Професія під тиском змін: як реформується діяльність арбітражних керуючих в Україні

Одна з сесій Х Форуму з реструктуризації та банкрутства, який відбувся в Києві 4 березня, була присвячена професійній спільноті.

У дискусії взяли участь:

• Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України;
• Олександр Бондарчук, голова Національної асоціації арбітражних керуючих України;
• Андрій Филик, партнер Ario Law Firm, член Ради арбітражних керуючих міста Києва.

Модератором панелі став арбітражний керуючий Олег Мусієнко.

Представляючи спікерів, він зазначив, що арбітражний керуючий є найважливішим учасником у процедурі банкрутства, а обсяг роботи, яку він виконує, – колосальний. Проте інші учасники провадження не повною мірою можуть оцінити цю роботу.

Першим серед доповідачів слово взяв Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, який розповів про реформування кваліфікаційних та дисциплінарних процедур.

Передусім він зазначив, що положення, які вже імплементовані в Кодекс України з процедур банкрутства, не всі сприймають як позитив, але це є невіддільною складовою частиною сучасних економічних відносин.

Виникає певний супротив щодо елементів, механізмів цих відносин. Це і превентивна реструктуризація, це і наступний крок, який Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати, – особливості процедури банкрутства для мікро- та малих підприємств. Порушувалося питання імплементації регламенту про транскордонні банкрутства.

Директиву ЄС 2019/1023 про рамки превентивної реструктуризації імплементовано частково. За словами пана Філатова, ключовий момент цієї Директиви – підвищення ефективності процедур банкрутства.

«Ми вже дійшли до того рівня, що не потрібно пояснювати, доводити, що строки процедури і рівень задоволення – це відправні точки, які потрібно враховувати. Арбітражні керуючи, як фахівці, мають це пояснювати учасникам провадження – боржнику та кредиторам», – зазначив Владислав Філатов.

Наразі є проблеми з кредиторами, тому і реструктуризація у нас буде проходити дуже повільно. Пан Філатов пояснив це тим, що в Україні у справах про банкрутство кредитори мають задоволення вимог на рівні 9% упродовж трьох років, а вони хочуть усі 100%.

«Тож нам потрібно переосмислювати розуміння самої процедури банкрутства, і нам є над чим працювати», – наголосив спікер.

Водночас він зазначив, що з Господарського кодексу встигли перенести положення та дефініції про доведення до банкрутства, приховування банкрутства тощо. За його словами, Кодекс наразі наповнюється і наповнюватиметься і надалі.

Владислав Філатов також зазначив, що треба розширено підходити до оцінки професії арбітражного керуючого, діяльності дисциплінарної комісії тощо.

Він зауважив, що питання щодо реформування існують, але воно триває. Зокрема, щороку вносяться зміни у положення про дисциплінарну комісію і положення про порядок здійснення контролю. Зараз такі зміни готуються, попереду – обговорення з арбітражними керуючими.

Як зазначив посадовець, реформи виходять з аналізу звернень щодо діяльності арбітражних керуючих, які отримує Міністерство юстиції.

За його словами, кваліфікаційна комісія зараз не готова проводити іспити через атаку на сервери Мін’юсту, адже такі іспити проходять в автоматизованій системі. Проте робота в цьому напрямі також ведеться.

З позитивного пан Філатов відзначив зниження рівня неналежного здійснення повноважень арбітражними керуючими. Так, у 2024 році було 243 доручення на проведення перевірок щодо арбітражних керуючих, із них лише 13,5% матеріалів було скеровано до дисциплінарної комісії. П’яту частину таких матеріалів дисциплінарна комісія відхилила. Позбавлення права арбітражного керуючого відбулося у 9% випадків, зупинення діяльності – у 15%, догана – у 30%.

Він визнав, що порушення є, але їх кількість не захмарна. І загалом арбітражні керуючи виконують повноваження належно.

Також він повідомив, що наразі в українських судах 5 тис справ про банкрутство, тому робота для арбітражних керуючих точно буде.Олександр Бондарчук, голова Національної асоціації арбітражних керуючих України, свій виступ почав із того, що сьогодні велика кількість арбітражних керуючих долучилися до лав ЗСУ. Так, зараз більш ніж 70 арбітражних керуючих боронять Україну. На жаль, є й загиблі герої.

«Наш професійний шлях сповнений викликів та постійних змін і вимагає від нас не лише високої кваліфікації, але і стійкості, етичності та інноваційного мислення», – зауважив пан Бондарчук.

Він окреслив основні напрями професійної роботи, поділився баченням майбутнього професії арбітражного керуючого та посилення незалежності для арбітражних керуючих:

«Наша мета – це не просто незалежність, а ефективне, прозоре та самоврядне професійне середовище, яке відповідатиме найкращим міжнародним стандартам».

Він зазначив, що НААКУ вже сьогодні є важливим елементом у сфері банкрутства і реструктуризації, та висловив переконання, що Асоціація набиратиме обертів і розвиватиме професію та правову систему України.

