Під час LHS DISCUSSION HUB експерти обговорили перспективи створення фінансового суду

15 березня 2021 року в Legal High School відбувся LHS Discussion Hub «Чи потрібен Україні спеціалізований фінансовий суд», в рамках якого експерти обговорили це важливе питання, – пише pravo.ua.

Так, на думку Сергія Козьякова, партнера АО «Сергій Козьяков та Партнери», голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в 2014–2019 роках, створення спеціалізованого фінансового суду потрібно розглядати у прив’язці до стратегії реформування судової системи. Він підкреслив, що в багатьох країнах світу є спеціалізовані суди, і порадив ініціаторам створення спеціалізованого фінансового суду ознайомитися зі звітами про створення судів інтелектуальної власності та антикорупційних судів, які існують на території близько 20 країн світу.

Деталізуючи позицію НБУ, Арсен Макарчук, директор департаменту стратегії та розвитку Національного банку України, підкреслив, що сумнівів у доцільності створення спеціалізованого фінансового суду в НБУ немає, а аргументами на користь його створення є проблеми, з якими стикаються банки у вирішенні своїх спорів у судах загальної юрисдикції, що пов’язано і з низькою кваліфікацією суддів. Суть правовідносин, які виникають під час надання фінансових послуг, є досить специфічною, і питання кваліфікації суддів є проблематичним і з точки зору швидкості розгляду спорів, і з точки зору того портфеля справ, який вже накопичився.

Арсен Макарчук запевнив, що юрисдикція новоствореного суду буде поширюватися не лише на відносини кредитування, але й на всі спори, що виникають щодо надання фінансових послуг у розумінні статті 4 Закону України «Про фінансові послуги».

Опираючись на власну багаторічну практику розгляду справ у сфері кредитно-фінансових відносин, Олег Ткачук, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, підкреслив, що, відтоді як придумали конвеєр, необхідність спеціалізації в будь-якій сфері ні в кого не викликає сумніву. Така спеціалізація має бути і в судовій сфері, і її визначено законом — і в господарській юрисдикції, і в цивільній, і в кримінальній. Єдиною проблемою він вважає те, що в касаційному цивільному суді не діють принцип спеціалізації та принцип нумерації.

Олег Ткачук вважає доцільність створення фінансового суду питанням дискусійним, проте принцип спеціалізації суддів цілком очевидний, і його застосування вже зараз могло б забезпечити більш послідовний підхід до вирішення справ цієї категорії.

Роман Бойко, суддя Господарського суду міста Києва, вважає створення спеціалізованого фінансового суду як окремої гілки судової системи непотрібним, адже за півтора місяця обговорення цієї теми досі не було сформульовано ні мети, ні засобів для його створення. Не було також надано громадськості економічних розрахунків. Викликає застереження і принцип втручання у добір суддів до новостворюваного суду з боку тих інституцій, які в майбутньому можуть стати стороною у справі, яку обраний ними суддя буде розглядати.

А от на думку Іллі Черногоренка, засновника Українського центру ефективності правосуддя, спостерігача від Ради Європи у Комісії з питань правової реформи при Президентові України (2019–2020 рр.), нашій країні варто перестати безумовно орієнтуватись на інші країни, потрібно враховувати реалії української правової системи. Він нагадав, що у 2015 році в комерційному суді Лондона було створено окрему фінансову палату. Мотивуючи її створення, було зазначено, що палата забезпечує експертність суддів, швидкість та відносно невелику вартість процедури, просування верховенства права на національному та міжнародному рівнях. Ілля Черногоренко вважає, що ці мотиви створення фінансового суду можуть бути важливими і для України, тільки просування верховенства права він би замінив на виконуване правосуддя.

Як зазначив Дмитро Мошенець, начальник відділу із супроводження банкрутств ФК «Інвестохіллс Веста», вже давно назріла необхідність поділу суддів місцевих судів на тих, які розглядають цивільні справи, і тих, які розглядають кримінальні справи. Крім того, він розповів про особливості розгляду справ з оскарження результатів електронних торгів.

Говорячи про можливу юрисдикцію новостворюваного фінансового суду, він підкреслив, що навантажувати його стягненням заборгованості з фізичних осіб або банкрутствами фізичних осіб недоцільно. Що стосується стягнення заборгованості з юридичних осіб, великого корпоративного сегменту, звернення стягнення на предмет іпотеки, оскарження електронних аукціонів, зокрема тих, замовником яких є ФГВФО, оскарження окремих постанов НБУ, то ці спори мають більш складний характер і їх повинні розглядати судді, які мають відповідну спеціалізацію. Однак питання, чи справді потрібно створювати окремий суд або чи достатньо створити окрему палату у складі Верховного Суду, на думку Дмитра Мошенця, залишається дискусійним.