Мільярдер Віктор Пінчук створив сімейний траст і розподілив активи між дружиною та дітьми

Український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук, засновник інвестиційної групи EastOne та Фонду Пінчука, завершив тривалий процес перерозподілу активів між членами родини. Відтепер бізнеси підприємця належать приблизно в рівних частках шести особам: самому Пінчуку, його дружині Олені та чотирьом дітям.

Реструктуризація, що тривала майже 20 років

Процес перереєстрації активів розпочався ще у 2006–2007 роках зі створення трастової інфраструктури. Акції материнської компанії Interpipe Holdings PLC були передані до дискреційних трастів, якими управляли професійні компанії у Франції, Великій Британії, Швейцарії та на острові Джерсі. Бенефіціарами визначалися Віктор Пінчук і члени його сім’ї.

У 2007 році в Лондоні створено EastOne Group Limited для централізованого управління активами та підготовки до можливого IPO. У 2016 році в британському реєстрі осіб із суттєвим контролем (PSC) офіційно зареєстровано Віктора та Єлену Пінчуків із частками від 25% до 50%.

В Україні кінцевими бенефіціарами медіагрупи StarLightMedia (СТБ, «Новий канал», ICTV) також було зазначено подружжя Пінчуків, хоча структура власності проходила через складний міжнародний ланцюг компаній і довірених осіб.

Активна фаза — 2021–2024 роки

Найінтенсивніша фаза реструктуризації припала на 2021–2024 роки. Станом на початок 2026 року кінцевими бенефіціарними власниками є шість осіб: Віктор Пінчук, його дружина Олена, старша донька Марія, пасинок Роман, а також молодші доньки Катерина і Вероніка.

Частки розподілено приблизно порівну. За даними реєстрів, частки Олени Пінчук відображені більш ніж у 85 компаніях, що демонструє масштаб трансформації структури власності.

У лютому 2024 року Пінчук повністю вийшов зі складу бенефіціарів радіохолдингу Tavr Media, передавши контроль Миколі Баграєву. Цей крок розглядається як реакція на закон про деолігархізацію, який визначає володіння медіа як один із критеріїв статусу олігарха.

Чому відбулася реструктуризація

Ключовим каталізатором став закон про деолігархізацію, ухвалений у 2021 році. Пінчук відповідав одразу кільком критеріям: значний фінансовий ресурс, вплив через медіа та вагома частка на ринку промисловості.

Додатковий вплив мали:

• посилення санкційних і військових ризиків після повномасштабного вторгнення Росії;
• міжнародні вимоги до прозорості структури власності у Великій Британії, США та на Кіпрі;
• українські норми щодо обов’язкового розкриття кінцевих бенефіціарів у 2022–2023 роках.

У нових умовах класичні офшорні схеми фактично втратили ефективність.

Стратегія сімейного капіталу

Експерти вважають, що розподіл активів між членами родини має комплексну мету: мінімізувати регуляторні та санкційні ризики, знизити ймовірність визнання олігархом, забезпечити спадкоємність бізнесу та зберегти міжнародну репутацію.

Подібна модель характерна для великих сімейних капіталів у світі. Вона дозволяє диверсифікувати ризики, зміцнити довгострокову стабільність та підвищити гнучкість у міжнародних операціях.

Таким чином, завершена реструктуризація активів Віктора Пінчука фактично трансформує бізнес-групу у формат сімейного холдингу з прозорою структурою власності та посиленим захистом від зовнішніх ризиків.