Х Форум з конкурсного права: враження науковця

Цьогорічний Х Форум з конкурсного права став, без перебільшення, визначною подією у сфері правового регулювання неспроможності. Я відчув, наскільки глибоким і змістовним може бути обговорення проблем банкрутства, коли за одним столом збираються арбітражні керуючі, адвокати, судді, представники державних органів, банківського сектору, а також інші фахівці, залучені до вирішення питань заборгованості. Хоча, мушу зазначити, серед учасників, як і раніше, майже не було науковців — і це проблема, яку ми, мабуть, не можемо не помічати.

Мені часто доводиться чути, що одні й ті самі проблеми обговорюються на таких форумах роками. І дійсно, у неформальних розмовах за лаштунками це визнають самі учасники. Але якби фахівці, які створюють і застосовують закон, дослухалися до напрацювань науковців, значна частина цих питань була б давно вирішена. Я понад кілька десятиліть досліджую проблематику банкрутства, порівнюю підходи різних країн і пропоную конкретні рішення, засновані на міжнародному досвіді. Та, на жаль, наукова дискусія у цій сфері в Україні фактично відсутня.

У світі вже існують усталені моделі правового регулювання неспроможності. Не потрібно винаходити “український велосипед” — достатньо уважно вивчити й адаптувати ефективні рішення з урахуванням наших національних особливостей: правових, економічних, політичних і культурних.

Банкрутство фізичних осіб: від ідеї до реальності

Окрему увагу на Форумі приділили темі банкрутства фізичних осіб. Декілька доповідачів наголошували на проблемах застосування цих процедур — зокрема, на труднощах із включенням спадщини до конкурсної маси боржника.

Хочу нагадати, що подібні ситуації ще понад десять років тому активно обговорювались на засіданнях робочої групи Світового банку з розробки рекомендацій щодо банкрутства фізичних осіб, у якій я мав честь брати участь у 2011–2013 роках. Тоді ми знайшли рішення, яке було схвалене міжнародними експертами й запропоноване для впровадження у національні законодавства.

Коли у 2015 році я розробляв проєкт Закону України «Про відновлення платоспроможності фізичної особи або визнання її банкрутом» (реєстр. № 2353-а), який згодом трансформувався у книгу четверту, а нині є книгою п’ятою Кодексу України з процедур банкрутства, я включив окремий розділ — «Провадження у справах про неспроможність окремих категорій фізичних осіб», де передбачив статтю про банкрутство померлої особи.

Це не було випадковістю — така норма існує в багатьох юрисдикціях світу і дозволяє уникнути правових колізій під час завершення справ, коли боржник помирає. Проте в процесі узгодження документа це положення, на жаль, було вилучено. Як наслідок, сьогодні ми стикаємось із тими ж проблемами, які можна було передбачити й вирішити ще на етапі розробки закону.

Те саме стосується й інших положень, виключених із мого початкового варіанту законопроєкту. Без них система банкрутства фізичних осіб залишається неповною і не забезпечує того рівня ефективності, якого вимагає сучасна економіка.

***

Форум вкотре підтвердив: науковий підхід у конкурсному праві необхідний. Без глибокого аналізу, без системного бачення й порівняння із світовими моделями, ми приречені роками обговорювати одні й ті самі питання. Україна має шанс створити власну, ефективну систему врегулювання неплатоспроможності — але лише тоді, коли наука, практика і держава почнуть працювати не паралельно, а спільно.

Олександр Бірюков, доктор юридичних наук, професор, арбітражний керуючий