Найбільший ціновий шок із 1995 року: тарифи НКРЕКП запустили неминуче подорожчання товарів на полицях

Український реальний сектор економіки зазнав безпрецедентного цінового удару. Через радикальне підвищення вартості енергоресурсів індекс цін промислових виробників продемонстрував найвищий місячний стрибок із середини дев’яностих років. Хоча офіційна статистика намагається заспокоїти ринок, називаючи це тимчасовим «регуляторним» явищем, масштабні наслідки для собівартості товарів є неминучими.

Найбільший ціновий стрибок із 1995 року

На початку 2026 року фіксує історичну аномалію в промисловому секторі. За офіційними даними Державної служби статистики, індекс цін виробників (макроекономічний показник, що відображає зміну вартості товарів на етапі їх відвантаження із заводів, ще до потрапляння в роздрібну мережу) у лютому злетів на 22,3% порівняно з січнем. У річному вимірі (до лютого 2025 року) промислова інфляція сягнула 34,5%. Такого стрімкого місячного подорожчання українська промисловість не бачила понад три десятиліття — з січня 1995 року.

Тарифний удар від регулятора

Абсолютним і безальтернативним драйвером цього рекорду стала енергетика. Вартість постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря для промислових споживачів лише за один місяць підскочила на 53,1%.

Каталізатором стало адміністративне рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Йдеться про постанову № 70 від 16 січня 2026 року, яка радикально переглянула цінові правила гри на енергоринку. Зі свого боку, Держстат намагається згладити інформаційний ефект: у відомстві переконують, що цей сплеск має винятково регуляторну природу, не свідчить про формування стійкої інфляційної тенденції та не є підставою для надмірно песимістичних прогнозів щодо майбутньої динаміки.

Хто ще в лідерах подорожчання

Хоча енергетичний сектор повністю спотворив загальну статистику, відчутне зростання відпускних цін зафіксовано і в інших нішах. До трійки лідерів за темпами подорожчання у лютому також увійшли:

• Виробництво комп’ютерів та електроніки: ціни зросли на 9,1%.
• Виробництво коксу (основного палива для металургії): зростання становило 7,8%.

Чому це важливо

Бізнес об’єктивно не здатен самостійно поглинути зростання тарифів на понад 50% без втрати рентабельності. Хоча промислова інфляція дійсно спровокована разовим адміністративним рішенням, а не ринковим попитом, вона неминуче трансформується у споживчу інфляцію. Підприємства, починаючи від хлібозаводів і закінчуючи ритейлом, просто закладуть нові платіжки за світло у вартість своєї кінцевої продукції. Для пересічних українців це означає, що платою за стабільнішу енергосистему стане відчутне подорожчання більшості товарів на полицях магазинів уже в найближчі місяці. Це класичний шок пропозиції, і бюрократичне пояснення його природи ніяк не полегшить фінансовий тиск на гаманці кінцевих споживачів.