Банки заробили майже 300 млрд грн під час війни і це викликає питання до політики НБУ

Сьогодні, 13:13Новини371

Этот материал также доступен на русском

На кінець 2025 року загальний обсяг ліквідності банків перевищив 1 трлн грн і становив 1 023,9 млрд грн

  • Посилання скопійованоlink copied

Банківський сектор України за роки повномасштабної війни отримав майже 300 млрд грн доходів від депозитних сертифікатів Національного банку України. Лише у 2025 році НБУ виплатив банкам близько 82 млрд грн відсотків за цим інструментом.

Загальна сума таких виплат за 2022–2025 роки сягнула 291 млрд грн, що майже дорівнює чистому прибутку всієї банківської системи за цей період — 322,7 млрд грн. Про це йдеться у дослідженні аналітичного центру Growford Institute.

Прибутки банків і витрати держави

Депозитні сертифікати НБУ є інструментом, через який банки розміщують свою ліквідність і отримують гарантований дохід. Ставки за ними прив’язані до облікової ставки НБУ, а іноді навіть перевищують її.

Саме тому політика високих ставок безпосередньо впливає на обсяг виплат банкам. Водночас ці витрати фактично зменшують прибуток Нацбанку, який міг би бути перерахований до державного бюджету.

За оцінкою засновника Growford Institute Віталія Ломаковича, така модель виглядає як непряма форма державної підтримки банківської системи:

«Це величезні витрати, які зменшують надходження до бюджету. По суті, це дотації через НБУ, які отримує банківська система, тоді як інші сектори економіки працюють у значно складніших умовах».

Понад 200 млрд грн лише за рік

Окрім депозитних сертифікатів, банки отримують доходи й з інших державних інструментів — облігацій внутрішньої державної позики та програм пільгового кредитування.

У сукупності, за підрахунками аналітиків, лише у 2025 році банківський сектор отримав понад 200 млрд грн доходів, прямо або опосередковано пов’язаних із державними ресурсами.

Ліквідність зростає, але не працює на економіку

На кінець 2025 року загальний обсяг ліквідності банків перевищив 1 трлн грн і становив 1 023,9 млрд грн. З них:

  • 776 млрд грн розміщено у депозитних сертифікатах НБУ;
  • 248 млрд грн — на кореспондентських рахунках.

Це означає, що значна частина коштів фактично «законсервована» всередині банківської системи.

Як зазначає директорка з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан, така ситуація змінює саму модель поведінки банків:

Банки дедалі більше переорієнтовуються з кредитування бізнесу на безризикові вкладення у депозитні сертифікати, що гальмує розвиток реального сектору економіки.

Ефект для економіки і оборони

Ключова проблема полягає в тому, що ці ресурси не працюють на економічне зростання:

  • не спрямовуються на кредитування бізнесу;
  • не йдуть на фінансування бюджету через купівлю ОВДП;
  • не створюють додаткового економічного ефекту.

У контексті війни це набуває особливої ваги, адже кожна гривня могла б працювати на підтримку економіки або обороноздатності.

Таким чином, політика високих ставок НБУ формує парадоксальну ситуацію: банківський сектор демонструє рекордні прибутки, тоді як значна частина економіки продовжує працювати в умовах жорсткого дефіциту ресурсів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

НБУ

Статті • Влада i люди
Якщо намагатися пришвидшити темпи економічного зростання нацбанківськими інструментами, ми отримаємо або інфляцію, або бульбашки на фінансових ринках

НБУ

Статті • Влада i люди
Чи можна збільшити обсяги іпотечного кредитування без навантаження на державний бюджет?

НБУ

Статті • Влада i люди
Набувши популярності серед молоді, кешбек як інструмент підвищення лояльності невдовзі може зникнути з українського фінансового ринку

НБУ

Статті • Влада i люди
Чому державні банки готові підтримувати програму

НБУ

Статті • Влада i люди
1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу