Податкові виклики 2025 року: аналіз та прогнози від Якова Вороніна

У 2024 році податкова політика України зазнала значних змін, що вплинули на бізнес та громадян. Введення нових банківських лімітів, підвищення податків та посилення контролю за фінансовими операціями викликали численні дискусії та занепокоєння. Щоб розібратися в цих питаннях, ми звернулися до Якова Вороніна — адвоката, доктора юридичних наук, доцента, власника «Адвокатського бюро Якова Вороніна» та засновника проєкту «стягниБорг».

У розмові з Сергієм Козловим, редактором інформаційного агентства «Борг.Експерт», пан Воронін детально аналізує вплив нових банківських лімітів на боротьбу з відмиванням коштів, оцінює ефективність цих заходів та можливі ризики для громадян. Також обговорюються нещодавні підвищення податків, їхні наслідки для економіки та прогнози на 2025 рік. Це інтерв’ю стане корисним для підприємців, фінансових аналітиків та всіх, хто прагне зрозуміти сучасні тенденції податкової політики України та підготуватися до можливих змін у найближчому майбутньому.

***

• Давайте розпочнемо нашу розмову із запровадження нових банківських лімітів. Чи справді податкова служба тепер зможе впливати на відмивання коштів, і які ризики це несе?

Зараз насправді точиться багато розмов про нові ліміти на банківські перекази, що не дивно, адже НБУ встановив обмеження у 150 тисяч гривень на місяць для переказів між картками фізичних осіб. Це подається як боротьба з відмиванням коштів через так званих «дропів» – підставних осіб, які за гроші надають доступ до своїх рахунків шахраям. Через такі схеми дійсно проходять величезні суми – близько 200 мільярдів гривень щороку.

Але треба розуміти, що самі по собі обмеження на перекази не зможуть зупинити цей процес — шахраї просто знайдуть інші шляхи. Можна відкрити рахунки в кількох банках. Ніхто також не скасовував операції з криптовалютою, на які обмеження не поширюються. Іншими словами схеми просто перебудуються.

Так, податкова служба опосередковано отримала розширений доступ до банківських даних, але погляньмо на масштаб проблеми: один з найбільших банків менш ніж за рік виявив понад 12 тисяч клієнтів-дропів. А ще, як мінімум, 5 тисяч карток використовувались на сайтах нелегальних казино. Це величезний обсяг даних. Щоб ефективно їх аналізувати, потрібні потужні технічні ресурси та кваліфіковані фахівці — виглядає все наразі так, що держава до цього навряд чи готова.

Натомість звичайні громадяни стикаються з реальними ризиками. Один з них – помилкове блокування рахунків, при тому, що з цим в українців проблеми вже давно. Так, наприклад, ще до запровадження нових обмежень, кількість звернень, повʼязаних з фінансовим моніторингом зросла зі 181 випадку у 2022 році до 413 у 2023-му — вектор вже тоді був зрозумілий. І це ж лише офіційна статистика звернень.

Наразі банки часто блокують рахунки через різноманітні підстави: інколи через підозру в шахрайстві, частіше через нетипову активність, рідше — за рішенням суду. Оскаржити це, звісно, можливо, але це завжди коштує чималих часових та грошових ресурсів, які є далеко не завжди.

До речі, в Європейському Союзі пішли іншим шляхом. Там обмежили лише готівкові операції – до 10 тисяч євро. А от безготівкові перекази між картками не чіпали. Натомість посилили контроль за криптовалютами та розширили перелік установ, які мають звітувати про підозрілі операції. Треба змінювати сам підхід. Замість створення обмежень для всіх варто зосередитися на розвитку систем фінансового моніторингу. Потрібні сучасні технології аналізу даних, кваліфіковані фахівці, чіткі процедури перевірки підозрілих операцій.

І головне – треба працювати над першопричинами проблеми: чому виникає попит на послуги «дропів»? Чому бізнесу вигідніше працювати в тіні? Доки не розвʼяжемо ці питання, будь-які обмеження будуть скоріше створювати незручності для законослухняних громадян, не зупиняючи реальних злочинців.

• Наступним, не менш важливим питанням стане підвищення податків. Які тенденції в цьому аспекті очікуються у 2025 році?

Нещодавнє підвищення податків в Україні свідчить про критичну потребу держави у додаткових коштах для фінансування оборони. Міжнародна допомога, хоч і значна, не може покрити всі потреби. Тому уряд змушений шукати внутрішні джерела фінансування. Але, необхідно розуміти, що конкретно цей шлях викликає серйозні застереження.

Крок доволі радикальний — збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Треба розуміти, що це рішення, разом із підвищенням податку на прибуток банків до 50% та запровадженням нових зборів для підприємців, відповідно до першочергової мети, мало б принести додатково 58 мільярдів гривень до кінця 2024 року.

Проте ці зміни досі не набрали чинності — закон все ще знаходиться на підписі у президента, а до кінця 2024 року лишається півтора місяця.

Щодо застережень — по-перше, різке підвищення податкового навантаження може призвести до зростання тіньової економіки. Вже зараз 55% компаній заявляють, що не зможуть компенсувати працівникам підвищення військового збору. Це створює ризик посилення тенденцій до схем виплати зарплат «у конвертах».

По-друге, надвисокий податок на прибуток банків може підірвати довіру до фінансового сектору. Навіть МВФ радить в нашому випадку зосереджуватись саме на довгострокових реформах і збільшенні ПДВ замість одноразових надвисоких податків, які ми маємо в ухваленому законі наразі.

Щодо 2025 року, тенденції виглядають доволі тривожно — Мінфін в держбюджеті вказує доходи на рівні 2 трильйонів гривень. При цьому податкова має забезпечити 50,6% бюджетних надходжень, а митниця – 34,3%. Це насправді доволі амбітні плани уряду щодо фіскальної активності.

Проте, з іншої сторони, економічні прогнози є відносно стриманими. Світовий банк очікує зростання ВВП лише на 2%, МВФ – на 2,5-3,5%. Існує реальний ризик того, що економіка може не витримати такого податкового навантаження. І замість збільшення надходжень ми отримаємо згортання ділової активності та розширення тіньового сектору.

Щодо податків існує цікава тенденція. Наприклад, за 9 місяців 2024 року перевірок ФОПів поменшало на чверть, якщо порівнювати цей показник з минулорічним, але майже у 6 разів збільшилась сума штрафних санкцій за результатами цих перевірок.

Доволі показово, що наразі вже 56% підприємств планують урізати важливі витрати через нові податки, а 11% розглядають можливість скорочення виробництва. Це більш ніж тривожний індикатор, який сигналізує те, що податкова політика може стати скоріше барʼєром економічного відновлення України.

Податкові зміни фактично зачіпають й так прозорий сегмент економіки – легальний бізнес і банківський сектор. Натомість тіньові схеми й надалі залишаються поза увагою. Так, за оцінками експертів, втрати бюджету від ухилення від сплати податків у 2024 році зросли до 353-568 мільярдів гривень, а 2024 рік — це період саме посилання податкового тиску.

• Зараз починається активна боротьба зі схемами дроблення бізнесу, спрямованих на ухилення від оподаткування. Який ваш прогноз стосовно того наскільки це буде ефективно і чи реально змінить ситуацію в бізнес-середовищі?

Посилення контролю за дробленням бізнесу виглядає логічним продовженням загальної стратегії держави щодо детінізації економіки, якщо враховувати таймінг цих ініціатив. Проте навіть той самий досвід впровадження банківських обмежень, про який ми вже говорили, показує, що самі по собі заборони не розвʼязують проблему — український бізнес просто знайде нові шляхи.

Малий бізнес опиняється у своєрідних лещатах – з одного боку зростання військового збору та інших податків, з іншого – жорсткіший контроль за дробленням. За таких умов частина підприємців може просто згорнути діяльність або піти в повну тінь, що матиме негативний вплив на економіку в цілому.

Варто розуміти, що дроблення бізнесу для багатьох підприємців – це не про спосіб збагачення, а про стратегію виживання. Коли загальна система оподаткування створює надмірне навантаження, спрощена система через ФОПів часто залишається єдиним способом утримати бізнес на плаву, зберегти робочі місця та продовжувати розвиватись, хоч і в «сірому» діапазоні.

Замість того, щоб «полювати» на дрібний бізнес, можливо є сенс зосередитись на «великих» схемах? Так, лише на «сірому» імпорті та контрабанді бюджет втрачає від 120 до 167 мільярдів гривень щороку — і це ж вже давно ні для кого не секрет. Від нововведень постраждають ті підприємці, які намагалися балансувати між легальною оптимізацією та тіньовими операціями — це може змусити частину бізнесу вийти з тіні, але це так само може змусити іншу частину взагалі зникнути.

Реальні позитивні зміни в бізнес-середовищі можливі лише за умови перегляду самого підходу до оподаткування. Доки держава намагатиметься розвʼязувати проблему дефіциту бюджету через ось таке посилення тиску на бізнес, будь-які обмеження та контроль матимуть скоріше негативний ефект для усіх.

• Що слід очікувати платникам податків від бюджету на 2025 рік?

Держава фактично визнає: методи наповнення бюджету працюють неефективно. Проте, в ситуації коли значна частина економіки перебуває в тіні, просте підвищення податків проблему навряд чи усуне — розуміння цього у представників держави в якомусь вимірі, мабуть, існує. Тому в хід і йдуть складніші механізми.

Це знайшло відображення у тренді на диджиталізацію податкового контролю та посилення фіскального тиску через впровадження нових технологічних інструментів моніторингу.

Ситуація схожа на спробу зібрати пазл, де кожен елемент має своє місце: банківський моніторинг, міжнародний обмін даними, цифрові реєстри, автоматичний аналіз ризиків. Держава намагається створити середовище, де ухилення від оподаткування стає технічно складним, якщо не неможливим.

Але у цьому є парадокс — посилюючи контроль, держава ризикує зовсім втратити ту економічну активність, яку прагне оподаткувати. Бізнес, особливо малий та середній, опиняється перед складним вибором: або прийняти нові правила гри з підвищеним податковим навантаженням, або шукати нові, ще більш витончені способи роботи в тіні. Хоча підприємцям це вже не вперше.

Водночас не пропонується жодних реальних стимулів. Показовий кейс — «Клуб білого бізнесу», адже це просто спроба створити вітрину успішної податкової ситуації, який немає нічого спільного з дієвим механізмом підтримки сумлінних платників податків.

За таких умов 2025 рік може стати випробуванням на міцність всієї економічної системи України. І головне питання навіть не в тому, чи вдасться зібрати заплановані податки, а в тому, якою ціною це буде досягнуто.

Дякую за розмову!