Поки всі панікують, Україна скуповує свої борги. Що відбувається?

Редакцiя
16 лютого 2022, 12:28
137837 хвилин читати

Уряд скористався панікою навколо ескалації на кордонах, щоб викупити частину боргових зобов’язань

  • Посилання скопійованоlink copied

Українці потроху звикають до гучних заголовків у західних ЗМІ, які пророкують чергову дату масштабного наступу Росії та сповіщають про спішну евакуацію громадян інших країн. Нова хвиля ескалації принесла паніку на фінансові ринки. Вкотре за останні місяці іноземні фонди розпродавали українські активи, через що їхня вартість падала, а дохідності злетіли до рекордних рівнів.

Кожна новина про чергові навчання російських військових на суші чи на морі або чергові безрезультатні переговори західних лідерів з керівництвом РФ розхитують ринки. Коли новин менше, ситуація стабілізується.

Наразі “брязкання зброєю” Росією закрило Україні доступ до іноземних грошей, які, як відомо, люблять тишу.

Труднощі український Мінфін відчуває навіть у залученні коштів на внутрішньому ринку, де всі вже мали звикнути до життя з постійною загрозою військового вторгнення.

Проте паніка не лише шкодить українській економіці, а й створює несподівані можливості.

Уряд почав викуповувати свої валютні зобов’язання за дуже вигідним курсом. Особливий акцент у Міністерстві фінансів зробили на ВВП-варантах, виплати за якими прив’язані до зростання української економіки.

Звідки в уряду гроші на викуп боргів та скільки грошей Мінфіну вдалося зекономити за цей час на обслуговуванні боргу?

Чому подешевшали українські активи

Агресивні дії Росії почали тиснути на українську економіку з весни 2021 року.

Протягом 2021 року курс гривні реагував на повідомлення про стягнення Росією військ до східних кордонів України, телефонні переговори між лідерами РФ та США і саміт президентів цих країн у Женеві.

Наприкінці 2021 року ситуація на кордонах загострилася.

Чи не щодня міжнародні медіа виходять із заголовками про високу ймовірність масштабного вторгнення, а лідери західних країн відсилають частину своїх дипломатів та закликають своїх громадян залишити Україну.

Ці новини створили несприятливе інформаційне поле на міжнародних ринках капіталу, і українські активи почали втрачати в ціні.

На піку паніки в січні дохідності українських євробондів з погашенням у вересні 2022 року перевищували 25% через падіння їх номінальної вартості: інвестори продавали зобов’язання Кабінету міністрів у збиток, аби забрати хоча б частину своїх коштів.

14 лютого дохідність цих євробондів перевищила 28%.

Нерезиденти також активно продавали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За перший місяць року частка ОВДП у власності нерезидентів знизилася з 8,7% до 7,6%, свідчать дані Національного банку.

Загалом за січень іноземці розпродали ОВДП на 13,5 млрд грн, що створило суттєвий тиск на курс гривні. За цей же час остання девальвувала з 27,27 грн за дол до майже 29 грн за дол.

“Я вважаю, що інформаційні атаки та загрози виснажаться. Ви не можете постійно підвищувати напругу”, – говорив в інтерв’ю ЕП міністр фінансів Сергій Марченко.

Його слова частково підтвердилися на початку лютого.

Без новин щодо ескалації ринки тимчасово заспокоїлися, а гривня зміцнилася. Однак нові повідомлення про можливу дату російського наступу, перекриття морських шляхів та проблеми з авіаперевізниками повернули тривогу на ринки.

Як уряд скористався панікою

До хиткої стабілізації на початку лютого уряд встиг вдало скористатися панічними настроями.

5 лютого стало відомо, що Мінфін викупив близько 10% єврооблігацій з погашенням у вересні 2022 року. Саме ці євробонди під час панічного розпродажу в січні впали чи не найбільше.

На вересень зазвичай припадає пік виплат за зовнішніми боргами України. Цьогоріч, відповідно до графіку Мінфіну, у вересні за зовнішніми запозиченнями необхідно виплатити еквівалент 52,5 млрд грн, з яких 37,5 млрд грн – це погашення, а решта – 15 млрд грн – проценти.

Проведення операції з викупу частини євробондів дозволить зекономити частину цієї суми.

На початку року Мінфін також викупив частину ВВП-варантів. У січні їх вартість падала до 70% від номіналу.

“Міністерство фінансів провело кілька операцій зворотного викупу ВВП-варантів, у результаті 4 лютого 2022 року міністерству належало близько 20% загальної номінальної суми цінних паперів”, – зазначили в Мінфіні.

Уперше Мінфін почав викуповувати варанти у серпні 2020 року. Тоді уряд придбав близько 10% цього інструменту за курсом 86% від номіналу.

Ще близько 5,6% ВВП-варантів Мінфін викупив у грудні 2021 року. Тоді їх курс коливався в межах 91-95% від номіналу. На викуп варантів у грудні уряд витратив близько 170 млн дол.

У січні, коли курс варантів був найнижчим, Міністерство фінансів придбало близько 4% цих паперів. Скільки на це витратили коштів, у відомстві не кажуть.

Для чого викуповують ВВП-варанти

ВВП-варанти – це похідні цінні папери. Україна випустила їх у 2015 році під час реструктуризації державного боргу, який проводила міністерка фінансів Наталя Яресько.

На відміну від євробондів, ВВП-варанти не є частиною державного боргу України. Виплати за ними проходять через окрему статтю бюджету і залежать від темпів економічного зростання.