За його словами, НААКУ має отримати повноваження щодо організації та контролю за кваліфікаційними іспитами, підвищенням кваліфікації тощо. Але треба зважати, що незалежність не означає безконтрольність.

Він наголосив, що для виконання своїх функцій НААКУ повинна мати незалежне фінансування, тобто потрібне створення ефективної фінансової моделі, що базується на членських внесках, оплаті за сервіси Асоціації, щоб уникнути зовнішнього впливу та забезпечити сталу діяльність.

Асоціація активно співпрацює з міжнародними партнерами, запозичує найкращі практики Європейського Союзу.

Поточним напрямом роботи НААКУ також є відшкодування збитків, завданих агресією рф. Ця проблема існує у багатьох справах про банкрутство, особливо в приватному секторі. В цьому напрямі вже є певні напрацювання.

Цьогоріч Асоціація планує організовувати навчання для арбітражних керуючих. З початку року з іноземними колегами, зокрема, вже провели декілька заходів стосовно превентивної реструктуризації.

Крім того, Олександр Бондарчук приділив увагу законопроєкту 12374-д про реформування АРМА, який передбачає залучення арбітражних керуючих та приватних виконавців до управління майном у рамках кримінального процесу. Наразі триває гаряча дискусія щодо питання залучення саме арбітражних керуючих та приватних виконавців. Законодавці працюють над цим питанням. І це теж є частиною реформ, яких вимагає ЄС та які зобов’язалась виконати України. Тож усі зацікавлені сторони активно готуються правки до другого читання.

Стосовно реформування кваліфікаційних та дисциплінарних процедур спікер зазначив, що станом на сьогодні дисциплінарна комісія ефективно виконує свої функції. Ключовим показником успішності роботи дисциплінарної комісії є незначна кількість судових оскаржень її дій та рішень, що свідчить про високий рівень довіри до комісії. Запорукою успішної діяльності пан Бондарчук назвав відкриту комунікацію арбітражних керуючих із боржниками та кредиторами.

Наостанок він приділив увагу впливу цифрових технологій, який має зробити процедуру банкрутства прозорою та ефективною, та мобілізаційним викликам.

Андрій Филик, партнер Ario Law Firm, член Ради арбітражних керуючих міста Києва, розповів про фінансові аспекти діяльності арбітражних керуючих

Питання винагороди він назвав болючою темою для арбітражних керуючих:

«Арбітражний керуючий є суб’єктом професійної незалежної діяльності, який надає послуги. І ці послуги, відповідно, повинні оплачуватися».

Він зауважив, що згідно зі ст. 12 Кодексу з процедур банкрутства арбітражний керуючий незалежно від того, які він повноваження виконує, користується всіма правами та обов’язками, зокрема і щодо отримання винагороди арбітражного керуючого.

Ст. 30 Кодексу дає перелік джерел фінансування арбітражного керуючого та можливість гарантії забезпечення його винагороди. Однак лише в перші три місяці, коли порушується справа про банкрутство, арбітражний керуючий має гарантію, що він отримає якусь винагороду.

А після трьох місяців виникає певна правова невизначеність. Наприклад, коли триває процедура розпоряджання майном, підприємство має великі активи, велику кількість кредиторів, і така процедура може тривати роками

Також він навів, кейс, у якому в справі про банкрутство було 200 кредиторів, де кожен заявив свої вимоги. Для ухвали суду щодо кожного кредитора потрібно щонайменше 3-4 місяці, тож строки процедури розпоряджання майном не залежать від діяльності розпорядника майна.

Щодо судової практики Андрій Филик зазначив, що Верховний Суд стає на бік арбітражних керуючих. Зокрема, є низка постанов Верховного Суду, де зазначено, що за відсутності майна і якщо немає шляхів погашення вимог арбітражного керуючого, це погашається пропорційно до кредиторів згідно з їх кредиторськими вимогами.

«Арбітражний керуючий не повинен бути у підпорядкуванні ні в кредиторів, ні в боржника. Це менеджер, який має знайти комунікативні заходи між боржником і кредитором, щоб відновити платоспроможність боржника, а якщо цього не вдається, тоді вже вчинити дії з метою максимального погашення кредиторських вимог», – наголосив спікер.

За його словами, потрібно формувати фонди авансування витрат арбітражних керуючих. Прописувати, що коли арбітражний керуючий припиняє свої повноваження, наступний має бути впевнений, що за свою роботу він отримає кошти.

Банківська сфера готова фінансувати витрати і послуги арбітражних керуючих тільки з прив’язкою до конкретизації строків виконання таких послуг.

Крім того, має бути диференціація роботи арбітражного керуючого, який проводить реструктуризацію фіктивної фірми і компанії з багатомільйонними активами. А також диференціація відповідальності арбітражного керуючого.

Джерело