Зробити себе банкрутом через картковий борг: кому це потрібно і що буде потім

Редакцiя
2 липня 2024, 11:22
26310 хвилин читати

Банкіри завжди радять людям розглянути інші варіанти перед поданням заяви на банкрутство

  • Посилання скопійованоlink copied

Кількість українців, які бажають отримати офіційний статус банкрута, за перші п’ять місяців року зросла у 2,2 раза, порівнюючи з аналогічним періодом 2023 року.

«Мінфін» з’ясував, навіщо це людям, як стати банкрутом, і якими будуть наслідки.

Український банкрут: хто він

За даними Верховного суду, за перші 5 місяців 2024 року на банкрутство подали 343 громадянина України. — Таку статистику наводить Opendatabot. Загалом за останні 5 років в Україні порушили майже 2 тисячі справ про банкрутство осіб.

Причому темпи банкрутства не сповільнюються. Як повідомив нам керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков і Партнери» Максим Боярчуков, за 6 місяців 2024 року кількість справ уже досягла 455. За його словами, люди почали активніше подавати заяви про неплатоспроможність, ніж бізнес, за клопотанням якого у 2023 році було відкрито 833 таких справи, а у першому півріччі 2024-го — лише 373.

Боярчуков також з’ясував для «Мінфіну» частку справ про неплатоспроможність фізосіб у загальному обсязі решти:​​

  • 2020 рік — 17%;
  • 2021 рік — 19,3%;
  • 2022 рік — 16,4%;
  • 2023 рік — 17,2%.

Аналітики Opendatabot дали цікаву вибірку щодо віку боржників:

  • до 25 років — 74 особи (3,7%);
  • від 25 до 45 років — 1 155 осіб (58%);
  • понад 45 років — 764 особи (38,3%).

Найчастіше неплатоспроможними воліють стати чоловіки, на них припадає 54% усіх заяв.

Це аналіз поданих заяв на банкрутство. Максим Боярчуков зібрав для «Мінфіну» на порталі Судової палати України дані щодо кількості повідомлень про фактичне визнання фізосіб банкрутами та запуск процедур погашення боргів:

  • 2020 рік — 48;
  • 2021 рік — 191;
  • 2022 рік — 180;
  • 2023 рік — 167;
  • перше півріччя 2024 року — 78.

«Варто зазначити, що оголошення боржника банкрутом та запровадження процедури погашення боргів не свідчить про завершення обох процедур», — уточнив він.

Від яких боргів тікають люди

Офіційно можливість стати банкрутом фізособі була закріплена законодавчо у 2019 році. Проте останнім часом популярність цієї процедури серед українців зростає. Головною причиною різкого збільшення чисельності справ щодо банкрутства фізосіб експерти вважають війну.

«Під час війни таких випадків побільшало, що логічно. Багато людей втратили все своє майно, через падіння споживчого попиту бізнес деяких підприємств опинився у скрутному становищі, багато хто виїхав за кордон і вирішив не повертатися до країни, або просто втратив усе майно та соціальні зв’язки. Саме в таких випадках найчастіше і вдаються до процедури банкрутства», — пояснив у розмові з «Мінфіном» директор департаменту ризиків, член правління Юнекс Банку Юрій Мельничук.

Максим Боярчуков узагальнив ключові чинники:

  • Перший — війна та її негативні наслідки для людей та української економіки.
  • Другий — підвищення юридичної грамотності населення. «До недавнього часу поняття „банкрутство“ у більшості людей, які не займалися юриспруденцією, асоціювалося зі стресовим процесом, за результатами якого людина залишається, як то кажуть, „голою, босою й у віночку“. І це в той час, коли громадяни країн Євросоюзу активно використовують цей інструмент, а для громадян США після кризи 2008 року банкрутство стало буденною справою», — зауважив Боярчуков.
  • Третій — поступове зростання довіри громадян до судів.

Опитані фінансисти визнали, що найчастіше відправною точкою для подання заяви про визнання неплатоспроможним є заборгованість за банківськими кредитами. Зазвичай, йдеться про борги за картковими позиками (непогашені кредитні ліміти) та беззаставними споживчими кредитами.