  1. Якщо економіка країни у звітному році зросла менш ніж на 3% (включно), то виплати не проводяться.
  2. Якщо ВВП зростає на 3-4%, то розмір виплат становить 15% від суми реального зростання понад 3%. Наприклад, якщо економіка зросла на 3,5% або на 7 млрд дол, то сума виплат розраховується від 0,5% або 1 млрд дол. Тобто власникам варантів перекажуть 150 млн дол (15% від 1 млрд дол).
  3. Якщо показник зростання ВВП перевищує 4%, то розмір виплат становитиме 40% від суми зростання понад 4% плюс виплати за приріст ВВП від 3% до 4%.

До 2025 року максимальний розмір виплат за варантами обмежено 1% ВВП України. Після 2025 року ніяких обмежень щодо розміру виплат немає.

Викуп варантів – це спроба уряду знизити боргове навантаження на державні фінанси в майбутньому, якщо економіка зростатиме високими темпами.

Поки що українська економіка не демонструє намірів перетворитися на “східноєвропейського тигра”, проте високі темпи росту ВВП можуть мати суто статистичну природу.

Наприклад, якщо Україну спіткає нова економічна криза, то після її завершення темп росту ВВП може перевищити 4-5% через ефект низької бази порівняння з кризовим роком.

Де взяли гроші на викуп боргів

Для викупу боргів на початку 2022 року Мінфіну не потрібно було вносити зміни до бюджету.

“Розрахунки здійснені за кошти державного бюджету, передбачені на 2022 рік на погашення й обслуговування державного боргу”, – повідомили ЕП в пресслужбі Мінфіну.

Загалом на придбання дешевих євробондів з погашенням у вересні 2022 року Мінфін витратив 101 млн дол. Таким чином відомство викупило близько 10% від випуску цінних паперів.

Здійснити такі операцій допомогло те, що в державній казні у січні виник профіцит коштів – 9,6 млрд грн. Як свідчить статистика Мінфіну, план надходжень бюджету за січень 2022 року перевиконали на 9,1 млрд грн або на 13,1%. Водночас видатки недовиконали майже на чверть, “зекономивши” близько 22 млрд грн.

Викуп боргів у грудні 2021 року теж відбувався на тлі перевиконання доходів та недовиконання видатків. Загалом у 2021 році на це витратили 5,6 млрд грн: 4,6 млрд грн у грудні та близько 1 млрд грн у травні.

Скільки зекономили

Офіційно в Міністерстві фінансів відмовилися розкривати, якої економії вдалося досягти завдяки викупу євробондів та ВВП-варантів.

“Оприлюднення оцінки економії завдяки здійсненим активним операціям з управління державним боргом відбудеться за результатами виконання держбюджету у 2022 році”, – зазначили у відомстві.

Водночас опитані ЕП фінансові аналітики припускають, що економія лише на придбанні євробондів у 2022 році може становити 10-15 млн дол.

“За нашими оцінками, це зекономило понад 15 мільйонів доларів: оціночно 8 мільйонів як різниця в ціні викупу та номіналі і 8 мільйонів менших видатків держбюджету на виплату купонних платежів у березні та квітні”, – вважає начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов.

Оцінити економію, якої досяг уряд завдяки викупу ВВП-варантів, складно.

  1. По-перше, у 2022 році обов’язкових платежів за цим інструментом не буде через падіння економіки в кризовий 2020 рік.
  2. По-друге, розмір цієї виплати залежатиме від багатьох факторів, передусім від темпів зростання економіки, передбачити які в довгостроковому періоді складно.

Викупивши у 2020 році 10% варантів, Україна у 2021 році зекономила на обслуговуванні цього інструменту близько 125 млн грн.

Чи на часі викуп боргів

Опитані ЕП аналітики здебільшого позитивно ставляться до викупу Мінфіном частини зовнішніх боргів та ВВП-варантів.

“Викупити свої борги, коли вони різко здешевшали, – дуже ефективна операція. Розраховуватися за боргами все одно потрібно цього року. Викуп єврооблігацій дозволив дещо згладити графік виплат, дещо розвантажити традиційно складний вересень”, – зазначає головний менеджер макроекономічного аналізу “Райффайзен банку” Сергій Колодій.

Однак економія коштів бюджету – не єдиний позитивний результат операцій Мінфіну. Активні дії з державним боргом могли знизити градус напруги на ринках.

“Такий викуп – це сигнал інвесторам про те, що Мінфін не поділяє їх панічні настрої. Тож уряд не словами, а справами заспокоює зовнішніх інвесторів”, – вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Сам викуп здійснювався непублічно, що дозволило стримати подальше падіння українських активів.

“Сам факт попиту на єврооблігації та варанти в час, коли інвестори очікували на можливе вторгнення Росії, міг посприяти стримуванню подальшого обвалу цін на єврооблігації та варанти”, – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

В уряді не виключають, що виходитимуть на ринки й надалі і викуповуватимуть євробонди та ВВП-варанти, якщо такі дії принесуть економічний ефект.

“Рішення про здійснення таких операцій ухвалюються зважаючи на ринкову ситуацію та за результатами оцінки можливої економії коштів державного бюджету внаслідок здійснення таких операцій”, – зазначили в Мінфіні.

Якщо вірити міністру фінансів, то постійно тримати інвесторів у напрузі Росія не зможе. Водночас інші проблеми в економіці, такі як енергетична криза чи рекордна інфляція у світі, нікуди не дінуться.

Автор: ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Кабмін

Статті • Влада i люди
Директорат розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки підготував відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу.

Державні підприємства

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні