Тиск на арбітражних керуючих: справа Ганни Сластнікової як маркер незахищеності професійної спільноти

Ситуація навколо арбітражної керуючої Ганни Сластнікової стала яскравим прикладом системного тиску на фахівців, які займаються банкрутством та ліквідацією підприємств. Погрози, маніпуляції, юридичні переслідування – усе це, на жаль, стає частиною реальності арбітражних керуючих в Україні.

Як усе почалося?

У вересні 2022 року Ганна Сластнікова була призначена судом ліквідаторкою ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ». Підприємство розташоване у зоні бойових дій, а його фінансовий стан був наслідком умисного доведення до банкрутства. За словами Сластнікової, вона виявила корупційні схеми та незаконне виведення коштів, за якими начебто стояв Андрій Рачков – особа, вже засуджена Вищим антикорупційним судом.

Виконуючи свої обов’язки, ліквідаторка повернула майно банкрута з незаконного володіння, збільшила ліквідаційну масу і через судові рішення забезпечила повернення 8,5 млн грн на користь підприємства. Проте така діяльність не залишилася без наслідків – тиск почав зростати з кожним днем.

Методи тиску: від погроз до фізичної небезпеки

Справу Ганни Сластнікової можна розглядати як зразок того, з чим стикаються арбітражні керуючі під час виконання своїх повноважень. Тиск на неї здійснювався у різних формах:

• Психологічний та інформаційний тиск: постійні погрози телефоном, маніпуляції, розповсюдження фейкової інформації та подання неправдивих заяв до правоохоронних органів.
• Фізична загроза: у липні 2023 року було вбито зберігача майна банкрута – 35-річного Володимира Багно, який тимчасово замінив чоловіка ліквідаторки.
• Юридичний пресинг: арбітражну керуючу звинувачено у «конфлікті інтересів» через те, що її чоловік безоплатно зберігав майно банкрута в умовах війни. Суддя Нікопольського районного суду Чуприна Андрій Петрович виніс рішення про позбавлення її права займатися діяльністю на 180 днів, навіть попри відсутність шкоди.
• Фізичний замах: у травні 2024 року перед важливим судовим засіданням перерізали гальма на автомобілях Ганни та її чоловіка, що призвело до ДТП.

Незрозуміла роль Дисциплінарної комісії

Окрему роль у цій ситуації відіграли недоброчесні кредитори, які, на думку Ганни Сластнікової, використали свої зв’язки для організації незаконної перевірки Мін’юстом. Попри те, що попередня перевірка не виявила порушень, було ініційоване нове розслідування, що прямо суперечило законодавству. У грудні 2024 року, в останню п’ятницю року, Сластнікову повідомили про засідання Дисциплінарної комісії, яке мало відбутися 9 січня 2025 року. Вона не отримала цього повідомлення, перебуваючи у запланованій відпустці, що призвело до остаточного позбавлення права на професійну діяльність.

Що саме стало підставою для такого рішення Дисциплінарної комісії наразі невідомо (коментар від членів ДК вітається, – ред.), втім навіть сам факт неналежного повідомлення арбітражної керуючої про розгляд її справи виглядає підозрілим.

Що про це думає професійна спільнота?

Голова Ради арбітражних керуючих Одеської області Тетяна Калмикова зазначає:

«Тиск на арбітражного керуючого є прямим посяганням на його незалежність. Це створює негативні прецеденти, на які необхідна реакція всієї спільноти. Важливо розуміти, що арбітражні керуючі стикаються з безпрецедентним рівнем тиску: вербальна агресія, погрози, поширення неправдивих заяв до правоохоронних органів – це все реалії їхньої роботи. Але найгірше – це відсутність кримінальної відповідальності за такі дії».

Вона наголошує, що ця ситуація є частиною глобальнішої проблеми:

«Якщо ми самі, як професійна спільнота, не можемо зрозуміти стан цієї людини, перейнятися її питанням, як своїм, то чи можемо ми розраховувати на розуміння інших учасників процесу? Суспільство не усвідомлює, яких зусиль докладає арбітражний керуючий, щоб виконати кожен з покладених на нього обов’язків у процедурах банкрутства».

Підтримала цю позицію і Наталія Тищенко, яка зазначила:

«Ситуація — черговий доказ того, що арбітражні керуючі працюють під тиском, ризиком та без належного захисту. І ми добре знаємо, що це не єдиний випадок. Потрібно ініціювати зміни до Кримінального кодексу, які передбачать відповідальність за перешкоджання їхній діяльності, тиск і погрози. Без цього будь-хто, хто захищає інтереси держави та кредиторів, може стати жертвою системи».

Що далі?

Цей кейс висвітлює глибоку проблему – арбітражні керуючі залишаються беззахисними перед тиском з боку зацікавлених сторін. Вони ризикують кар’єрою, безпекою і навіть життям, виконуючи свою роботу. Якщо спільнота не почне активно захищати своїх членів, ситуації, подібні до справи Сластнікової, повторюватимуться.

Принагідно відзначимо, що судове засідання щодо оскарження рішення Дисциплінарної комісії та наказу Міністерства юстиції відбудеться 25 лютого 2025 року в Одеському окружному адміністративному суді об 11:30.