось впорядковувати свої борги немає жодної потреби.

Згідно з матеріалами звіту, за час дії Кодексу (станом на 07.06.2021 року) до господарських судів України звернулося 337 осіб, із яких (можливість похибки незначна):

  1. 151 особа з 21.10.2019 року по 21.10.2020 року звернулася до Судів, щоб ініціювати процедуру неплатоспроможності;
  2. 185 осіб із 21.10.2020 року по 07.06.2021 року звернулося до Судів, щоб ініціювати процедуру неплатоспроможності;
  3. 97 осіб з 21.10.2019 року по 07.06.2021 року Судами було визнано банкрутами;
  4. >10 валютних позичальників з 21.10.2019 року по 07.06.2021 року мають затверджені Судами Плани реструктуризації боргів боржника.

В Аналізі детально йдеться про те, чому інститут неплатоспроможності фізичних осіб та відновлення фінансового стану іпотечних вкладників на сьогоднішній день не використовується достатньо активно, і називаються фактори, які цьому заважають:

  1. У Кодексі із процедур банкрутства є велика кількість неврегульованих і взаємовиключних положень, що ускладнює правозастосування норм Кодексу суддями, арбітражними керуючими, адвокатами й робить правозастосування таких норм неоднозначним.
  2. Непрозорі умови реструктуризації боргів за особливими правилами Кодексу, відтак кількість справ валютних позичальників і кількість затверджених планів реструктуризації залишається невеликою.
  3. Мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті, спричиняє небажання людей врегульовувати свої фінансові проблеми. Фактично, більшість людей керуються принципом “пасивного очікування”, оскільки знають про неможливість стягнення кредиторами єдиного житла й про захист боржників на державному рівні.
  4. Вартість процедури передбачає оплату роботи арбітражного керуючого і юристів, тому для осіб, які мають вразливий фінансовий стан, ця вартість часто є непомірною, але спрощена процедура банкрутства для таких осіб не передбачена, хоча й необхідна.
  5. Законодавче врегулювання позасудового відновлення платоспроможності осіб, які не відповідають визначеним ч.2 ст.115 Кодексу підставам для звернення за процедурою відновлення платоспроможності, повністю відсутнє, але оскільки більшість осіб мають заборгованість за невеликими споживчими кредитами, то кількість таких справ по країні невелика.
  6. Низький рівень поінформованості про можливість вирішити фінансові проблеми, звернувшись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, пояснює малу кількість таких справ.
  7. Калькулятор розрахунку можливої реструктуризації боргу й шаблонні документи, на які можна спиратися при підготовці документів, відсутні. Але пакет шаблонних документів міг би пришвидшити збір документів фізичною особою, а також уніфікувати й спростити роботу суддів, які мають розглядати подані фізичними особами заяви й додатки до заяв.
  8. Єдиний актуальний реєстр боргів боржників-фізичних осіб і система кредитного рейтингу відсутні. Так само відсутні актуальна онлайн система моніторингу інформації про кредитні зобов’язання фізичних осіб, що позбавляє можливості слідкувати за станом кредитних справ: відступлення прав вимоги за кредитним договором; актуальна сума боргу за тілом кредиту; актуальна сума боргу за відсотками; актуальна сума боргу за штрафами тощо. Відсутність актуальної онлайн інформації ускладнює для фізичної особи можливість одержувати інформацію про актуальних кредиторів, про кредити й борги. Окрім іншого, відсутність актуальної онлайн інформації зміцнює практику безперешкодної видачі споживчих кредитів фізичним особам, які мають системні фінансові порушення, сталу неплатоспроможність або три інші незакриті кредити, без зниження кредитного рейтингу, що автоматично не дозволяло б кредиторам видавати кредити.
  9. Можливості ініціювати процедуру визнання неплатоспроможності кредиторами проти фізичних осіб-боржників немає, що є звуженням прав кредиторів порівняно з країнами ЄС і США.

Справа рук потопельників…

Владислав Філатов

Директор Департаменту з питань банкрутства Мін’юсту Владислав Філатов погодився, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб та відновлення фінансового стану іпотечних вкладників не відповідає очікуванням і реальним можливостям втілення цього інституту в життя. Пан Філатов зосередився не стільки на законодавчих розбіжностях, скільки на об’єктивних, на його думку, факторах, які спричинили малоефективність системи банкрутства фізосіб.

«Дійсно, інститут неплатоспроможності фізосіб не спрацював. Це факт, і з ним не можна не погодитися. Безумовно, є проблеми на законодавчому рівні. Але давайте не будемо забувати й про об’єктивні проблеми. Із одного боку, боржники нічого не хочуть змінювати у своєму житті, з іншого — банки у застосуванні цієї процедури теж незацікавлені. Ми не звикли відповідати по зобов’язаннях. Приказка, що по боргах відповідають лише боягузи, — це про наших боржників. Але з іпотечними кредитами (зараз перебувають під мораторієм, – прим. ред.) ситуація однак дивна, бо ми очікували на купу заяв і боялися, що через їх надмірну кількість можемо не впоратися», — наголосив пан Філатов.

Також він звернув увагу, що зараз ситуація з іпотечними позичальниками має невтішний вигляд, і назвав три умовні категорії боржників за іпотечними кредитами:

а) боржники, у яких кредитори вже забрали житло;

б) боржники, які самі позбулися житла;

в) боржники, у яких “усе добре”, тому їм процедура банкрутства непотрібна.

«Не заперечую, що це дискусійне питання, але вважаю, що Кодекс треба змінювати й доповнювати. Але правки мають бути якісними, точними й такими, які не погіршать процедуру. Щодо банкрутства фізосіб, то все ж не можна сказати, що Кодекс не почав працювати — він працює, але не на повну силу», — підкреслив експерт. На його переконання, треба змінити умови входження в процедуру й зробити її факультативною, по аналогії з процедурою досудової санації.

«Процедура реструктуризації в принципі можлива й без банкрутства, бо боржник може звернутися безпосередньо до банку. Не повинна бути обов’язковою процедура реструктуризації у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, бо вона обтяжує і грошима, і часом. Якщо йдеться про погашення боргів, то це має допомогти. Зараз ми працюємо над проектом змін до Кодексу — є кілька варіантів, один із яких, можливо, стане окремою книгою з поки умовною назвою “позасудове погашення заборгованості для невеликих боргів” (це приблизно до 100 тис. грн). Звичайно, ця цифра також умовна, бо ми розуміємо, що через велику кількість боржників вирішувати це питання треба, але суб’єктами банкрутства зможуть стати не всі боржники, оскільки для них це дорого. Треба відзначити, що у нас наслідки визнання боржника банкротом дуже лояльні, якщо йдеться про порівняння з іншими юрисдикціями. Треба переконати людей, що це, по-перше, не страшно, по-друге, корисно, по-третє, можливо. Ми маємо зберегти той потенціал, який маємо, і збільшити його», — підсумував виступ представник Мін’юсту.

А що там у судах?

Обговорюючи під час презентації непрості питання ефективної роботи інституту неплатоспроможності фізосіб, учасники дискусії намагалися з’ясувати, які ж проблеми можна було б вирішити шляхом належної судової практики.

Олена Фонова

На думку судді Господарського суду Луганської області Олени Фонової, питання складне, бо всі недоліки законодавчого регулювання покладаються на суд і вирішуються з урахуванням судової практики.

«На моє глибоке переконання, так бути не повинно. Я згадала, що, коли Кодекс мав набрати чинності, у нас так само був ажіотаж, треба було більше суддів у колегії, бо ми чекали на великий наплив заяв від фізичних осіб, але з часу набрання кодексом чинності в нашому суді розглядається лише одна така заява, і це навіть не стосується іпотечних вкладників, а йдеться просто про фізичну особу», — розповіла суддя. За її словами, для фізосіб законопроект 4409 питання з недоліками врегулювання таки ж вирішує, але невирішених проблем іще багато.

Проблема 1. Місцезнаходження боржника й проведення зборів кредиторів

На переконання пані Олени, якщо ми тлумачимо Кодекс буквально, то там вказано, що такі збори проводяться для юридичних осіб. Але для фізичної особи поняття місцезнаходження немає, а є місце проживання або місце перебування. То ж чи можна проводити таку аналогію? Чи правомірним буде наполягання кредиторів, щоб збори відбувалися саме в помешканні цього боржника?

Проблема 2. Коли не з’являються кредитори

«Я переконана, якщо в державі передбачена така процедура й боржник хотів нею скористатися, то кредитор так само має певні правові процесуальні права й обов’язки. Якщо кредитор із якихось причин не хоче реалізовувати своє право, то це його проблема, але боржник не має через це страждати. Ми не відкриємо жодної процедури банкрутства фізособи, оскільки кредитори просто не будуть з’являтися», — зауважила спікер і додала, що раніше існувала норма, згідно з якою вимоги кредиторів, які не зголосилися в певний строк, вважаються погашеними. Але тепер такої норми не існує. «Мені здається, що ця норма, якби вона діяла для фізичних осіб, могла б вирішити багато питань. Кредитори реагували б швидко й моніторили б ті ресурси, де розміщуються оголошення про відкриття провадження про банкрутство», — зауважила експерт.

Проблема 3. Процедура банкрутства іпотечних позичальників

«Із позиції суду хочу сказати, що ця процедура є ефективною десь на 1%, бо банк не може до затвердження плану реструктуризації надати протягом 15 днів оцінку майна. Чому так відбувається? Бо законодавець дещо намудрував. Раніше процедура банкрутства для іпотечних позичальників здійснювалася за загальними правилами відновлення платоспроможності для фізичних осіб. Тобто була загальна процедура, загальні строки, яких було достатньо, щоб дотриматися всіх стадій процедури: здійснити оцінку, надати оцінку тощо. А як це можна зробити зараз, за 15 днів? Це неможливо», — запевняє досвідчена суддя. За її словами, коли боржник звертається до суду, то найчастіше він не має оцінки, зробленої банком, а якщо вона є, то це дуже-дуже добре. Але банк не надає такої оцінки й навіть не зобов’язаний надавати її боржнику.

«Як правило, банки ігнорують такі звернення, а це красномовно свідчить, що банк не буде свідомо йти в процедуру банкрутства фізичної особи, бо там для боржника передбачені дуже пільгові умови. У найкращому випадку, особа може сплачувати 3 тис. гривень на місяць протягом невизначеного строку. Тобто строків так само немає, бо 10 і 15 років, які передбачені п.5 Прикінцевих і перехідних положень для пільгової процедури, уже неактуальні, підвідсоток сплачується від середньоринкової вартості квартири, суд може встановити мінімальну суму погашення, якщо боржник доведе свою фінансову неспроможність. Тобто справа вже не закривається, як було раніше», — пояснила суддя.

Але, за її ж словами, аналіз кредитних історій дає можливість сказати, що такою процедурою може скористатися 300-400 осіб — і не більше, бо решта має інших кредиторів, і це є проблемою. «Коли ця процедура була прописана вперше, там міг бути не лише заставний, але й інший кредитор. І проблема була в тому, що план реструктуризації не міг бути затверджений, якщо конкурсний кредитор не погодить план реструктуризації, який зобов’язаний погодити заставний кредитор, згідно з нормами, передбаченими п.5 Прикінцевих і перехідних положень. Тепер законодавець «вирішив» проблему, просто обмеживши коло осіб, які можуть скористатися цією процедурою. І, на моє переконання, це стало проблемою при зверненні до суду, щоб скористатися пільговою процедурою. І коли ми ставимо питання, чому ж процедура не працює, то маємо розуміти: людей, які можуть скористатися процедурою банкрутства, небагато, оскільки вони не відповідають критеріям, і саме тому процедура не стала такою популярною, як усі розраховували. Тим не менше, процедура однозначно є вигідною для тієї категорії фізосіб-боржників, які можуть нею скористатися», — наголосила експерт.

«Ми намагалися вирішити ці проблеми й передбачили в одному із законопроектів трохи тривалішу процедуру, яка складатиме приблизно 50, а не 15 днів, як було визначено раніше. Тобто зараз, за процедурою, боржник подає заяву разом із планом реструктуризації за 15 днів, і в плані реструктуризації вже має бути якась оцінка. Суд же за 15 днів має все це перевірити. Але як перевірити, якщо, наприклад, є інші кредитори? Нагадаю, що ця процедура є, по-перше, безкоштовною, а по-друге, у ній немає арбітражного керуючого, тобто фактично обов’язок встановити, чи є інші кредитори, покладається на суд. Змінами, які ми підготували, передбачається що все відбувається згідно з оцінкою, наданою боржником, якщо кредитор оцінки не надав. Тобто якщо кредитор зловживає своїм правом і не надає оцінки, то він несе певні ризики. Якщо ж боржник, перешкоджає такому оцінюванню, то це теж буде підставою для відмови у відкритті провадження про банкрутство, про що суд складає необхідні процесуальні документи, — підсумувала промовець.

Банкрутство фізосіб очима арбітражних керуючих

Сергій Донков

За словами члена Ради арбітражних керуючих України Сергія Донкова, процедури банкрутства фізичних осіб серед арбітражних керуючих не такі популярні, як серед самих фізичних осіб. «На жаль, механізму гарантованої оплати роботи арбітражних керуючих немає. Я вважаю, що після прийняття законопроектів 4409 і 5739 усі ці негаразди чи, принаймні, більшість із них владнаються», — зауважив, починаючи свою частину дискусії, арбітражний керуючий, і продовжив розмірковувати про концептуальний аспект процедур у філософському контексті.

«Чи є місце таким процедурам у комплексі законодавства про банкрутство? Це серйозне питання, і для реформування законодавства воно має бути теж важливе. Це може стати відповіддю на питання, чому процедури банкрутства непопулярні, а арбітражні керуючі не дуже зацікавлені працювати з фізичними особами. Ми (арбітражні керуючі — прим. ред.) понад 20 років працюємо з юрособами, із особливостями господарської діяльності тощо. Але з фізичними особами працювати набагато важче, бо це різні правовідносини. Після реформування законодавства і введення інституту банкрутства фізичних осіб відбулися дуже цікаві концептуальні зміни», — зазначив промовець. За його словами, в Україні фізичні особи, згідно з Господарським кодексом, не є суб’єктами господарських відносин, а процедури банкрутства є частиною господарського законодавства й господарського процесу. Тому, по-перше, цей інститут є об’єднанням господарських і цивільних відносин, які не були притаманними всі ці роки для роботи фахівців, для розгляду господарським судом процедур такого роду й для роботи арбітражних керуючих. По-друге, у нашій країні процедури банкрутства фізосіб запроваджені не як процедури банкрутства по духу, де головний кредитор і головна мета — погашення вимог кредитора, а як законодавство, яке написане для боржника й має використовуватися тільки за ініціативою боржника.

«Давайте розглянемо співвідношення ініціювання корпоративного банкрутства кредиторами й боржниками. Ми побачимо, що різниця дуже велика, заяв боржників про відкриття провадження значно менше. Тому, якщо розглянути процедуру банкрутства фізичних осіб як певну соціальну пільгу й можливість соціального захисту громадян, які постраждали від економічних, політичних чи соціальних криз, то це не процедура банкрутства, це блок законодавства про реструктуризацію й про списання боргу громадян. Отож при реформуванні законодавства треба враховувати, наскільки такі правовідносини однорідні й наскільки вони можливі в межах господарського процесу», — закликав до роздумів експерт.

Практичні аспекти банкрутства ФОПів

Олена Волянська

За словами Олени Волянської, адвоката, арбітражного керуючого, національного експерта Проекту ЄС «Право-Justice», за даними ВГСУ, із 2014 року до жовтня 2019 р було відкрито 61 провадження у справі про банкрутство ФОП. За цей же період визнано банкрутом 144 ФОП. Але, як зазначила експерт, ці цифри не можуть вважатися остаточними, бо в одних випадках суди оголошення про відкриття справи публікували окремо, а в інших випадках — відразу визнавали ФОП банкрутом разом із відкриттям справи про банкрутство. «Тому я б говорила про приблизно 200 банкрутств, які зараз розглядаються в господарських судах на різних стадіях. Власне, процедура банкрутства відбувається без якихось особливих проблем, за винятком банкрутств фізосіб», — зазначила адвокат.

Пані Волянська виокремлила із судової практики кілька питань, вирішення яких усуне неоднакову практику й порушення прав сторін у провадженнях про банкрутство.

Питання 1. Згода чи незгода боржника

Питання, на яке неодноразово звертав увагу ВС, — це наявність згоди на продовження процедури банкрутства ФОП самого боржника. Сьогодні єдина правова позиція ВС з цього питання у вигляді судового рішення не сформована, але є думка суддів, що згода мала б бути, хоча практика цього поки не відображає.

«У цьому питанні, на мою думку, можна рухатися й шляхом внесення змін до кінцевих і перехідних положень закону, додавши норму, яка передбачає обов’язковість згоди боржника, або шляхом формування преюдиційної практики ВС, щоб у випадках, коли боржники, незважаючи на вже проведену процедуру, просто хочуть закрити проти себе справу, розуміючи, що без їхньої згоди справа ані по боргах як фізичних осіб, ані по боргах, які утворилися як у ФОП, не буде розпочата. Вважаю, що тут потрібне збалансоване й розумне рішення, щоб унеможливити зловживання правом», — зазначила промовець.

Питання 2. Щодо зловживання правом

«Відсутність у законі повної регламентації — це, звичайно, нормальна практика, однак, на жаль, іноді, правозастосування рухається не шляхом справедливого рішення, а через застосування певних механізмів, які дозволяють обходити необхідність повертати борги», — переконана пані Олена. Вона відзначила й те, що через одну або через кілька справ вводити певні процедури не можна, але все ж слід звертати увагу на ті проблеми, які можна побачити навіть із аналізу однієї чи кількох справ.

Питання 3. ФОП Шредингера

Також, за словами адвоката, актуальним залишається питання, чи мають у процедурі банкрутства ФОП погашатися борги фізичної особи. І навпаки, чи мають погашатися борги ФОП при банкрутстві фізичної особи.

«Можливість погашення таких боргів нерегульована. Поки що практика свідчить, що суди дозволяють заявляти будь-які вимоги як підприємцю, так і фізичній особі в будь-якій процедурі”, — підсумувала пані Волянська.

Матеріал підготував Єгор Желтухін, спеціально для ІА «Борг.Експерт»

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Робоча група з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства констатує низький рівень зацікавленості громадян у вирішенні проблеми з поверненням боргів

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Арбітражний керуючий має проаналізувати майновий стан боржника ще і для того, щоб у майбутньому гарантовано отримати свої кошти та не опинитися серед кредиторів із безнадійною дебіторською заборговані

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Кілька процесуальних аспектів відновлення платоспроможності фізичних осіб вирішили оформити в окремий законопроект

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Проблему банкрутства фізичних осіб необхідно піднімати як соціальну, з урахуванням кращих європейських практик

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Норми, які регламентують додаткові підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, неочікувано знаходяться у ст. 123 «Збори кредиторів»...

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Починаючи з 2014 року, в Україні взялися за чистку банківської системи, під яку підпали понад 100 установ.