В Україні почали перевіряти рахунки та покупки одержувачів соціальних виплат: хто втратить субсидію

Після запуску системи верифікації державних виплат органи соцзахисту активно перевіряють фінансові операції громадян. Під контроль потрапили офіційні доходи, покупки, валютні операції, банківські рахунки та придбання майна.

Основою для фінансового моніторингу став Закон України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». Його мета — підвищити адресність соціальної допомоги та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів. Фактично закон створив окрему систему контролю за майновим станом отримувачів субсидій, допомоги ВПО та інших видів соцпідтримки, повідомляє Судово-юридична газета.

Органи соцзахисту отримують інформацію з державних реєстрів, від банків, Пенсійного фонду, Державної податкової служби, Держприкордонслужби та інших установ.

Система передбачає одразу три типи перевірок: превентивну — під час звернення за допомогою, поточну — у період отримання виплат і ретроспективну — вже після завершення нарахувань. Тобто перевірка може стосуватися навіть минулих років.

Крім того, Мінфін може рекомендувати органам соцзахисту провести додаткову перевірку або припинити виплати. Якщо виявлять неправдиві дані, держава має право вимагати повернення коштів через суд.

Що перевіряють в межах верифікації?

Під час верифікації аналізують придбання автомобілів, нерухомості, великі фінансові операції, купівлю валюти, наявність депозитів та банківських рахунків.

Зауважимо, що положення про порядок призначення житлових субсидій визначає: субсидію не призначають, якщо хтось із членів домогосподарства протягом 12 місяців до звернення здійснив покупку, оплату послуг чи фінансову операцію на суму понад 50 тисяч гривень.

Подібні правила застосовують і для частини виплат малозабезпеченим сім’ям та внутрішньо переміщеним особам.

Чому виникають судові суперечки через перевірки?

Однією з головних проблем стала автоматична оцінка фінансових операцій. На практиці органи соцзахисту нерідко сприймають будь-який великий рух коштів як прихований дохід.

Водночас суди наголошують: банківська операція не завжди свідчить про реальне збагачення людини.

Йдеться, зокрема, про повернення боргів, допомогу від родичів, кредитні кошти, технічну конвертацію валюти або перекази між власними рахунками.

Через це кількість судових спорів щодо скасування виплат суттєво зросла.

Ще однією проблемою став формальний підхід системи верифікації. У багатьох випадках аналізується лише сам факт великої операції без оцінки її походження.

Як на такі перевірки дивиться ЄСПЛ?

Європейський суд з прав людини розглядає соціальні виплати як майнове право, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У справі Stec and Others v. the United Kingdom ЄСПЛ фактично підтвердив, що втручання держави у право на соціальні виплати має бути законним, пропорційним і передбачуваним.

Саме на ці підходи дедалі частіше посилаються українські суди під час розгляду спорів щодо припинення допомоги або повернення коштів.

Судова практика показує: автоматичний сигнал системи верифікації сам по собі ще не є достатньою підставою для скасування виплат.

Органи соцзахисту повинні довести, що конкретна фінансова операція справді впливала на право людини отримувати державну допомогу.