Рік за два: як небанки вижили під Нацбанком

Редакцiя
16 липня 2021, 14:40
6829 хвилин читати

1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ

  • Посилання скопійованоlink copied

1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ. За цей час кількість гравців цього ринку вже скоротилася приблизно на 5%, хоча НБУ почав робити свої правила та вимоги більш жорсткими лише нещодавно. Із ухваленням нових законів та нормативів бажання піти з ринку «добровільно» з’явиться і в інших фінустанов.

Рік тому небанківський фінансовий сектор отримав нових регуляторів: Нацкомфінпослуг була ліквідована, а її ринки розподілили між собою Нацбанк та НКЦПФР. Після спліту під контроль НБУ перейшли страхові компанії, кредитні спілки, фінансові та факторингові компанії, бюро кредитних історій, ломбарди та лізингодавці.

В державному реєстрі на 1 липня залишилося 1872 компанії: 181 страхова компанія, 308 кредитних спілок, 958 фінкомпаній, 287 ломбардів і 138 лізингодавців.

За рік кількість небанківських фінансових установ скоротилася на 103. «Скорочення кількості учасників було характерно для всіх видів небанківських фінансових установ. Для страховиків, кредитних спілок та ломбардів ця тенденція є характерною протягом останніх п’яти років», – зазначила директорка департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ Ольга Максимчук.

Топменеджерка НБУ запевняє, що компанії пішли з ринку добровільно і цей процес триватиме. «Є всі передумови, що зазначена тенденція продовжиться. В переважній більшості випадків ми маємо справу із добровільним рішенням компанії щодо виходу з цього ринку. На найбільшу кількість скоротився страховий ринок: з ринку пішли 34 страхові компанії. При цьому пішла низка страхових компаній, які займалися внутрішнім перестрахуванням. І нових страховиків протягом останнього року зареєстровано не було», – повідомила Ольга Максимчук.

Компанії йшли з різних причин: ті, хто практично не надавав фінпослуги, а також компанії, які порушували нормативи, але не чекали санкцій НБУ та шли з ринку добровільно, щоб зберегти ділову репутацію своїх керівників та власників.

«Примусове виведення з ринку шляхом анулювання ліцензії як захід впливу тягне негативні наслідки для керівництва таких компаній», – зазначила Ольга Максимчук. Наприклад, з десяти страхових компаній, у яких були зупинені ліцензії за порушення нормативів платоспроможності за підсумками II півріччя 2020-го, сім подали заяви про добровільний відхід з ринку. Три компанії-порушники поки не надали в НБУ інформацію про усунення порушень.

Потенціал скорочення кількості учасників ринку забезпечують «сплячі» компанії, які звітують про нульові показники діяльності: таких понад 10% ломбардів, 21% фінансових компаній, 36% лізингодавців.

За останній рік закрилося 21 кредитна спілка та 73 фінансові компанії.

Порушники нормативів також в зоні ризику: наприкінці I кварталу 2021 року чверть страхового ринку – 44 компанії – не виконували нормативи, хоча порушників не було серед 18 найбільш важливих гравців ринку. На ринку кредитної кооперації 53 кредитні спілки (17% ринку) не дотримувалися нормативів, зокрема половина з них – нормативу непродуктивних активів. Нормативи по власному капіталу порушували 19 фінансових компаній та 6 ломбардів. 88 фінансових компаній-гарантів (37% ринку) мали порушення, через які низка компаній відмовилися від цієї ліцензії.

Частина компаній не подавала звітність до НБУ, і якщо вони не реагували на вимогу регулятора усунути порушення, то дія їхніх ліцензій тимчасово зупинялася. «В деяких випадках щодо таких компаній призначалися позапланові інспекційні перевірки», – сказала Ольга Максимчук. Якщо компанія не допускала цих інспекторів, НБУ анулював їхні ліцензії.

Хоча нові гравці також з’являються: за рік створено 53 нові фінансові компанії, 11 лізингодавців, три ломбарди та одна кредитна спілка.

Важкий рік

В профільних асоціаціях по-різному оцінюють зміни на їх ринках після спліту. «Перехід повноважень відбувся досить м’яко та передбачувано – без виникнення зони турбулентності, оскільки підготовка до отримання мандату щодо регулювання небанків велася НБУ заздалегідь, були підготовані «Білі книги» майбутнього регулювання, залишилася чинною нормативна база Нацкомфінпослуг, до нового регулятора були запрошені працівники Нацкомфінпослуг, що дозволило уникнути різких змін у підходах щодо державного регулювання», – розповідає генеральний директор Асоціації фінансових інституцій Владислав Блідченко.

