Ми вже готові до продажів боргів за мікрокредитами та інших «стрес-активів», – СЕТАМ

Козлов Сергій
13 травня 2021, 13:01
1080015 хвилин читати

Лише за перші 4 місяці 2021 року в СЕТАМі опублікували лотів на суму близько 10 млрд грн. А продали – на 1,6 млрд грн.

  • Посилання скопійованоlink copied

Якщо ти не виконуєш свої зобов’язання, потрібно бути готовим відповідати своїм майном. Саме цей простий висновок ми вирішили покласти в основу нашої розмови з заступником генерального директора ДП «СЕТАМ» з розвитку підприємства Давидом Салахутдіновим. До речі, під час інтерв’ю з’ясувалось, що за багатьма статистичними показниками СЕТАМ вже перевищує більшість майданчиків, що проводять онлайн аукціони з продажу майна боржників. Але зупинятись на досягнутому в ДП аж ніяк не збираються.

Заступник генерального директора ДП «СЕТАМ» з розвитку підприємства Давид Салахутдінов
  • Вітаю! Розпочнемо з загальних речей. Якщо запитати пересічних громадян про СЕТАМ, то, зазвичай, почуємо, що це майданчик, де продається майно боржників або конфісковане майно. Наскільки це уявлення відповідає дійсності?

Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України зазвичай найчастіше асоціюється з аукціоном OpenMarket (setam.net.ua), який представляє собою простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет з використанням технології Blockchain. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року. При цьому наголошу, що як правило йдеться про майно, арештоване виключно в рамках виконавчого провадження. Крім цього, ми також забезпечуємо зберігання майна, яке передається нам в рамках виконавчого провадження. І вже не перший рік у нас працює напрямок добровільної реалізації майна, тобто будь-яка фізична чи юридична особа може скористатися нашим майданчиком, спробувати продати майно, знайти покупця. Більше того, виходячи з аналізу динаміки, яку ми бачимо, саме цей напрям прогресує.

Загалом, з початку адміністрування системи підприємством ДП «СЕТАМ» реалізовано 70 462 лоти загальною вартістю понад 15,2 млрд грн.

Ціни реалізації у порівнянні зі стартовими у середньому зросли більш ніж на 12% (після впровадження блокчейну 17,8%). Кількість лотів, реалізованих із приростом ціни – 55 %. Найдорожчий проданий лот – занедбаний корпус №4 легендарного заводу «Арсенал» у центрі Києва, який було продано за 563 710 000 грн.

Але не всі наші послуги пов’язані так би мовити з боргами. Зокрема, саме ДП «СЕТАМ» надає послуги з державної реєстрації шлюбу в рамках реалізації пілотного проекту «Шлюб за добу», який було запущено в 2018 році Міністерством юстиції. Наразі, ДП «СЕТАМ» є акредитованим організатором проведення церемонії реєстрації шлюбу у скорочені терміни у Києві, Одесі та Вінниці. За 2020 рік було офіційно зареєстровано 344 шлюбів. Нова послуга від проекту «Шлюб за добу» – «Поновлення сімейних обітниць», організація проведення річниці весілля від ДП «СЕТАМ».

  • А от ви згадали про «добровільний» продаж, хто найчастіше користується цією послугою?

В основному йдеться про банки. Це, так би мовити, їх пул, оскільки в них багато балансового майна. Наприклад, інколи ми продаємо відділення деяких банків. Майно в таких випадках реалізується внаслідок оптимізації філіальної мережі фінустанови. Серед найпопулярніших «банківських» лотів – нерухомість (офіси і квартири банків) та автомобілі тощо. Також продаємо предмети іпотеки, які колись банк взяв собі на баланс. За останні півроку доля добровільної реалізації зросла на 3% в порівнянні з загальним обсягом продажів. У відсотках це наче небагато, але якщо перевести у гроші, це близько півмільярда гривень. А в цілому за цим напрямком вже було продано майна на суму понад 3,14 млрд грн. Найчастіше виставляються ті банки, з якими у ДП підписані договори про співпрацю, серед яких: АТ «Ощадбанк», ПАТ АБ «Укргазбанк», «ПриватБанк», «ІндустріалБанк», «РадаБанк», «ПолтаваБанк», «СКАЙ БАНК», «МЕГАБАНК», «ТАСКОМБАНК», АБ «Південний», Банк «Львів», ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Банк «Кліринговий дім», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Кристалбанк», АТ «Міжнародний інвестиційний банк», ПАТ «Банк «Український капітал», АТ «МетаБанк», АТ «ОКСІБАНК».

