Ліквідаційні процедури під час війни: (а)моральність проти доцільності?

20 квітня 2022, 17:15
3488 хвилин читати

В умовах воєнного стану Україна потребує певних законодавчих змін в сфері банкрутства

  • Посилання скопійованоlink copied

Вже більше 2 місяців Україна живе за новими, вимушеними і безжальними, але необхідними правилами. Через війну змінюються податкові, реєстраційні, трудові, і навіть сімейні відносини. Не є винятком в цьому сенсі і процедура банкрутства, яка хоч і не зазнала прямих законодавчих змін чи корегувань, але має підлаштовуватись під зміни в економіці як її складова частина.

Як відомо, із 24.02.2022 р. відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженого Законом №2102–IX, на території України було введено на 30 діб воєнний стан. Наразі Законом №2119-IX строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб — до 25.04.2022, і вже зареєстрований законопроєкт про його продовження до 25 травня.

Для арбітражних керуючих наявність воєнного стану важлива, насамперед, через оперативні зміни законодавства.

Наприклад, наступні:

  • на час воєнного стану плюс 30 днів ЗУПИНЯЄТЬСЯ ДІЯ ряду статей Закону «Про іпотеку», а саме: статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах);
  • тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії російської федерації, у період такої окупації.

Водночас, жодних змін до Кодексу України з процедур банкрутства чи до Господарського процесуального кодексу України віднайти не вдалось. Фактично, це означає, що банкрутні (ліквідаційні) процедури, власне як і поточна робота арбітражних керуючих, навіть на час війни припинятись не повинні (в тому аспекті, в якому вони є законними та економічно обґрунтованими, звичайно). Втім, маємо розуміти, що зараз не йдеться про судовий напрям роботи, бо сотні судів (в тому числі й господарські) наразі просто не працюють через війну. Через що за час війни відкрито лише 16 нових банкрутств.

Щодо поточної роботи АК, то, очевидно, що його діяльність залежить від того, наскільки місце його навіть не роботи, а скоріше інтересів дотичне до бойових дій.

Варіанти:

  • жодна робота не є можливою, якщо: майно (активи) боржника… та\або банкрутна (ліквідаційна) справа знаходиться в суді… та\або сам АК знаходиться в зоні бойових дій;
  • частково можливою є (хоча і малоймовірно) робота АК з активами на тимчасово окупованих територіях (серед колег панують наступні думки – видати накази про заходи із збереження/знищення документів трудового архіву (безпека людей це найголовніше), порядок знищення облікових даних (бухгалтерських, податкових та статистичних), організація роботи в режимі окупації, дії зі збереження активів (з рекомендованими діями по знищенню активів, які можуть бути використані для забезпечення окупантів), порядок актування знищення/втрати активів тощо);
  • робота в умовно безпечних регіонах України.

І власне, якщо з першими двома пунктами важко не погодитись, то «звичайна» робота АК у воєнний період виявилась дискусійною.

Для фахівців в сфері неплатоспроможності не є новиною той факт, що процедура банкрутства за своєю природою вимагає безперервності та визначеності, і практично без винятків. Впевнений, що кожен АК може і повинен навіть сьогодні проводити відносно «своїх» підприємств наступні процедури (або деякі з них):

  • видати розпорядження з рекомендацією керівнику боржника посилити заходи зі збереження майна;
  • упорядкувати облікову політику на час воєнного стану (спрощений облік);
  • визначити склад та місце зберігання документів боржника;
  • провести заміщення посад із зазначенням осіб, що підлягають бронюванню;
  • внести зміни до колективного договору на час воєнного стану (60 годинний робочий тиждень, відпустки та заохочення);
  • провести заходи із забезпечення збереження матеріальних, нематеріальних та трудових активів боржника з конкретними схемами дії у можливих ситуаціях (обстріл, знищення, захоплення, релокація);
  • провести аукціони з реалізації (в тому числі заставного) майна, якщо такі дії були узаконені у період до 24.02.2022 тощо;
  • завершити ліквідаційні процедури.