Іншої думки дотримується генеральна директорка Асоціації з управління фінансами та інвестиціями Вікторія Волковська. «На жаль, секторальну систему регулювання та нагляду, найбільш ефективну та поширену у розвинених країнах, ми втратили. Спліт ще раз довів, що функціональна система не так ефективна, складно сприймається як самим ринком, так і новими регуляторами. Хоча усі намагаються якнайшвидше ознайомитися зі специфікою «новоприбулих» учасників ринку», – каже вона. На її думку, найскладнішим було підлаштуватися під нові та зовсім інші форми звітності, нові вимоги та правила, новий формат взаємодії з регуляторами.

За даними НБУ, активи фінансових компаній на 1 квітня 2021 року становили 162 млрд грн, страховиків – 62 млрд грн, ломбардів – 3,9 млрд грн, кредитних спілок – 2,3 млрд грн.

Ще в одній з асоціацій нагадали, що НБУ обіцяв безболісний і непомітний перехід як для компаній, так і для споживачів, але вони побачили протилежне. «Багато великих гравців пішли або йдуть з ринку, нові правила призводять до подорожчання послуг для кінцевого споживача, а це, м’яко кажучи, не на часі, – пожалівся співрозмовник FinClub. – Зі зміною керівництва НБУ стало легше: хоч щось стали обговорювати, хоч до чогось прислухатися. Але НБУ не зміг за рік розібратися в специфіці всіх сегментів, які перейшли під регулювання Нацбанку».

«Реалізувалися всі ризики, про які ми попереджали рік тому. Головна проблема – НБУ виявився повністю не готовим до нових функцій, хоча і довго готувався до них», – вважає генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський.

НБУ каже, що жодних послаблень не буде, якщо йдеться про захист інтересів споживачів фінпослуг. «Заходи впливу застосовуються і будуть застосовуватися із врахуванням суті порушення і того, як це порушення вливає на здатність фінансової установи виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Якщо невиконання нормативу прямо впливає на здатність компанії виконувати свої зобов’язання перед споживачами, то заходи впливу за такі порушення будуть жорсткими, – пообіцяла Ольга Максимчук. – Буде поглиблюватися нагляд за компаніями, які мають вищий ризик, і аналіз показників діяльності таких компаній буде виходити і вже виходить за межі аналізу лише звітних даних».

Камінь спотикання

Найперша проблема, з якою стикнулися представники небанківського ринку після спліту, – це подача звітності. «Показники залишилися попередні, але представлення інформації та комунікація з новим регулятором відбувалася новим та незвичним для установ шляхом – через портал НБУ. До того ж працівники учасників ринку мали вивчити нові вимоги та навчитися працювати з новою системою передачі інформації», – пояснює Владислав Блідченко.

НБУ визнав це як найбільшу проблему. «Найскладніша річ, з якою ми стикнулися в рамках безвиїзного нагляду, – це була подача звітності небанківськими фінансовими установами. Це й інший портал, ніж був в попереднього регулятора, інші правила, інша форма подачі цієї інформації, тому це було викликом не тільки для Нацбанку, але й для небанківських фінустанов. Якість інформації, яку ми отримували напочатку, була вкрай низькою, що неймовірно ускладнювало здійснення безвиїзного нагляду. Цей процес тривав два періоди поспіль. На сьогодні якість інформації є досить високою», – зазначила Ольга Максимчук.

В’ячеслав Черняховський розповідає, що портал НБУ дуже часто давав збій, звітність не потрапляла до регулятора, а компанії отримували приписи чи штрафи. «При цьому компанії не мають жодної можливості оскаржити санкції регулятора», – поскаржився він.

Одним з найбільш неочікуваних моментів Вікторія Волковська називає перегляд всієї нормативної бази. «А беручи до уваги те, що перегляд нормативно-правової бази – це зміна вимог та правил, то в умовах карантину та фінансових негараздів як у споживачів фінансових послуг, так і у самих фінансових установ це доволі складно», – додає вона.

НБУ за рік ухвалив нові положення про критерії ризиковості, безвиїзний нагляд, заходи впливу, інспекційні перевірки, ліцензійні умови, нові вимоги до структури власності надавачів фінпослуг, затвердив сертифікацію тимчасових адміністраторів небанків, а через карантин дозволив «підопічним» електронну подачу документів.

У гравців ринку є питання до підготовки нормативних актів. «Раніше, якщо була проблема, ми збиралися разом з регулятором і шукали варіанти її вирішення. Зараз НБУ сам готує нормативно-правові акти, до яких ми подаємо наші зауваження, але їх не враховують», – пояснює Вячеслав Черняховський.

Не згодні учасники ринку і з уніфікацією підходів щодо регулювання банків та небанків. «Уніфікація регулювання ринку фінансового сектору, безумовно, є позитивом, але разом з цим іноді виникають випадки бездумного переписування нормативної бази банків для регулювання послуг, які надають небанківські фінансові установи і які відрізняються від банківських продуктів, тобто без врахування їх специфіки», – вважає Владислав Блідченко.

