Уряд придумав, як страхувати військові ризики бізнесу

Російські ракети відлякують іноземних інвесторів від України. Уряд прагне це змінити та запустити страхові програми на понад на $2 млрд у 2023 році.

Український уряд веде перемовини з агентством з гарантування інвестицій (MIGA), яке входить до структури Світового банку, та американською фінансовою корпорацією DFC (Development Finance Corporation) про систему страхування ризиків, повʼязаних з війною для інвестпроєктів в Україні.

Вже наступного року українські посадовці сподіваються побачити гарантії на $2 млрд від обох установ, каже перший заступник міністра економіки Денис Кудін.

«Поки це soft commitment, — визнає він. — Але ще 9 місяців тому ніхто не планував нам давати $20-30 млрд на фінансування бюджету. Зараз ми це маємо. Так буде і зі страхуванням».

Чи виправданий цей оптимізм? Залежить від успіху пілотного проєкт MIGA на $30 млн який діятиме до кінця 2022-го, додає Кудін. Заявки на участь у ньому вже подали кілька промислових проєктів. Співрозмовники Forbes у Мінекономіки попросили не розкривати їхній профіль з міркувань безпеки.

Суттєве обмеження — MIGA та, ймовірно, DFC, принаймні на першому етапі працюватимуть тільки з іноземними інвесторами. Для українського бізнесу діятиме інший механізм із залученням Експортно-кредитного агентства, однак його дизайн ще не фіналізовано, розповідає заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Киселевський («Слуга народу»).

Три варіанти страхування

У відповіді на запит Forbes MIGA уникла прямих коментарів про результати пілоту. Україні важливо ще цього року отримати прнаймні один-два успішних проєкти. «Це створить прецедент, який ми зможемо показувати іншим партнерам», – додає Кудін.

$1 млрд, який хотіли б отримати від MIGA українські урядовці наступного року — поки дуже попередня цифра. У MIGA є ресурси (цього року у портфелі агентства – проєкти на $24 млрд), до того ж страхування військових ризиків є його стандартним інструментом. Однак фінансування для України має погодити рада Світового банку.

Іншим гарантом може стати американська DFC. Мінекономіки розпочала перемовини про виділення понад $1 млрд у 2023 році, каже Кудін. У DFC наразі немає готових продуктів під військові ризики, уточнює він.

Ще один інструмент, але вже для покриття кредитних ризиків, – система експортно-кредитних агенцій (ЕКА) у системі ОЕСР та країнах G7. «Наприклад, якщо польському постачальнику не платить український контрагент, він покриє витрати за рахунок коштів експортно-кредитної агенції», — каже Грибан. Він не уточнив, чи веде Мінекономіки конкретні перемовини у цьому напрямі.

Як вирішити проблему страхування ризиків міжнародними структурами не тільки для іноземного бізнесу? Для підприємців з України може також підійти механізм з залученням українського ЕКА, каже Киселевський з економічного комітету Ради.

«Скоріше модель буде наступна: український інвестор звертається до будь-якої страхової компанії, яка в свою чергу буде перестрахуватися в ЕКА, а воно вже взаємодіяти з певним міжнародним фондом», — пояснює нардеп.

Цей концепт поки не є остаточним, над ідеєю працюють Мінекономіки та Нацбанк, уточнює він. Терміни — також невідомі. «Ймовірно, це потребуватиме змін у законодавство, — зазначає Киселевський. — Якщо фінальний концепт врешті погодять, закон будемо просувати доволі швидко».

Джерело