“Укрводшлях” і борги. Як Мінінфраструктури може зупинити річковий транспорт в Україні

21 березня 2021, 13:00
19132 хвилини читати

Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні

  • Посилання скопійованоlink copied

Після протестів спільноти моряків через корупцію при видачі документів, до протестів готуються лоцмани річкового транспорту, яким не виплачують зарплату, а борги накопичуються. При цьому, експортна перевалка по річці Дніпро може зупинись. І це масштабна проблема, яка контрастує із піаром МІУ на минулорічному ухваленні закону про внутрішній водний транспорт.

Суть цієї проблеми наступна. Роботу внутрішніх водних шляхів в Україні, зокрема функціонування судноплавних шлюзів, забезпечує державне підприємство «Укрводшлях». У цьому підприємстві працює 508 осіб, зокрема лоцманів, що мають виконувати проводку річкових суден. Бюджет «Укрводшляху» також відносно невеликий – усього 91 мільйон гривень (за фінпланом на 2021 рік). Левова частина із цієї суми – 44 мільйони гривень – закладена на зарплати працівникам та перерахування ЄСВ в бюджет.

Також важливий нюанс – оскільки «Укрводшлях» – не комерційне підприємство, а установа, що обслуговує критичну інфраструктуру держави, відповідно – «Укроводшлях» прямо залежить від стабільності фінансування із державного бюджету. А забезпечувати стабільність фінансування, у свою чергу, має Мінінфраструктури, якому напряму підпорядкований «Укрводшлях».

Є теорія: на 2021 рік керівництво державного підприємства «Укрводшлях» просило МІУ надати 146 мільйонів додаткового фінансування, аби провести хоча б дрібні ремонти на судноплавних шлюзах.

Шлюзи – це стратегічні об’єкти, діяльність яких (електроенергію та ін.) необхідно забезпечувати. І якщо буде якийсь збій, вчасно не виконаний ремонт, може статися катастрофа. Наприклад, різниця між Київським та Херсонським каскадом Дніпра – понад 100 метрів. Якщо щось станеться зі шлюзом, масштаби наслідків важко уявити.

А є практика: на даний момент, «Укрводшлях» по факту не має грошей. Тому лоцмани-працівники цього підприємства уже декілька місяців не отримують зарплату, фактично не мають засобів до існування, тому – відмовились працювати і готові протестувати. Особливо гострою ця ситуація є в Херсонській області.

І тут справа не лише в загостренні соціальної обстановки в чутливому для нашої держави регіоні.

За існуючою нормативною базою, лоцмани «Укрводшляху» мають виконувати проводку усіх суден через судноплавні шлюзи, і це логічно: шлюзи, як я вже казав, стратегічна для держави інфраструктура, тому й обслуговувати їх мають виключно лоцмани держустанов.

По факту – лоцмани «Укрводшляху» виконували переважно проводку по Дніпру та шлюзам іноземних суховантажів: охопити усі понад 10 тисяч рейсів на внутрішніх водних шляхах – держава не має необхідної кількості персоналу.

А тепер виходить так: лоцмани «Укрводшляху» не отримують заплату, справедливо відмовляються працювати, і тому експортна перевалка на річкових портах України може бути заблокована.

Якщо ж весь персонал «Укрводшляху» відмовиться працювати та покине свої робочі місця, тоді у нас може зупинитися рух річкового флоту: в теорії просто нікому буде обслуговувати такий трафік. І в сухому підсумку, в Україні може вперше за 30 років Незалежності зупинитись робота річкового транспорту, чого не було навіть у складні та буремні 90-ті. Звичайно, хтось продовжуватиме це робити без лоцманів, але це завжди несе ризики.

Головна причина цієї кризи – відсутність системності в роботі Міністерства інфраструктури.

Але ситуацію ще можливо виправити, якщо МІУ замість піар-проектів займеться своїми безпосередніми функціями, та відшукає гроші, що необхідні для відновлення нормальної роботи «Укрводшляху». Одна справа – розробити та ухвалити закон, а зовсім інша – забезпечити реально системне функціонування галузі. З другим в МІУ проблеми, оскільки немає розуміння, як це все працює.

Головне для транспортної галузі – люди. І це недопустимо, коли кваліфікований персонал державних підприємств лишається без засобів до існування через бездіяльність профільного міністра.

Джерело

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Кабмін

Статті • Влада i люди
Директорат розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки підготував відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу.

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Збиткові держпідприємства часто не можуть ініціювати провадження у справах про банкрутство через відсутність коштів на сплату судового збору та авансування витрат арбітражного керуючого

Кабмін

Статті • Влада i люди
Уряд скористався панікою навколо ескалації на кордонах, щоб викупити частину боргових зобов'язань

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
У чому причина збитковості держпідприємств та як приватизація може змінити цю ситуацію

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Євробондове фіаско як продовження провальної боргової політики УЗ

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
За сьогоднішніх умов державні підприємства мають можливість для широкого кола маніпуляцій