Йдеться про вимоги до структури власності надавачів фінпослуг і визначення критеріїв їх прозорості, що ринок мав почати виконувати до 17 червня (18% небанків не розкрили структуру власності), чи про вимоги до корпоративного управління. Крім того, НБУ планує зобов’язати страхові компанії та кредитні спілки погоджувати з ним майбутніх керівників цих фінустанов, як це відбувається на банківському ринку.

Зміни на майбутнє

Рік минув – перехідний період закінчився. Парламент зараз ухвалює нові погоджені з НБУ правила для небанківського фінансового ринку. Депутати в квітні – червні вже ухвалили в першому читанні проєкти нових законів «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (№ 5065), «Про страхування» (№ 5315), «Про кредитні спілки» (№ 5125). В другому читанні ухвалені закони «Про фінансовий лізинг», «Про платіжні послуги», зміни щодо агрострахування з держпідтримкою. В березні ухвалено закон про колекторську діяльність – НБУ вперше почне регулювати колекторські компанії.

«Нацбанк наразі залучений до величезної кількості законопроєктів і розробки концепції майбутнього законодавчого врегулювання», – зазначає в.о. директора департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук. Серед найближчих планів НБУ – створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та виплат за договорами страхування життя, оновлення закону про «автоцивілку». Це призведе до ще більшого посилення вимог до страхових компаній та кредитних спілок, анонсувала Ольга Максимчук.

«У фокусі будь-яких, навіть наймасштабніших законодавчих або інституційних трансформацій, повинен залишатися споживач страхової послуги і умови для розвитку конкретного сектора економіки. Тому найважливіші зміни в нормативно-правовій базі – ті, які сприяють реалізації соціальної функції life-страхування, допомагають нашим співгромадянам отримати доступ до якісного і надійного страхового захисту. В першу чергу, цього можна досягти за рахунок формування прозорих правил роботи всередині ринку. Другий, не менш важливий вектор змін – це створення справедливих умов для розвитку нашої галузі щодо інших сегментів сфери фінансових послуг – банків, НПФ», – вважає голова правління страхової компанії «МетЛайф» Інна Бєлянська.

Владислав Блідченко вважає, що підготовлені за участю НБУ законопроєкти містять дискусійні норми, які необхідно доопрацьовувати у тісній співпраці з ринком. «Бувають випадки, коли НБУ не відображає отримані зауваження від ринку на цих презентаціях або відхиляє суттєві зауваження без надання обґрунтованої позиції щодо їх неврахування. Така практика регулятора викликає щонайменше подив та занепокоєння учасників ринку», – пояснює він.

«Нові закони та зміни до діючих проходили складні обговорення, і не завжди регулятор та ринок були готові чути один одного. Проте після вступу в дію профільного законодавства ринку важливо, що саме буде в підзаконних нормативно- правових актах, які є своєрідною деталізованою інструкцією, що і як робити, як виконати встановлені правила, а головне – хто залишиться, а хто з учасників ринку піде, не прийнявши нових умов», – погоджується з колегами Вікторія Волковська.

Гравці сподіваються на більш конструктивну співпрацю з регулятором. «Учасники Асоціації фінансових інституцій очікують від Національного банку дотримання принципів регулювання, задекларованих у «Білих книгах», поступового введення нового законодавства, виваженого прийняття рішень при застосуванні заходів впливу до учасників ринку небанківських фінансових послуг та сприйняття небанків рівноважливими та рівноправними учасниками ринку поряд із банками», – перераховує Владислав Блідченко.

Представники небанківського сектору очікують дозволу на залучення коштів інвесторів та можливості надання супутніх послуг одночасно з фінансовими послугами. Але процес реформування регулювання небанківського сектору може загальмуватися через кадрові ротації, які відбуваються в Нацбанку. Йдеться не лише про минулорічні зміни в управлінській структурі НБУ, але й про звільнення керівництва департаменту ліцензування.

Ані гравці ринку, ані представники профільних асоціацій не виявили бажання офіційно прокоментувати останні події. «Давати будь-які оцінки вкрай складно: ми не знаємо, що відбувалося насправді всередині НБУ. Крім того, нашим регулятором залишається Нацбанк, тому ми будемо працювати з тими спеціалістами, які прийдуть на вакантні посади. Цього року очікуємо перевірку від регулятора: побачимо, як вона проходитиме з новими людьми», – розповіли у великій страховій компанії з іноземним капіталом.

Автор: Руденко Вікторія, Financial Club

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу

НБУ

Статті • Влада i люди
Цю ідею просуває голова Нацбанку Кирило Шевченко – він вже обговорив її із Міжнародним валютним фондом.

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв; Влада i люди
Тільки запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів та автоматизованого арешту коштів зможе повністю виключити можливість підробки «паперових» документів виконавчого провадження