  • СЕТАМ – хоч і єдиний державний майданчик такого роду, але не єдиний на ринку. Тож в загальних рисах прокоментуйте, якими є ваші головні переваги для покупців?

Перш за все потрібно розуміти, що якщо ми продаємо майно, яке вилучено в рамках виконавчого провадження, ми відповідаємо за його нерозкомлектованість, а також належне збереження. Немає випадків, коли ми комусь потенційно не показали якесь майно. Тобто окрім збереження майна, ми також забезпечуємо доступ до нього усіх бажаючих потенційних покупців. У відкритому доступі маємо контакти усіх наших філіалів, які обладанні складами та автомайданчиками. Паралельно з цим маємо дуже просту реєстрацію в системі. Для того щоб взяти участь в торгах необхідно заповнити анкетні дані, сформувати та сплатити квитанцію і автоматично, за кілька секунд, отримати доступ до участі в торгах. Цифровий підпис при цьому не потрібний, єдине, що необхідно коректно вказувати свої ідентифікаційні та банківські дані, щоб у разі, коли торги не будуть виграні, можна було безперешкодно повернути гарантійний внесок.

Узагальнюючи, виділю 7 головних переваг СЕТАМ:

  1. чесна система проведення торгів;
  2. відкритий доступ всіх охочих до участі (громадяни та представники бізнесу);
  3. технічна підтримка та Call-центр;
  4. розгалужена мережа по всій Україні (23 філії);
  5. відсутність прихованих платежів та додаткових вимог для участі;
  6. доступ до перегляду майна;
  7. реалізація майна за ринковими цінами в результаті конкуренції на торгах.

Власне не потрібно забувати й про гнучкість системи (можливість адаптувати програмне забезпечення за вимогами замовника) та мінімізацію т.зв. людського фактору, адже день торгів, розмір гарантійного внеску та формування протоколів здійснюються автоматично.

  • Ви зазначили, що є склади, де зберігається майно. Але ж це витрати, ви їх закладаєте в ціну лоту?

Так, адже у нас немає у власності майданчиків, наприклад, на яких зберігаються автомобілі. Це завжди орендовані склади. Крім того, ми завжди намагаємося балансувати на рівні 80% завантаження (20% площ утримується як можливість для масштабування в разі потреби). Взагалі реалізація арештованого майна – це річ доволі непрогнозована. Ми протягом 6 років пробуємо сформувати якісь фінансові, математичні моделі прогнозування доходів. Ідеальної формули й досі не знайдено, але робота триває.

До речі, саме на базі СЕТАМу діє унікальний моніторинговий центр, який в автоматичному режимі 24 години на добу забезпечує безпеку майна в усіх регіонах на всіх складах.

Моніторинговий центр ДП “СЕТАМ”

Це теж наша затратна частина і наш обов’язок, проте водночас це й наша конкурентна перевага, бо ми весь час знаємо що і де відбувається. Крім того, доволі часто, коли ми приймаємо автомобілі, то евакуюємо їх за свій рахунок (відповідні роботи виконують на договірній основі підрядні організації).

  • Ви наголосили, що одна з ваших функцій – зберігання майна, що перебуває у виконавчому провадженні. А коли ви точно розумієте, що майно, яке знаходиться на зберіганні, можна продавати?