Насправді цей перелік не є вичерпним, і може бути доповнений кожним АК в залежності від специфіки роботи боржника. Однак особисто мене трохи здивувала позиція, яку висловили останніми днями деякі медіа щодо того, що окремі банкрутні процедури є «недоречними» (читай – «зрада») під час війни.

Наприклад, без зайвої конкретики, можу згадати закиди щодо однієї з відомих автомобільних корпорацій з приводу того, що зараз не можна продавати заставне майно цього боржника. Мовляв, не на часі.

Відчуваючи, що насправді за такими повідомленнями існує радше якась політична, а не економічна складова, все ж зауважу, що не вбачаю нічого поганого в завершенні процедур ліквідації, в тому числі і в період воєнного стану.

І навіть аукціони з продажу заставного майна – це не «розпродаж за безцінь», а намагання перезапустити хоч якийсь бізнес в умовах війни.

  1. Адже, по-перше, жодного «воєнного» банкрутного мораторію на сьогодні не встановлено.
  2. По-друге, чому не продавати те, на що заставний кредитор погодився, а ціна продажу встановлена ще до війни?
  3. По-третє, чому не продавати, якщо механізм працює (можливо, не всім відомо, але «Прозоро» не зупинило продажі й дотепер)?
  4. По-четверте, КУПБ чітко передбачає строки для продажу на кожному з етапів. Порушення цих термінів – потенційний привід для дисциплінарної відповідальності (навіть якщо МЮ зараз й не до цього).

Врешті-решт, як і кожний арбітражний керуючий, я також зробив паузу у своїй діяльності майже на місяць. Але скільки ще чекати закінчення війни? Чи може хоча б хтось прогнозувати, коли настане нормалізація ситуації та перемога? На жаль, війна продовжується. І вважаю, що навіть в такий період необхідно робити все можливе задля відновлення бізнесу та життя. Власне такий самий посил відчувається й від влади, принаймні в Мінюсті вже повідомили про якнайшвидше відновлення доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

І вже точно, немає ніякої високої моральності в тому, щоб чекати «з моря погоди». Бо в період форс-мажорів можна втратити (банально буде знищено, як це вже відбулось з рядом підприємств Київщини, Харківщини, не кажучи вже про східні області України) будь-який актив безповоротно. І не буде в тому користі ані кредиторам, ані самому боржнику. І навіть якщо припустити, що ліквідація будь-чого у період війни є дійсно недоречною, то чи може хоча б хтось сьогодні в державі дати гарантії, що відразу після війни знайдеться потрібний (спроможний) покупець (інвестор)? Навряд чи…

Натомість саме сьогодні держава не тільки надає кредити, але й максимально знижує податкове навантаження, допомагає в релокації, тому саме зараз навіть цей несприятливий момент можна використати для перезапуску бізнесу чи відкриття нових напрямків.

А якщо відкинути жодні емоції, то Україні все ж необхідні й певні законодавчі зміни в сфері банкрутства.

Пласт змін може бути досить широким. Тут і вже анонсоване розблокування гарантованих виплат винагороди арбітражним керуючим (за рахунок авансових внесків, оскільки такі кошти не є бюджетними, та дані виплати жодним чином не впливають на фінансування армії державою в умовах воєнного стану, зокрема). І усунення всіх ризиків, пов’язаних з несвоєчасним вчиненням процесуальних дій в умовах режиму воєнного стану. І запровадження того самого «воєнного» банкрутного мораторію, про який всі говорять, але який й досі не реалізовано.

Конкретні законопроєкти вже напрацьовані фахівцями й представлені в ЗМІ (взяти до уваги, хоча б і пропозицію від Асоціації правників України).

Нагадаю, що в АПУ пропонують:

  1. Визнати запровадження в Україні режиму воєнного стану поважною причиною пропуску процесуальних строків. Закріпити обов’язок суду поновити чи продовжити пропущені строки, які закінчилися в період дії воєнного стану України, якщо відповідне клопотання подане не пізніше 45 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.
  2. Ввести мораторій на відкриття проваджень у справах про банкрутство з моменту введення воєнного стану та протягом 180 днів після його припинення чи скасування
  3. Ввести заборону на застосування низки штрафних санкцій та відповідальності арбітражного керуючого, керівника боржника у справах про банкрутство та інше.

З повним текстом пропозицій до проєктів нормативно-правових актів можна ознайомитися за посиланням: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення прав та гарантій учасників судового процесу під час дії воєнного стану в Україні».

Зі свого боку відзначу, що абсолютно погоджуюсь з тим, що до КУПБ потрібно внести зміни наступного змісту:

«Суд зобов’язаний продовжити встановлений законом або судом процесуальний строк, закінчення якого припадає на період дії воєнного стану в Україні, за заявою учасника справи про банкрутство, поданою до закінчення такого строку, якщо учасник справи обґрунтовує пропуск такого строку введенням воєнного стану в Україні.

Строки, передбачені статтями 35 (прийняття заяви про банкрутство та проведення підготовчого засідання), 37 (відмова у прийнятті заяви про банкрутство), 38 (повернення, відкликання заяви про відкриття провадження у справі), 39 (відкриття провадження у справі про банкрутство), 42, (звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів), 44 (введення процедури розпорядження майном боржника), 45 (виявлення кредиторів, та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, 46 (веревірка відповідності заяви конкурсного кредитора вимогам цього Кодексу), 47 (попереднє засідання господарського суду), 48 (збори кредиторів та комітет кредиторів), 50 (введення процедури санації), 58 (визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури), 70 (проведення продажу майна боржника), 75 (визначення умов продажу), 79 (проведення повторного та другого повторного аукціону), 81 (продаж майна забезпеченому кредитору) 84 (повернення гарантійних внесків), 85, 86 (порядок сплати ціни) зупиняються на період дії воєнного стану з 24.02.2022 за клопотанням учасника справи про банкрутство або за рішенням суду.

Перебіг строків поновлюється через 15 календарних днів з моменту припинення або скасування воєнного стану за рішенням суду.

На період дії воєнного стану з 24.02.2022 та протягом 30 днів з дня скасування режиму воєнного стану в Україні не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтями 84, 86, 87, 88 Кодексу. На період дії воєнного стану з 24.02.2022 зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника.

Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

На період дії воєнного стану з 24.02.2022 та протягом 30 днів з дня скасування режиму воєнного стану в Україні арбітражний керуючий не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення дій, передбачених цим Кодексом, якщо їх вчинення унеможливлено режимом воєнного часу. На період дії воєнного стану з 24.02.2022 та протягом 180 днів з дня скасування режиму воєнного стану в Україні керівник боржника не несе відповідальність відповідно до частини 6 ст. 34 цього Кодексу».

В будь-якому випадку впевнений, що воєнний стан – це не привід «сидіти, склавши руки», а лише додатковий стимул робити все від себе залежне.

Автор: Євген Шиман, арбітражний керуючий

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Як перевірити власну компанію на платоспроможність та що робити, якщо вона опинилася на межі банкрутства під час війни?

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Позиція «Агромарсу» й надалі залишається чіткою: коли діє закон - будь-яке банкротство передбачає насамперед відновлення платоспроможності підприємства

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
У читача може виникнути питання – для чого подавати одні і ті ж самі заяви кожного тижня, свідомо знаючи, що їх повернуть?

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Сам факт тиску на суд є неприпустимою поведінкою. В поєднанні з масованою інформаційною атакою – тим більше

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Скасовані всі арешти та обтяження, які були накладені судом в рамках процедури банкрутства

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Найбільше прибутку приносять позови проти великих боржників