Запровадження в Україні процедури превентивної реструктуризації збереже сотні економічно активних підприємств

12 жовтня у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №10143 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації

На вимогу ЄС

Як зазначають автори законопроєкту, його розроблено на виконання умов укладеного 16 січня цього року Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором з метою вдосконалення законодавства України з урахуванням основних принципів Директиви ЄС 2019/1023 про рамки превентивної реструктуризації, списання боргу та дискваліфікацію, а також заходи для підвищення ефективності процедур, пов’язаних із реструктуризацією, неплатоспроможністю та списанням боргу.

Зокрема, Директива ЄС 2019/1023 має на меті знищити бар’єри для безперешкодного потоку капіталу, які виникають через відмінності процедури реструктуризації та провадження справи банкрутства у державах-членах, а також сприяти тому, щоб життєздатні підприємства, які зіткнулися з тимчасовими фінансовими труднощами, мали доступ до ефективних національних систем превентивної реструктуризації, які дозволять їм продовжувати діяльність. Крім того, документ покликаний підвищити ефективність процедур щодо реструктуризації, банкрутства та погашення боргів, зокрема з огляду на скорочення їх тривалості. Таким чином, вважають у ЄС, досягається відповідний баланс інтересів кредитора та боржника.

Станом на сьогодні діюче законодавство України у сфері відновлення платоспроможності в загальних рисах враховує положення Директиви ЄС 2019/1023, так як містить інструменти, що дозволяють здійснювати реструктуризацію та вживати превентивних заходів запобігання банкрутству, зокрема досудова санація.

Разом з тим, варто відмітити, що незважаючи на прийняття нового Кодексу України з процедур банкрутства, досудова санація фактично залишається недієвим способом врегулювання заборгованості. З моменту введення в дію Кодексу господарськими судами затверджено орієнтовно біля десяти планів санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Натомість Директивою 2019/1023 передбачено, що саме превентивні заходи, які є значно менш тривалими та дорогими в порівнянні з процедурами банкрутства, повинні стати основними механізмами щодо недопущення неплатоспроможності боржників.

Виходячи з цього депутати Верховної Ради пропонують внести зміни до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів, які замінять процедуру досудової санації на процедуру превентивної реструктуризації.

Що ми маємо зараз

Сьогодні діюча процедура досудової санації в Україні розпочинається з оголошення про проведення зборів кредиторів. Потім на зборах кредитори схвалюють або не схвалюють запропонований їм план санації. У випадку схвалення плану боржник звертається до суду з відповідною заявою.

Сама процедура підготовки плану досудової санації ніяким чином не регламентована, що, в свою чергу, несе в собі певні ризики для боржника. Адже він отримує деякий захист лише після призначення судового засідання. До цього моменту боржник ризикує, адже під час відкритої комунікації з кредиторами щодо схвалення плану санації значно підвищується вірогідність їхнього звернення до суду з позовними заявами чи заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, відсутня певна гнучкість та варіативність під час створення плану санації, так як кредитори можуть або погодити, або відхилити запропонований план. Оскільки документ готується боржником без врахування їхньої позиції. Кредитори позбавлені можливості внести свої правки, зміни та доповнення.

Що пропонує законопроєкт

Процедура превентивної реструктуризації, що пропонується авторами законопроєкту №10143, докорінно змінює описану ситуацію, адже першим її етапом є звернення до суду.

Боржник повинен одразу подати до суду проєкт плану превентивної реструктуризації. Або, в окремих випадках, – лише концепцію такого плану. Останнє право надається суб’єктам мікро та малого підприємництва.

Концепція повинна містити інформацію про: боржника; його фінансовий стан; причини неплатоспроможності чи її загрози; грошові зобов’язання боржника та строк їх виконання; залучені та не залучені сторони, з поясненням причин, чому пропонується не залучати цих осіб; активи боржника, а також інформацію про заходи, які пропонуються для запобігання його неплатоспроможності.

В такому разі план превентивної реструктуризації розробляється боржником за участю адміністратора. І боржник зобов’язаний подати його господарському суду в строк, встановлений в ухвалі останнього про відкриття процедури превентивної реструктуризації.

Після звернення боржника до суду та відкриття процедури превентивної реструктуризації стосовно нього не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство за заявою залученого кредитора, припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями перед залученими кредиторами.

Крім того, за заявою боржника, господарським судом можуть бути вжиті заходи захисту, такі як заборона примусового стягнення з боржника коштів чи майна на підставі виконавчих документів та заборона звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в судовому чи позасудовому порядку.

Такі заходи захисту є досить обмеженими в часі та запроваджуються на строк до трьох місяців, який може бути продовжено не більше ніж до пів року.

Ключовим позитивним нововведенням, яке пропонує законопроєкт, є також те, що план (або концепція) превентивної реструктуризації не є сталим та незмінним. Основним етапом процедури превентивної реструктуризації є налагодження діалогу між боржником та кредиторами щодо розробки та схвалення плану та забезпечення можливості його подальшого виконання.

Проведення переговорів між боржником та кредиторами фіксується адміністратором у відповідних протоколах проведення переговорів, які надсилаються до господарського суду. А отже всі кредитори мають доступ до цієї інформації.

Також звертаємо увагу, що законопроєкт пропонує ввести до Кодексу України з процедур банкрутства таке поняття як «адміністратор превентивної реструктуризації», яке вже згадувалося вище. Це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури превентивної реструктуризації.

В загальному, його роль можна визначити як роль медіатора між боржником та кредиторами. А також контролера, так як він, зокрема, сприяє проведенню переговорів щодо розробки та узгодження з кредиторами плану превентивної реструктуризації та бере в них участь. Він надає рекомендації щодо недопущення неплатоспроможності боржника; бере участь в розробці плану превентивної реструктуризації; оцінює його на предмет відповідності вимогам діючого законодавства, перспектив виконання та дотримання критерію найкращих інтересів кредиторів; контролює дотримання боржником та кредиторами заходів захисту та вживає заходи у разі їх порушення; надає висновок щодо розміру вимог кредиторів щодо яких у боржника чи кредитора існують заперечення; здійснює нагляд за веденням господарської діяльності боржника; інформує господарський суд у разі виявлення підстав для закриття процедури превентивної реструктуризації; розглядає скарги та заяви кредиторів та виконує інші повноваження.

Іншими словами, в превентивній реструктуризації відсутній арбітражний керуючий, до якого усі звикли. Адже його повноваження значно різняться з повноваженнями арбітражного керуючого в процедурі санації чи банкрутства.

Також зауважимо, що процедура превентивної реструктуризації обіцяє бути найшвидшою процедурою з існуючих сьогодні процедур банкрутства – її тривалість обмежена чіткими строками, що також повинно стати потужним поштовхом для її активного використання.

Звичайно, законопроєкт в процесі розгляду ВР ще пройде певну трансформацію. До нього будуть внесені зміни та поправки. Разом з тим, очевидно, що, у разі його прийняття, економічно активні підприємства, які мають фінансові труднощі, отримають доступ до справді дієвих інструментів превентивної реструктуризації, що забезпечать можливість продовжувати їхню господарську діяльність та уникнути банкрутства.

Автор: Тетяна Коренчук, адвокатка, радниця Investment Lawyer Group