Процедура наступна: у боржника вилучається майно і передається на відповідальне зберігання. Проводиться оцінка цього майна, виконавець через особистий кабінет формує заявку, і якщо всі документи заповнені, ми даємо зелене світло для публікації цієї заявки. Максимальний проміжок часу між часом, коли майно береться на зберігання і виставляється заявка, – приблизно 30 днів.

  • А як відбувається власне процедура вилучення майна, наприклад, автомобіля боржника, який знаходиться десь у гаражі?

Ми не приймаємо безпосередньо участі у вилученні майна, ми підключаємося після того, коли майно вже вилучено, вже конфісковано.

  • Тобто ви з боржниками не спілкуєтеся?

Ні, лише з виконавцями та потенційними покупцями й переможцями аукціонів, інколи – зі стягувачами.

  • Готуючись до інтерв’ю, з подивом прочитав, що окремі ЗМІ не так давно давали меседж, буцімто СЕТАМ створено виключно для “дерибану” державного майна. Умовно кажучи, щоб певні люди, скажімо у Мін’юсті, могли його викупити за низькою ціною…

Чесно кажучи, важко відповісти на питання, хоча б і з точки зору того, а що саме мається на увазі під державним майном? Власне, я можу прокоментувати лише те, що до продажу держмайна СЕТАМ не має ніякого відношення. Єдиний момент, що ми можемо продавати арештоване майно по виконавчим провадженням, де стягувачем виступає держава. Це може бути стягувач у вигляді державного банку, по грошовим зобов’язанням, по кредитам, іпотекам. Може бути якийсь конфіскат (митний чи немитний), тоді також ми підключаємося, реалізовуємо таке майно, але виключно у виконавчих провадженнях. Щодо продажу державного майна, то законодавством СЕТАМ виключено з процедури малої державної приватизації.

  • А як щодо «перепон» з боку СЕТАМу у процесі проведення торгів. Є якісь скарги з цього приводу?

За останній рік, коли я прийшов з новою командою до СЕТАМУ, подібних звернень не бачив. Мав місце один випадок, здається, наприкінці 2019 року, коли були скарги на те, що під час продажу земельних ділянок не всі учасники змогли «натиснути» на свої пропозиції, тоді аукціон було проведено повторно. І ще був один випадок, коли не спрацювала процедура пролонгації аукціону, однак ми відразу це побачили, і через 3 дні переторгували цей лот. Це був технічний збій.

Ми завжди просимо користувачів, якщо вони помічають якийсь збій або інші негаразди, обов’язково нам про це повідомляти, бо подібні речі можуть бути маркером не лише випадкового технічного збою, але й втручання у систему.

Окремо зазначу, що зі свого боку ми робимо все для секюритизації усіх процесів.

  • Чи є певні лоти, об’єкти, які взагалі не продаються і ви не знаєте, що з ними робити?

Є такі об’єкти. Як правило, це митний конфіскат. Адже, наприклад, для того щоб продати автомобіль не на українських номерах, тобто без державної реєстрації (йдеться й про славнозвісні «євробляхи» – Ред.), необхідно здійснити певний обсяг обов’язкових платежів, а вони доволі часто можуть навіть перевищувати ринкову вартість автомобіля. Водночас, нижче ми «опустити ціну» не можемо.

Стоянка автівок. Київська філія №1
  • І що відбувається далі?

Цей автомобіль залишається у нас на майданчику, допоки державним виконавцем не скликається комісія з представників податкової, митниці, ДВС та органів місцевого самоврядування, аби прийняти рішення про безоплатну передачу цього майна або про його утилізацію. Остання процедура відбувається вкрай рідко і лише у тих випадках, коли не відбулася безоплатна передача. Це логічно, оскільки такий автомобіль у нас зберігається, ми несемо як державне підприємство певні витрати, а могли би як підприємство, що знаходиться на госпрозрахунку (тобто з держбюджету ми не отримуємо кошти), перерахувати їх до держбюджету. До речі, за минулий рік ми до бюджету перерахували близько 100 млн грн.

  • Цікаво, а чому навіть безоплатно не хочуть забрати майно?

Справа в тому, що говорячи про безоплатність, не йдеться про відсутність витрат взагалі. Ті ж самі митні платежі ніхто не скасовував. Інша справа, що окремі організації звільнені від їх сплати. Тому ті ж самі «безреєстраційні» автівки часто потрапляють до військових, їх використовують в зоні ООС. Іншими словами, отримуємо хоч якусь користь від цього майна, якщо вже держава не може його монетизувати. Крім того, в деяких випадках майна передається на безоплатній основі дитячим будинкам та багатодітним сім’ям, лікарням тощо. Взагалі, з 2016 року було безоплатно передано 308 550 одиниць майна на понад 103 млн грн. Збройні Сили України отримали – 281 автомобіль та інше майно на 55 млн грн, дитячі будинки – 247 771 одиниці митного конфіскату на 14 млн грн. У 2020 році Збройним силам України було передано 21 автомобіль та 1 872 одиниці майна на загальну суму 3 105 936 грн. Найбільше передали у Закарпатській області – 34 030 259 грн. На другому місці Чернігів – 4 076 771 грн.

  • Як часто трапляються курйозні лоти, що їх так полюбляють ЗМІ. Згадаємо й продаж спідньої білизни, й собаки.

От власне ви й перерахували оті два випадки, які були за останній рік. З одного боку, це дійсно виглядає як курйоз, а з іншого – дозволяє нам оперативно виправляти законодавчі прогалини. Наразі домашні або дикі тварини не виставляються на продаж, а передаються зоопаркам, звіринцям та реабілітаційним центрам. Наприклад, нещодавно передали ведмедиць. І навіть леви перебували в полі нашого зору.

  • У вас вже є досить активний пул земельних аукціонів, але все ж їх набагато менше, аніж тих таки квартир. Чи робили ви попередній аналіз щодо відкриття ринку землі на предмет збільшення продаж у цій сфері?

Так, дійсно, ще 20 вересня 2018 року Державне підприємство «СЕТАМ» та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру презентували пілотний проект впровадження електронних земельних торгів. Було продемонстровано систему OpenMarket.land за адресою land.setam.net.ua, в якій з’явилися перші лоти. Таким чином OpenMarket розпочав продаж прав оренди на державну землю з використанням технології Blockchain.

19 жовтня 2018 року відбулися перші в Україні електронні земельні торги. За результатами пілотного проєкту було проведено 2692 успішних земельних аукціони на загальну суму 187 млн грн (щорічна орендна плата).

Місцеві бюджети додатково отримали у результаті конкурентних торгів 119,8 млн грн від стартової ціни. В разі запуску ринку землі, звісно, очікуємо збільшення подібних лотів. Але щодо вартості гектару землі, то поки не маємо відповіді на це питання, адже її формуватиме ринок. Тим більше, що до оцінювання ми не маємо жодного відношення, оскільки отримуємо заявку на публікацію лоту вже з оцінкою. Власне кажучи, наголосимо ще раз, що не СЕТАМ оцінює, не СЕТАМ відкриває виконавче провадження, і ми навіть не знаємо, хто бере участь в аукціоні. Система так вибудована, і це є перевагою, що з нашого боку, навіть теоретично, відсутня можливість зливу цієї інформації.

  • Чи мали місце випадки, коли торги СЕТАМ скасовувались або визнавались недійсними, хтось намагався повернути своє майно?

Звичайно. Щодо повернення свого майна, то потрібно розуміти, що ми продаємо арештоване майно, і, зрозуміло, що є спротив зі сторони боржників. Він мені не зрозумілий, бо якщо ти не виконуєш свої зобов’язання, потрібно бути готовим відповідати своїм майном. Майно ж не продається за два дні. Проводиться певна робота, є алгоритм дій, який виконавець повинен здійснити перед тим, як вилучити майно. Якщо говорити про дорогі лоти, понад 500 тис гривень, то термін публікації лоту, експозиції складає 30 днів. По іпотеці ми як організатори зобов’язані і сповіщаємо всі сторони виконавчого провадження про те, що аукціон проводиться. Тобто не зрозуміло, що робив боржник до того моменту, коли раптом намагається повернути майно вже після продажу на СЕТАМ, але такі випадки були.

 

До речі, ми досі публікуємо у друкованих ЗМІ оголошення, хоча це непотрібний архаїзм. Сподіваюся, що найближчим часом заберуть це зобов’язання з нашої сторони, бо публікація оголошення на нашому сайті це і є інформативна публікація по суті, тим більше що в нас більше 90 тисяч унікальних зареєстрованих учасників (для порівняння у колег з «Прозорро.Продажі» – втричі менше). Ми вже провели близько 460 тисяч аукціонів, з них більше 70 тис – успішних, тобто показник успішності складає 15% (у колег такий показник десь на рівні 3%).

В категорії транспорту – до 20 тисяч реалізованих лотів, і якраз в цій категорії в нас найбільш жваві торги.

  • Чим завершуються ваші судові справи з боржниками?

В таких справах ми відстоюємо інтереси держави, стягувачів та переможців торгів.

Наразі в нас відкрито близько 1 200 справ, в яких ми приймаємо участь. 95% завершених справ – на нашу користь.

Скасовуються ті торги, в яких виконавці на певному етапі виконання дій допускають певні порушення, або визнається недійсним виконавчий документ (наприклад, якщо виконання йде по виконавчому напису нотаріуса, винесеному з порушеннями). Тоді переможцю повертається гарантійний внесок і основна сума, сплачена за лот.

  • А яких судових спорів більше: господарських чи цивільних справ?

В принципі однаково, хоча переважають справи з фізичними особами, бо їх просто більше за кількістю серед боржників, але у господарських справах більші суми.

  • Чи є справи, які дійшли до Верховного Суду?

Так, є, і стосуються вони як правило саме помилок виконавців.

  • Чи відбувається у вас продаж об’єктів, які знаходяться у податковій заставі?

Ні. Разом з цим трапляються випадки, коли через виконавче провадження продаються об’єкти, які в тому числі обтяжені податковою заставою. З нового року ми відкрили продаж емфітевзису, тобто є договір оренди землі і ми розпочали продавати право використання земельної ділянки за таким договором. Очікуємо, що, можливо, нам дозволять продавати ювелірні вироби та мисливську зброю. Є випадки, і про них говорять виконавці, коли боржники не мають ніякого майна, а мають лише зброю, по 15-20 одиниць, але вони її не можуть вилучити та реалізувати, хоча очевидно, що це у грошовому еквіваленті немалі суми.

  • Наразі очікуєте на якісь законодавчі зміни з цього приводу?

Так, беремо участь у різних робочих групах, але не бачимо горизонту вирішення цього питання. Тобто перспектива є, але…

  • А в чому проблема, щоб продавати мисливську зброю?

Ускладнення полягає у тому, що це можна робити тільки через дозвільну систему, залучення МВС тощо. Скажімо так, є певне бачення, як це може бути, але не має консенсусу зі всіма сторонами. Плюс з технічної точки зору ми не маємо опції відсіювання певних клієнтів, потрібна ідентифікація особи перед тим, як вона реєструється. Але це суперечить і принципам нашої роботи, і зведе нанівець наші переваги, бо ми не хочемо знати, хто реєструється, щоб уникнути потім звинувачень в суб’єктивізмі тощо.

  • Пандемія (карантинні обмеження) якось вплинули на кількість аукціонів?
Д.Салахутдінов: “Останній мільярд гривень ми заробили за три місяці, попередній – за 4 місяці”

Практично ні, жодних «просідань» ми не відчули. Щодо статистики публікації, то лише за 4 місяці цього року ми опублікували лотів на суму близько 10 млрд грн. А продали – на 1,6 млрд грн. Останній мільярд ми заробили за три місяці, попередній – за 4 місяці, тож якщо така тенденція збережеться, то до кінця року дійдемо до позначки у 500 тисяч проведених аукціонів. Сподіваюся також, що кількість зареєстрованих учасників у нас також дійде до 100 тис.

