Судові процеси “гаврилівських курчат”: вплив війни чи “шоу одного актора”?

16 березня 2023 року в Укрінформі відбулась прес-конференція на тему “Банкрутство “Комплексу Агромарс”: чи виплатить виробник курятини борги?”, під час якої її учасники з’ясовували поточний стан справ навколо банкрутства відомого колись агропідприємства. Загальна ситуація виглядає не дуже привабливою, оскільки, незважаючи на постійні переконування власників та керівництва “Агромарсу” в тому, що усі борги буде погашено, їх фактичні дії, а тим більше наявні судові процеси свідчать про протилежне.

Представляючи учасників заходу, модератор конференції, журналіст Сергій Козлов наголосив на тому, що “зайве сподіватись на те, що війна спише усі борги”, тим більше якщо вони були накопичені задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Негативних відтінків ситуації додає й той факт, що наразі з боку боржника, очевидно, відбувається не лише маніпулювання “темою війни”, але й активне застосування так званого “судового спаму”, або зловживання своїми процесуальними правами, про що більш детально розповіли самі учасники конференції.

Також важливо підкреслити, що йшлося не про одну, а відразу цілу низку компаній, які об’єднані одним засновником та бенефіціаром — Євгеном Сігалом, а саме про ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «Завод Київкомбікорм», ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод» та ТОВ “Курганський бройлер”.

Першою до слова було запрошено арбітражну керуючу Марину Сердюк. Вона повідомила, що ТОВ «Комплекс Агромарс» вже визнавався банкрутом, але рішення суду було скасовано. В результаті 13 жовтня 2021 року Господарський суд Києва відкрив нове провадження в справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ “Комплекс Агромарс”, але станом на 16 березня 2023 року ще навіть не сформований реєстр вимог кредиторів. Тому кредитори та арбітражні керуючі вбачають у справі про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс» спробу боржника навмисно затягнути процес.

«Господарський суд міста Києва ще в жовтні 2021 року відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс». До цього кредитора було подано 48 заяв щодо боргових зобов’язань на загальну суму майже 2 млрд грн. Проте станом на сьогодні ми досі не маємо затвердженого реєстру кредиторів, заяви не розглянуті, суд з різних підстав постійно відкладає засідання», – зазначила Сердюк. Вона розповіла, що неодноразово, як розпорядник майна, намагалася провести інвентаризацію наявних активів компанії з метою подальшого аналізу спроможності «Комплексу Агромарс» вести господарську діяльність. Проте з боку власника підприємства їй чинили опір.

«Я бачу з боку керівника боржника спроби перешкодити моїй діяльності. Він подає зустрічні позови, тривалий час не відповідає на запити, не надає потрібних документів та інформації», – зазначила юристка.

Відтак, за спостереженнями Сердюк, боржник в особі керівника ТОВ «Комплекс Агромарс» навмисно затягує справу.

Аналогічними спостереженнями поділився й арбітражний керуючий Денис Ткаченко (щодо ТОВ «Завод Київкомбікорм»). Він нагадав, що відповідно до частини 6 статті 34 КУзПБ боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Але Є.Сігалом цього не було зроблено. Так само як і М.Сердюк, Д.Ткаченко теж тривалий час не вдається провести інвентаризацію майна. Тож питання про те, що у боржника є активи для погашення боргів, виглядає ледь не риторичним. Особливо в контексті того, що вже були зафіксовані випадки незрозумілого демонтажу (розпилювання) різних металевих конструкцій на території заводу.

Денис Ткаченко також повідомив про те, що до його обов’язків як арбітражного керуючого входить проведення оцінки фінансово-господарської діяльності боржника, щоб зрозуміти, чи можливо, наприклад, відновити виробництво, чи вже слід відразу переходити до ліквідації. Крім того, потрібно було з’ясувати, чи не вбачається в діях керівництва ознак доведення до банкрутства підприємств. Але Є.Сігал завадив і цьому. Такий аналіз все ж таки було проведено за наявними у арбітражного керуючого даними, відповідно до якого було виявлено наявність ознак доведення до банкрутства. Теоретично, коли справа все ж дійде до ліквідаційної процедури, то обов’язково постане питання про притягнення керівництва та головного бенефіціара до субсидіарної (та\або солідарної) відповідальності з тим, щоб він погасив кредиторські вимоги, як кажуть, з власної кишені. “Було залучено відповідного фахівця. Скажу відверто — є ознаки доведення до банкрутства”, – підкреслив арбітражний керуючий.

До речі, обома арбітражними керуючими були подані клопотання про припинення повноважень керівника через те, що він чинить активні перешкоди їх професійній діяльності. Але суд не поспішає з цим питанням, що виглядає досить дивно, адже наголосимо, що справа про банкрутство була розпочата ще у жовтні 2021 року. Врешті-решт, не хотілося б ні на що натякати, але, як згадали учасники заходу, під час одного судового засідання при розгляді питання кредиторських вимог, Є.Сігал особисто прийшов на судове засідання, й під час виступу промовив не дослівно, приблизно, але речення такого змісту: «Ваша честь, ми з вами добре знайомі, в нас багато спільних друзів». Не зрозуміло, який намір у таких промов, але вигдядає так, що таким чином була спроба кинути тінь на доброчесність суду та штучно створити конфлікт інтересів.

Ще один “дивний” акцент на тему війни полягає в тому, що боржником неодноразово в судах говориться про те, що “усі документи втрачені через російську окупацію села Гаврилівка, де у “Агромарса” розташовувалось виробництво”. Але ж окупація завершилась ще в травні минулого року, і можна було б відновити хоч якісь документи — виписки з банків, листування з контрагентами тощо — чого однак принципово не робиться. Вже не кажучи про те, що документи усіх 4 підприємств не мали зберігатись разом, та ще й на виробництві, а не за своїми юридичними адресами.

Іншим кричущим моментом у справі є те, що в судових процесах з’явилась певна група “зацікавлених” кредиторів (мають зв’язки з материнською компанією “Агромарсу” та її бенефіціарами), які вчиняють усі дії виключно на користь боржника. Користуючись цим, боржник навіть дозволяє собі зухвало “жартувати” з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки “має змогу повністю розрахуватись по своїм борговим зобов’язанням”. Але як можна говорити про задоволення кредиторських вимог, якщо вони ще навіть не затверджені судом. Напрошується висновок, що боржник “хоче” погасити борг лише “своєму” кредитору, ігноруючи інтереси усіх інших.

Про те, що саме так й може бути, підтвердив й Сергій Южда, преставник ТОВ “ФК Вінстар”.

Справа в тому, що першочергово справу про банкрутство “Агромарсу” було відкрито за заявою кредитора під назвою ТОВ «Буддевелопмент Київ». Але ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/15043/21 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну кредитора (вони викупили борг). Раптом з’являється таке собі ТОВ «Фаст Агро Інвест», яке говорить, що саме йому належать права вимоги до “Агромарсу”, хоч це не підтверджується ані якимось фінансовими розрахунками, ані самим ТОВ «Буддевелопмент Київ», ані відповідними судовими рішеннями. Причому, що цікаво: ТОВ «Фаст Агро Інвест» не оскаржує ухвалу господарського суду від 13.10.2021 по справі №910/15043/21 про неправомірне визнання грошових вимог ТОВ «Буддевелопмент Київ», що було б логічним, якби це було правдою, але звертається до господарського суду із заявою про заміну кредитора з ТОВ «Буддевелопмент Київ».

Іншими словами, боржник своїми недобросовісними діями намагається протягнути в кредитори “свою компанію” та встановити контроль над процедурою банкрутства ТОВ «Комплекс Агромарс» для збереження власних активів, відчужених на пов’язаних осіб.

С.Южда навів таблицю, де прослідковано зв’язок між “Агромарсом” та ТОВ “Фаст Агро інвест”, причому вся інформація була зібрана з відкритих джерел та реєстрів. Якщо коротко, то зв’язок прослідковується від засновниці та директора ТОВ “ФАСТ Агро Інвест” Федорук Юлії — до засновниці ТОВ “ГТМ ПЛЮС” Віри Касьянової, яка у свою чергу є співзасновницею ТОВ “Концерн Комплекс”, де директором є ніхто інший як вже відомий Євген Сігал.

Також представник фінкомпанії підтвердив наявність численних випадків так званої процесуальної диверсії. Наприклад, в провадженні Господарського суду м. Києва перебували три однакові позовні заяви ТОВ «ФАСТ АГРО ІНВЕСТ», з однаковими сторонами та предметом позову, що свідчить про маніпулювання автоматизованою системою розподілення судових справ та штучним вибором судді. Дві позовні заяви були повернуті судом, одну позовну заяву ТОВ «ФАСТ АГРО ІНВЕСТ» відкликали самі. В 3 з 4 справах Верховний Суд вже поставив крапку у питанні цієї заміни, але наразі в справі “Агромарс” в апеляційній інстанції призначено чергове судове засідання на 20.03.2023 року, де ТОВ «Фаст Агро Інвест» вчергове намагатиметься заплутати судову інстанцію.

