Переказ коштів громадянами між собою. Чи є податковий ризик

Матеріал підготувала адвокат АО «АФ «АКТІО» Мальцева Галина

Останнім часом в мережі Інтернет розвивається дискусія з приводу можливості чи неможливості здійснення грошових переказів з точки зору подальших наслідків для фізичної особи в сфері оподаткування.

Правників АО «АКТІО» як спеціалістів з податкового права такий широкий розголос цієї теми навіть радує, тому що в більшості громадяни не звикли співвідносити свої дії з податковим обов’язком, який закріплено прямо у ст. 67 Конституції України.

При цьому слід зразу наголосити, що ніяких кардинальних змін у принципах оподаткування доходів фізичних осіб не відбулось.

Як завжди будь-який дохід фізичної особи підлягає оподаткуванню, окрім виключень, що містяться у статті 165 ПК України за переліком доходів, які не включаються до розрахунку, а також у статтях 170, 172 – 174 ПК України, що визначають деякі особливості оподаткування окремих видів доходів або операцій з майном, у тому числі пільгове оподаткування.

Таким чином будь-який отримувач грошових коштів на власну картку повинен усвідомлювати, що вказана операція може бути оцінена податковим органом як одержання доходу фізичною особою, якщо останній не пояснить суть цієї операції з посиланням на конкретну норму ПК України, що визначає такі кошти як такі, що не підлягають оподаткуванню або звільненні від оподаткування.

Наприклад, кошти подаровані членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення (батьками, чоловіком або дружиною, дітьми, рідними братами чи сестрами, бабою чи дідом, онуками) оподатковуються за нульовою ставкою (ст. 174 ПК України). Але навіть під час такої транзакції є правові нюанси, які потрібно враховувати. Зокрема, договір дарування грошей підлягає нотаріальному посвідченню якщо сума перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (у 2023 році це поріг у розмірі 67 100,00 грн.). Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином кожне надходження коштів на рахунок фізичної особи потрібно розуміти, виходячи із його фактично-правового змісту – це дарунок, це плата за послуги чи товар, це повернення боргу чи надання позики, та таке інше. І звісно оцінювати наслідки, застосовуючи відповідні норми щодо оподаткування.

Єдине, що оберігає громадян від негайних вимог фіскальної служби по грошовим надходженням на карткові рахунки, це наявність банківської таємниці.

Банківська таємниця передбачена ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і, насамперед, включає інформацію про операції клієнта банку.

Норми ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають, що інформація щодо фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками податковому органу на його запит лише відповідно до конкретно визначених у законі випадків, що передбачені статтями 39-3, 44-1 та підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України, які в основному стосуються міжнародного обміну інформацією або нерезидентів, які ведуть господарську діяльність або отримують доходи в Україні.

Проте банк зобов’язаний надати інформацію, у тому числі про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, – на підставі рішення суду.

Таким чином все зводиться до того на скільки громадянин зацікавить контролюючі органи як платник податків своєю нелогічною поведінкою (з точки зору оподаткування).

Наприклад, якщо фізична особа не має задекларованого доходу протягом десятирічь, не є ані працівником, ані підприємцем, однак придбаває нерухоме майно або транспортні засоби, то не виключено, що отримавши таку податкову інформацію, яка надходить з державних реєстрів, контролюючий орган поставить питання щодо розкриття банківської таємниці через суд.

Або якщо грошові обороти по рахунку фізичної особи будуть носити підозрілий характер з позиції фінансового моніторингу банку, який проводиться останнім систематично на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», то інформація про таку особу також може потрапити до полю зору контролюючих органів.

Підсумовуючи, банківську таємницю ніхто не скасовував, але механізми її розкриття також існують та можуть застосовуватись податковими та правоохоронними органами.

Тож вибір залишається за кожним або продовжувати отримувати кошти на свій рахунок від інших фізичних осіб, надіючись на те, що контроль податкового органу не зачепить саме вас, або змінити звичну поведінку та навести лад у фінансових питаннях, підлаштувавши вигідну для себе модель під фактичні обставини та особисті потреби.