  • У вас не виникає відчуття, що ви входите у топ5 найприбутковіших державних підприємств?

На жаль, ні, але ми б з радістю хотіли б себе побачити в якомусь такому рейтингу, якби його проводили (посміхається).

  • Що зараз входить до зони підвищеної уваги СЕТАМу?

Готуємося до відкриття ринку землі, готуємось до того, що державні банки почнуть продавати своє майно на голландських аукціонах, тобто майно, яке є на балансі цих банків. Також, як ви знаєте, банки готуються зараз до того, щоб почати розпродаж NPL-портфелів (непрацюючих кредитів). Сподіваюся, що на наш майданчик вони також звернуть увагу, тому що ми вміємо продавати «стрес-активи», ми це робимо вже 6 років, виключно цим і займаємось, тому готуємося й до голландських аукціонів, тобто аукціонів на пониження.

  • Аукціони ФГВФЛ, на яких зараз продають проблемні кредити банків-банкрутів, часто критикують за те, що такі лоти продають «за копійки»

Тут питання в тому, яким чином буде побудована система оцінки на стороні замовника, на стороні стягувача, того, хто буде продавати. Наша система гнучка з точки зору того, що ми можемо організувати будь-який аукціон з пониженням вартості, просто треба робити це грамотно і поступово. Тобто перші кілька аукціонів провести по класичній англійській моделі на підвищення, а в разі якщо такий аукціон не відбудеться, тоді провести аукціон на пониження, скажімо на 15-20%, потім на 40%, в залежності від того, яке це процедурно буде прописано в самому банку, тому що зрозуміло, що фізична чи юридична особа може собі продавати як хоче, а от державні або комерційні банки мають слідувати не лише внутрішньому порядку, але й настановам того ж таки Нацбанку в цих питаннях.

  • В контексті розвитку напряму NPL ще цікаво, чи можливі випадки, коли боржник сам викупить свій кредит?

Ми опрацьовуємо такий варіант, що під час подачі заявки на участь в торгах потрібно буде ознайомитись з певними умовами участі в торгах, в яких будуть прописані характеристики, що вказують на афілійованість до боржника. І в разі якщо людина чи компанія буде розуміти, що відповідно до цих критеріїв вона є афілійованою особою до боржника, і все одно бере участь в торгах, то втрачатиме гарантійний внесок. На мою суб’єктивну думку, це справедливо: нести відповідальність, якщо береш участь в торгах з метою зірвати їх.

  • Чи очікуєте в цьому році продажу боргів за мікрокредитами?

Ми очікуємо в цьому році чітко сформованої дорожньої карти запуску цього проєкту.

  • А наскільки ви готові проводити ці продажі?

Ми вже повністю готові, і більше того, на всіх зустрічах з банками ми звертаємося з пропозицією організувати кімнати даних на базі наших філій. Ми маємо людей, в нас є приміщення, техніка, що дозволить банкам зменшити витрати на ознайомлення саме з кредитними справами, тобто це можна буде зробити в кожному обласному центрі. Це наша перевага.

Розмовляв Сергій Козлов

 

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Збиткові держпідприємства часто не можуть ініціювати провадження у справах про банкрутство через відсутність коштів на сплату судового збору та авансування витрат арбітражного керуючого

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
У чому причина збитковості держпідприємств та як приватизація може змінити цю ситуацію

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Євробондове фіаско як продовження провальної боргової політики УЗ

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
За сьогоднішніх умов державні підприємства мають можливість для широкого кола маніпуляцій

Державні підприємства

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні

Розслідування

Статті • БОРГ-review; Банкрутство
Всі зрозуміли, що реалізується сценарій, за яким під удар правоохоронного ножа може потрапити кожен арбітражний керуючий. Причому лише за виконання своїх прямих обов'язків