«Найчастіше йдеться про беззаставні кредити. Оскільки сам факт наявності майна не дозволяє розпочати процедуру банкрутства. Зараз, коли в країні війна, ситуація дещо змінилася, адже нерідко саме втрата майна і є відправною точкою, коли людина приймає рішення йти процедурою банкрутства. Однак все ж таки типовий кейс банкрутства — це невдала спроба підприємництва», — уточнив Юрій Мельничук.

Юристи називають інші мотиви, що спонукають громадян входити в процедуру банкрутства.

«Збільшення кількості заяв про банкрутство фізосіб можна пов’язати не лише з боргами за банківськими кредитами, але й з іншими заборгованостями, такими як борги за комунальні послуги, за позиками від мікрофінансових організацій та приватних кредиторів», — сказав «Мінфіну» молодший юрист Stron Legal Services Ілля Буцький.

Як стати банкрутом

Визнання боржника банкрутом дає йому шанс перезапустити своє життя, почати його з «чистого аркуша» чи майже чистого.

«Визнання фізичної особи банкрутом — це юридична процедура, що дозволяє неплатоспроможним боржникам отримати захист від кредиторів і розпочати фінансове життя з нуля», — підтвердив «Мінфіну» адвокат адвокатського бюро «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко.

Він коротко пояснив основні етапи, які потрібно пройти людині для офіційного визнання своєї неплатоспроможності:

  • Подання заяви до суду. Сам боржник чи його кредитори подають заяву про визнання банкрутом до господарського суду.
  • Призначення арбітражного керуючого. Такого керуючого призначає суд, аби той контролював процес банкрутства та здійснював оцінку майна та зобов’язань боржника.
  • Оцінка майна та зобов’язань. Арбітражний керуючий проводить детальну оцінку майна та зобов’язань боржника, щоб визначити його платоспроможність.
  • Складання плану реструктуризації. Розробка плану реструктуризації боргів, який затверджується судом та виконується під контролем арбітражного керуючого.
  • Розпродаж майна. У разі неможливості реструктуризації, проводиться розпродаж майна боржника для погашення боргів.
  • Завершення процедури. Після виконання всіх необхідних дій суд ухвалює рішення про завершення процедури банкрутства.

«Оголошення боржника банкрутом та запровадження процедури погашення боргів не свідчить про завершення процедури банкрутства та списання всіх боргів. Погашеними вважатимуться вимоги, що залишилися незадоволеними під час цієї процедури.

А вже після цього судом виноситься ухвала про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій суд приймає рішення про звільнення боржника — фізичної особи від боргів (окрім певної категорії боргів, визначених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з питань банкрутства”, — додав Максим Боярчуков.

Він уточнив винятки: борги за аліментами, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або яка призвела до смерті фізичної особи, борги за ЄСВ (єдиного соцвнеску), а також інші вимоги особистого характеру.

Люди по-різному користуються можливостями банкрутства.

«Одна категорія осіб розглядає цей правовий інструмент, як можливість позбутися боргів та залишити кредиторів „із носом“, що є категорично невірним сприйняттям. Оскільки, як не крути, основною метою процедури банкрутства є забезпечення інтересів всіх учасників справи, у зв’язку з чим кредиторам надано величезну кількість процесуальних механізмів для захисту своїх прав. Інша категорія людей розглядає банкрутство, як спосіб побудувати цивілізований, конструктивний діалог із кредитором для знаходження взаємоприйнятного виходу зі скрутної ситуації», — пояснив Боярчуков.

Втім, ніхто не каже, що офіційне визнання особи неплатоспроможною є легким і простим процесом. Проблеми, напевно, будуть, причому їх буде чимало.

«Перешкоди можуть виникати на різних етапах процесу: недостатність документів для підтвердження фінансового стану, оскарження кредиторами дій арбітражного керуючого, складнощі з реалізацією майна боржника для покриття боргів, а також можливі затримки через судову бюрократію та обмеження законодавства», — перерахував нам Ілля Буцький.

Скільки коштує банкрутство українця

Юристи підтверджують, що процеси банкрутства фізосіб — недешевий захід. Хоча оцінки експертів відрізняються.

«Підготовка документів та юридичний супровід можуть коштувати від 5 тис. грн до 20 тис. грн, судові витрати — від 2 тис. грн до 5 тис. грн, послуги арбітражного керуючого — 10−30 тис. грн, додаткові витрати на публікації та оцінки — 5−10 тис. грн», — уточнив Буцький.

Максим Боярчуков дав «Мінфіну» таку розбивку:

  • судовий збір — 0 гривень, згідно із Законом «Про судовий збір», та підтверджено постановою Касаційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20;
  • аванс винагороди арбітражному керуючому — 45 420 грн. Це 5 розмірів прожиткового мінімуму (3 028 грн у 2024 році) x 3. За законом до заяви додається доказ авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
  • витрати на правову допомогу — опціонально, за домовленістю;
  • послуги аудиторів, експертів, оцінювачів тощо — опціонально, за домовленістю.

«Особі варто подавати на банкрутство, коли загальна сума заборгованості значно перевищує її можливості для погашення та всі інші варіанти вирішення фінансових проблем уже вичерпані.

Це може бути доцільним, якщо борги є критичними та відсутні реалістичні перспективи їх погашення протягом розумного періоду часу. Наприклад, якщо заборгованість включає великі суми за банківськими кредитами, комунальними платежами та позиками, і при цьому людина не має стабільного джерела доходу чи майна, яке можна реалізувати для покриття боргів”, — пояснив доцільність банкрутства Ілля Буцький.

Він порадив не запускати процедуру визнання неплатоспроможним, якщо борги відносно невеликі та можуть бути погашені шляхом реструктуризації, переговорів із кредиторами про відстрочку, зниження відсоткових ставок. Також, якщо людина має стабільний дохід і можливість поступово погашати заборгованість.

Плюси та мінуси банкрутства

Визнання фізособи неплатоспроможною не означає, що їй просто пробачать усі борги. Її майно, доходи та можливості оцінять об’єктивно, і кредитори, хоча й проведуть реструктуризацію заборгованості, однак намагатимуться отримати з боржника максимально.

Опитані «Мінфіном» юристи узагальнили такі позитивні наслідки банкрутства для особи:

  1. Консолідація всіх майнових питань боржника у межах однієї справи про банкрутство. Попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду, а будь-які подальші обмеження щодо розпорядження майном людини можуть бути застосовані виключно судом у рамках провадження у справі про неплатоспроможність.
  2. Припинення нарахування штрафів, фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника.
  3. Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визнається безнадійним і списується в процедурі реструктуризації.
  4. Можливість реструктуризації боргів.
  5. Реалізація майна під контролем суду, що дозволить боржнику залишитись з майном, достатнім для гідного життя, — квартира до 60 кв.м. або будинок до 120 кв.м., рахунки у пенсійних фондах та фондах соцстрахування, майно, необхідне для задоволення невідкладних потреб банкрута та членів його сім’ї загальною вартістю до 30 мінімальних зарплат (213 тис. грн у 2024 році).
  6. Захист від кредиторів. У період процедури банкрутства кредитори не можуть вимагати погашення боргів, що дає боржнику певний час для вирішення своїх фінансових проблем.

Негативна сторона банкрутства також є, і для багатьох людей вона буде дуже відчутною.

  1. По-перше, втрата активів. Частину майна може бути продано для погашення боргів, що може суттєво вплинути на життя.
  2. По-друге, складнощі/відмови з кредитуванням. Після визнання банкрутом особа зобов’язана повідомляти про це у всіх кредитно-фінансових організаціях, де захоче позичати гроші, і з цієї причини їй, напевно, відмовлятимуть у наданні нових кредитів.
  3. По-третє, репутаційні ризики. Визнання банкрутом може негативно позначитися на діловій репутації та соціальному статусі.
  4. По-четверте, обмеження прав. Тимчасові обмеження у праві обіймати певні посади чи здійснювати певну діяльність.

У банках загалом позитивно оцінюють спроби людей врегулювати свої борги.

«Ми радимо нашим клієнтам у разі фінансових труднощів не відкладати, а звертатися до банку, щоб разом знайти взаємовигідне рішення. Ми розуміємо проблеми клієнтів, особливо в такий час, і готові піти назустріч у складних ситуаціях, щоб зберегти прозорі та партнерські відносини з ними. Банк також пропонує кредитні канікули, які дозволяють уникнути простроченої заборгованості, та рефінансування кредиту — для тих, хто вже має прострочення», — запевнили «Мінфіну» у пресслужбі ПУМБ.

Що фінансистам не подобається — це коли банкрутство використовують, як хитрощі, щоб уникнути кредитних платежів.

«На жаль, ми наразі спостерігаємо ситуацію, коли адвокати пропонують платоспроможним фізичним особам розпочати процедуру з метою зменшення кредитної заборгованості такої фізичної особи», — говорить директор із управління ризиками, член правління Глобус Банку Олена Єрмолова.

За її словами, юристи часто не попереджають особу, що вона буде зобов’язана надати суду декларацію про доходи та майновий стан, а також документами довести, що вона не здатна відповідати за боргами, інакше, справа про банкрутство буде закрита.

«Бувають навіть анекдотичні випадки. Так позичальником нашого банку є молодий успішний танцюрист, який виступає у всьому світі і в загальному доступі в інтернеті містяться його фотографії з виступів та зі школи у східній країні, де він викладає танці. І ця людина за підказкою адвоката звернулася до суду у прагненні скасувати свої борги у процедурі банкрутства. Зрозуміло, що банк надав суду всі ці фото, і справа була закрита. В результаті людина залишилася з обов’язком виплачувати всі свої борги та витратами на послуги адвоката», — розповіла Єрмолова.

Банкрутів побільшає

Банкіри завжди радять людям розглянути інші варіанти перед поданням заяви на банкрутство.

«Не рекомендував би розглядати банкрутство, як альтернативу реструктуризації. Адже сама процедура передбачає такий етап. Банкрутство і законодавчо, і по суті є крайнім заходом. Коли вичерпані всі інші можливості», — наголосив Юрій Мельничук із Юнекс Банку.

Ілля Буцький перерахував «Мінфіну» такі альтернативи банкрутству:

  • Реструктуризація боргів. Домовленість із кредиторами про зміну умов погашення боргу, наприклад, зниження відсоткових ставок чи продовження терміну погашення, можливе списання частини заборгованості.
  • Консолідація боргів. Об’єднання всіх боргів в один кредит із вигіднішими умовами.
  • Кредитні консультації. Звернення до фінансових консультантів чи спеціалізованих організацій, які допоможуть знайти оптимальні рішення для погашення боргів.
  • Продаж активів. Реалізація частини майна для отримання коштів на погашення боргів.
  • Залучення додаткового доходу. Пошук додаткової роботи або джерел доходу для покращення фінансового стану.

Проте більшість опитаних експертів прогнозують подальше збільшення в Україні числа банкрутів-фізособ. Найчастіше наводяться три ключових чинники: економічна нестабільність, викликана війною та загальним кризовим станом країни, зростання інфляції, очікуване до кінця року через девальвацію гривні, підвищення комунальних тарифів тощо, а також збереження все ще високих ставок за кредитами населення.

«Дуже багато чинників — соціальні, економічні, юридичні — впливають на динаміку подання заяв на банкрутство. Оцінюючи існуючі тенденції, можна стверджувати, що кількість звернень про неплатоспроможність продовжуватиме зростати як у 2024, так і у 2025 році», — зазначив Максим Боярчуков.

Все це чудово розуміють і в банках, тому активно переглядатимуть свої скорингові системи, посилюватимуть вимоги до потенційних позичальників і частіше відмовлятимуть людям у наданні нових кредитів.

Автор: фінансовий журналіст Лисенко Олена

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Одним із найпоширеніших наслідків банкрутства для юридичної особи являється відсутність можливості контролю над власною компанією та вимушене припинення її діяльності

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Юристи визнають, що кредитні боржники рідко виграють у судах

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Заява про призупинення сплати грошового зобов’язання підписується позичальником власноручно або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Найкраща стратегія для боржників – це залишатися на зв'язку зі своїми кредиторами

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Закон звільняє позичальників лише від сплати штрафів та інших платежів, що нараховані за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Особливо гостро питання доцільності банкрутства фізичних осіб постає в умовах дії в Україні воєнного стану