Важливий нюанс для розуміння ситуації полягає і в тому, що самого боржника навіть не бентежить той факт, що компанія за яку він так переживає, за цей борг не сплатила ані 1 грн, натомість ФК “Вінстар” в суді надавала усі документи, що підтверджують сплату мільйонів гривень за відступлення права вимоги від ТОВ «Буддевелопмент Київ».

Про свої непрості відносини з “Агромарсом” розповіли й у фінансовій компанії “Інтер Вей Капітал”. Як зазначив представник ФК Олександр Архіпов, їх компанія хоч і спеціалізується на роботі з проблемними боргами, але в даному випадку намагалась виступити більше як інвестори. Тобто були зацікавлені не стільки в тому, щоб придбати якісь активи чи борги “Агромарсу”, як допомогти вийти з цього складного становища, і вже потім отримати свій зиск від працюючого підприємства. “З головним бенефіціаром групи компаній “Агромарс” було домовлено про надання йому додаткового фінансування, причому без жодного додаткового забезпечення, як кажуть, на довірительній основі, але, на жаль, й ці кошти були витрачені невідомо куди”, – зазначив представник фінкомпанії. Іншими словами, в такій поведінці боржника не вбачається реального бажання погашати свої борги, а виключно вводити в оману як суд, так і кредиторів в цілому, – дійшли висновку учасники прес-конференції.

“Якщо є бажання повертати борги, то, мабуть варто сідати за стіл переговорів і домовлятись, а не голослівно заявляти про це в судах”, – сказав О.Архіпов.

Про подальші перспективи судових спорів щодо групи компаній “Агромарс” та перспективи самого банкрутства під час заходу розповіли й представники інших кредиторів – ТОВ «Ветсинтез-Віп» Наталія Ковінько і Юрій Бурдай, та ТОВ «Промсервіс» – Юрій Громніцький.

Ю.Громніцький наголосив на тому, що перші неплатежі за газ від “Агромарсу” датовані ще 2016 роком, а на сьогодні загальна сума заборгованості перевищила 100 млн гривень. Їх компанія бере участь у справах про банкрутство у всіх чотирьох компаніях групи “Агромарс”, але найбільше боргів зафіксовано саме за материнською компанією. “Сподіваємось, що 20 березня все ж хоча вийдемо на фіксацію наших боргів у реєстрі вимог кредиторів”, – підкреслив представник ТОВ “Промсервіс”, додавши, що може підтвердити той факт, що жодна з обіцянок боржника не була останнім дотримана. Йдеться в тому числі, й про усні домовленості, звичайно: “Час іде, а результатів немає”.

Своєю чергою представники ТОВ “Ветсинтез-Віп” зазначили, що така поведінка боржника виникла не сьогодні, й не вчора, і у нього немає бажання повертати борги навіть по тим судовим рішенням, які були винесені ще до відкриття справи про банкрутство.

Юрій Бурдай навіть навів показовий приклад того, як будує свої ділові відносини Є.Сігал: “Після того як ми не отримали коштів за поставлені ветеринарні препарати, ми, звичайно, звернулись до суду. Але натомість отримали повідомлення від боржника, що оскільки ми звернулись до суду, то тоді взагалі ніякого діалогу не буде”. В результаті вже другий рік як представники компанії не можуть отримати свої гроші навіть вже по виграній судовій справі, бо боржником тепер оскаржуються дії … приватних виконавців, які намагались реалізувати відповідний судовий наказ. Причому суди із завидною регулярністю задовільняють такі позови з боку “Агромарсу”. Юрій Бурдай навіть вимушений був припустити, що “боржник замість того, аби повертати борги, витрачається на юристів, а точніше не стільки на юристів, як на щось інше”. Його натяк був більш ніж прозорим в сторону вітчизняного правосуддя.

“Як показує практика, боржник вживає абсолютно усіх заходів, витрачаючи великі кошти на юристів і не тільки, щоб повернути собі своє майно і водночас не повертати борги”, – підтримала колегу адвокат Наталія Ковінько, додавши, що “дуже багато дій боржника спрямовані на затягування усіх без винятку судових процесів”.

Водночас представники ТОВ “Ветсинтез-Віп” закликали колег не зневірюватись в тому, що боржник не хоче, або не може повертати борги, а довести цю справу до кінця: “Слід консолідуватись, і разом протидіяти такій, не дуже правомірній діяльності з боку “Агромарсу”.

Крім того, арбітражні керуючі ще раз наголосили, що наразі існує об’єктивна необхідність відсторонення керівника, який саботує всі банкрутні процеси та зриває можливість проведення інвентаризації та оцінки активів, що є необхідним етапом для вирішення конфлікту по суті.