Проекти та інновації

«Укрзалізниця» хоче змінити правила фінансування пасажирських перевезень

18 травня 2026, 17:49Новини84

Этот материал также доступен на русском

Компанія планує запровадити модель Public Service Obligation, яка має зробити державне фінансування соціально важливих перевезень прозорішим і передбачуванішим

  • Посилання скопійованоlink copied

«Укрзалізниця» готується до одного з найбільших переглядів системи фінансування пасажирських перевезень за останні роки. Компанія планує з 2028 року перейти на модель Public Service Obligation (PSO), яка широко використовується в країнах Європейського Союзу для підтримки соціально важливих транспортних маршрутів.

Головна ідея реформи полягає у відмові від нинішньої практики перехресного субсидування, коли збитки від пасажирських перевезень фактично покриваються доходами від вантажного сегмента.

Питання обговорювали під час зустрічі Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації та представників «Укрзалізниці». Однією з ключових тем стала саме проблема фінансування пасажирського напрямку.

Директор департаменту стратегії та трансформації «Укрзалізниці» Олег Яковенко представив результати дворічного експериментального проєкту, який стосується нового механізму фінансування.

Раніше держава вже виділила 16 млрд гривень із резервного фонду для компенсації витрат пасажирського сегмента. Водночас учасники зустрічі обговорювали не лише використання цих коштів, а й прогнозовані збитки на 2026 рік та можливі джерела фінансування у 2027 році.

У компанії пояснюють: зараз державне замовлення поширюється лише на внутрішні далекі та регіональні маршрути. Проте найбільш проблемний сегмент — приміські перевезення — досі залишається поза системою державної компенсації. І саме тут накопичується одна з найбільших фінансових проблем. За даними «Укрзалізниці», приміські перевезення щороку генерують близько 11 млрд гривень збитків. Наразі ці втрати компенсуються доходами від вантажних перевезень.

Фактично бізнес, який користується залізницею для перевезення продукції, частково фінансує пасажирські маршрути. Саме такий механізм компанія хоче поступово змінити. Модель PSO передбачає інший підхід: держава окремо замовляє соціально необхідні маршрути та компенсує перевізнику витрати на їх виконання. Подібний принцип уже давно працює у багатьох країнах Європи.

У самій компанії зазначають, що нинішня система має низку структурних проблем. Наприклад, резервний фонд не є окремою бюджетною статтею, через що складно планувати виплати заздалегідь. Також досі не існує чіткого механізму фінансування на 2027 рік.

Попри це за підсумками першого кварталу 2026 року «Укрзалізниця» змогла виконати близько 95% запланованих перевезень та забезпечити 97% планової вартості послуг, незважаючи на воєнні ризики.

Фактично нинішня реформа стосується не лише бухгалтерії чи бюджетних механізмів. Йдеться про зміну самої логіки роботи пасажирської залізниці: від системи прихованого перерозподілу коштів до більш прозорої моделі, де держава прямо визначає, які соціальні перевезення готова підтримувати і за яку ціну.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Матеріали за темою

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Протягом останніх років OpenMarket залишався одним з ключових майданчиків, зокрема, і для реалізації непрацюючих активів

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Збиткові держпідприємства часто не можуть ініціювати провадження у справах про банкрутство через відсутність коштів на сплату судового збору та авансування витрат арбітражного керуючого

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
У чому причина збитковості держпідприємств та як приватизація може змінити цю ситуацію

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Євробондове фіаско як продовження провальної боргової політики УЗ

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
За сьогоднішніх умов державні підприємства мають можливість для широкого кола маніпуляцій

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Лише за перші 4 місяці 2021 року в СЕТАМі опублікували лотів на суму близько 10 млрд грн. А продали - на 1,6 млрд грн.