Викуп українською компанією у нерезидента непогашеної суми позики іншого резидента: юридичні нюанси

13 квітня 2021, 09:24Новини345

Этот материал также доступен на русском

Доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

  • Посилання скопійованоlink copied

Українська компанія хоче викупити у Ірландської компанії позику, надану ТОВ — резиденту України. Чи може кредитор написати лист про те, що він анулює нараховані та неоплачені відсотки за такою позикою? Які податки за такою операцією необхідно сплачувати? Відповідає Олександр ЄФІМОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, адвокат, аудитор.

“Насамперед потрібно визначитися з тим, хто є хто у цій ситуації, та хто у кого й що викуповує. Оскільки йдеться про те, що покупець є резидентом, то очевидно, мається на увазі договір відступлення вимоги нерезидентом-кредитором резиденту України — новому кредитору. Такий правочин слід оформити договором відступлення права вимоги (цесії), за яким первісний кредитор — нерезидент відступає новому кредитору право вимоги від боржника-резидента щодо позики, нарахованих відсотків та інших платежів за позикою. За цим договором відступлення права вимоги новий кредитор — резидент України має сплатити первісному кредитору — резиденту Ірландії вартість відступленого права вимоги”, – пояснює адвокат.

Відповідно до пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами у тому числі є відсотки за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Підпунктом 141.4.11 ст. 144 ПКУ встановлено, що доходи нерезидентів у вигляді відсотків за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 % у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

  • кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;
  • кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
  • нерезидент, якому виплачуються відсотки, та/або уповноважена ним особа (якщо відсотки виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ.

Відповідно до п. 136.3 ст. 136 ПКУ ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 % застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з пп. 14.1.54 ст. 14 ПКУ доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді відсотків, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Таким чином, хоча це прямо й не зазначено в ПКУ, проте слід дійти логічного висновку про те, що у разі коли новий кредитор — резидент України сплачуватиме первісному кредитору — резиденту Ірландії вартість відступленого права вимоги, яка перевищуватиме суму самої позики, то в такому разі така сума перевищення має вважатися відсотками, з якої первісний кредитор як особа, що сплачує дохід на користь нерезидента, й повинна сплатити податок на репатріацію за ставкою 5 %, якщо дотримані умови пп. 141.4.11 ст. 144 ПКУ. Якщо такі умови не дотримані, то ставка податку на репатріацію становитиме 15 %.

Підстав для сплати податку на репатріацію з суми, що не перевищує суму позики, чинний ПКУ не передбачає.

Щодо інших наслідків слід мати на увазі, що кошти, отримані новим кредитором — резидентом від боржника-резидента створюватимуть базу оподаткування податком на прибуток в частині, яка перевищуватиме суму, витрачену новим кредитором на придбання права вимоги від первісного кредитора.

Щодо анулювання/прощення боргу за відсотками, то їх анулювати/простити в такій ситуації може лише новий кредитор, а не Ірландська компанія. У такому разі така анульована/прощена сума вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою та збільшуватиме фінансовий результат боржника до оподаткування.

Звичайно ж можна внести зміни до договору позики та зупинити нарахування відсотків за позикою. Проте до внесення таких змін відсотки нараховуватимуться, а отже, й мають бути або сплачені позикодавцеві, або включені до фінансового результату боржника як безповоротна фінансова допомога.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Арбітражні керуючі не мають наміру заміщати АРМА, але хочуть прозорих правил роботи, зрозумілого договору та чіткого розподілу прав і обов’язків

Законодавство

Статті • Влада i люди
Безальтернативне скасування ГК створить чимало прогалин у законодавстві

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Контролюючий орган інформує нового власника про податкові зобов'язання після отримання даних про зміну власності

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Державна політика має бути спрямована на перенаправлення грошових потоків в бюджет у цивілізований спосіб

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Спільнота творців не має наміру сидіти склавши руки, спостерігаючи, як Копіпастор краде та заробляє на чужих авторських правах

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Україна належить до країн, де використання криптовалюти не забороняється, проте законодавче регулювання тільки на стадії становлення