Безнадійність має ціну. Як ми зробили продаж NPL вигідним для держави та банків

сьогодні, 14:26
213 хвилини читати

Протягом останніх років OpenMarket залишався одним з ключових майданчиків, зокрема, і для реалізації непрацюючих активів

  • Посилання скопійованоlink copied

Непрацюючі кредити (NPL – Non-performing loan) це явище, притаманне будь-якій ринковій економіці світу. Звісно, це явище негативне, адже змушує банки спрямовувати резерви на покриття кредитних ризиків, впливає на кредитний рейтинг установ, а у випадку державних банків ще й створює додатковий тиск на платників податків. Саме тому останні роки стали періодом пошуку не просто рішень, а ефективної моделі роботи з безнадійною заборгованістю. Саме спосіб роботи з такими активами визначає, чи стануть вони тягарем для банків і держави, чи – ресурсом для відновлення.

В цьому блозі я розповім, яка ситуація з непрацюючими кредитами склалась в Україні сьогодні, та як відкриті аукціони стали втіленням світового досвіду щодо зменшення частки NPL в період випробувань.

Більше ніж продаж. Як відкриті аукціони зробили NPL вигідним для держави та банків.

Як відомо з рекомендацій Єврокомісії продаж проблемних кредитів є ключовим інструментом зменшення їхньої частки в банківській системі. Водночас західний досвід так само чітко демонструє: продаж заради продажу не працює. Ефект забезпечує лише відкритий, конкурентний і масштабований механізм.

Україна підійшла до цього процесу максимально зважено, використовуючи для продажу NPL саме відкриті аукціони.

Процес реалізації впродовж останніх років виглядає наступним чином:

  • банк формує портфель непрацюючих кредитів, що підлягають реалізації;
  • визначається електронна система для проведення аукціону (до прикладу, OpenMarket – система електронних торгів);
  • оголошуються торги (у випадку OpenMarket – здебільшого голландський аукціон);
  • у конкурентному змаганні покупці визначають реальну ціну активу;
  • банк позбувається проблемного активу, а актив отримує нового власника.

Такий підхід дозволив вийти на сталу динаміку скорочення частки проблемних кредитів. Ба більше, ця динаміка відновилась вже у 2023-му,після економічних потрясінь, спричинених повномасштабним вторгненням.

Тому навіть сьогодні, коли економіка знаходиться під щоденним тиском, банки зберігають фінансову стабільність та довіру з боку вкладників. Далі варто розібратись, чому саме це працює.

Фактор успіху №1: голландський аукціон на українській платформі

Протягом останніх років OpenMarket залишався одним з ключових майданчиків, зокрема, і для реалізації непрацюючих активів. Через систему продавалися як зобов’язання фізичних осіб, так і складні корпоративні портфелі — із заставами й без них.

Це значний виклик – створити модель реалізації, придатну для різних типів зобов’язань, яка працювала б однаково ефективно для всіх учасників. Успіх цієї моделі був закладений в самій архітектурі Голландського аукціону, дозволяє ринку визначити реальну вартість активу – навіть тоді, коли йдеться про безнадійний актив.

Механізм аукціону на СЕТАМ у випадку з NPL виглядає наступним чином:

  1. у системі аукціонів публікується лот, за яким можуть слідкувати всі учасники торгів в режимі реального часу;
  2. визначається максимальна та мінімальна ціна для реалізації, і кожний фіксований проміжок часу, у день торгів, ціна зменшується від максимальної убік мінімальної з визначеним кроком;
  3. в певний момент хтось з учасників вважає ціну привабливою і робить ставку;
  4. з цього моменту ціна крокує навпаки, убік збільшення, допоки не буде запропоновано найбільшу ціну.

Тобто це подвійна гра – спочатку на зменшення, а потім навпаки – на підвищення. Такий підхід дозволяє унеможливити ситуації, коли актив продається “за безцінь”, що є принципово важливим саме для цих типів активу.

Фактор успіху №2: диверсифікація аукціонів

Варто зазначити, що СЕТАМ ніколи не був безальтернативною опцією для банківських установ. У Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку та інших банків, які реалізовували активи, завжди була можливість продавати свої кредити й через інші електронні торгові системи. Втім банки зацікавлені в найвигіднішій ціні для себе, тому обирають саме ту систему, яка забезпечує для них найбільше зростання вартості лота.

Саме цей вибір став індикатором ефективності.

Банки обирають ту платформу, яка забезпечує:

  • максимальну конкуренцію між покупцями;
  • зрозумілі правила торгів;
  • зростання фінальної ціни лота.

Факти говорять самі за себе: за даними НБУ станом на листопад маємо мінімальну за останні 10 років частку непрацюючих кредитів – 25%. І що важливо — позитивна динаміка відновилася вже після повномасштабного вторгнення, в умовах надзвичайно високого економічного тиску.

Що буде з NPL у 2026 році? Цифри, на які можна спиратися

У 2024-2025 роках завдяки аукціонам СЕТАМ було реалізовано 20 лотів, що стосувались NPL. Вони принесли продавцям 347 мільйонів гривень. Це активи як фізичних, так і юридичних осіб. Таким чином, завдяки відкритим аукціонам державні та недержавні банки позбулись непрацюючих активів на мільярди гривень.

Це не статистика заради статистики. Це — очищені баланси, вивільнені резерви і можливість знову кредитувати економіку.

Попри позитивні тенденції, ми маємо бути чесними: війна зберігає високий рівень невизначеності. Нові ризики можуть формувати нові хвилі проблемної заборгованості. Саме тому сьогодні важливо не втратити те, що вже працює.

Відкриті електронні аукціони мають залишатися базовим механізмом роботи з NPL, а не тимчасовим антикризовим рішенням. Для банків – це інструмент фінансової стійкості. Для держави – елемент відповідального управління активами. Для ринку — відкриті правила гри.

СЕТАМ готовий і надалі бути цією інфраструктурою.

Ми відкриті до співпраці з банками, які вже мають досвід продажу NPL, і з тими, хто лише планує зробити цей крок. Наше завдання — не просто виставити актив на торги, а забезпечити результат, який має економічний сенс.

Бо навіть безнадійність має свою ціну. Питання лише в тому, чи готові ми дати їй ринкову оцінку.

Роман Осадчук, генеральний директор ДП «СЕТАМ»

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Збиткові держпідприємства часто не можуть ініціювати провадження у справах про банкрутство через відсутність коштів на сплату судового збору та авансування витрат арбітражного керуючого

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
У чому причина збитковості держпідприємств та як приватизація може змінити цю ситуацію

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Євробондове фіаско як продовження провальної боргової політики УЗ

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
За сьогоднішніх умов державні підприємства мають можливість для широкого кола маніпуляцій

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Лише за перші 4 місяці 2021 року в СЕТАМі опублікували лотів на суму близько 10 млрд грн. А продали - на 1,6 млрд грн.

Державні підприємства

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні