Світове споживання вина впало до мінімуму з 1957 року

Світове споживання вина у 2025 році впало до найнижчого рівня з 1957 року. Про це йдеться у щорічному звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства (OIV). За даними організації, минулого року у світі спожили 208 млн гектолітрів вина — це на 2,7% менше, ніж у 2024 році, та на 14% нижче за рівень 2018 року.

Аналітики OIV пояснюють спад одразу кількома факторами: високою інфляцією, падінням купівельної спроможності, подорожчанням пляшок вина та зміною споживчих звичок, особливо серед молодого покоління, яке дедалі рідше вживає алкоголь.

Найбільше скорочення споживання вина зафіксували у Китаї — одразу на 13%. Також суттєвий спад показали Нідерланди (-12,7%), Іспанія (-5,2%), США (-4,3%), Швейцарія (-3,6%), Канада (-3%) та Аргентина (-2,6%).

У США, які залишаються найбільшим винним ринком світу, споживання за прогнозами скоротиться до 31,9 млн гектолітрів.

Водночас окремі країни демонструють протилежну тенденцію. Найбільше зростання очікується у Бразилії — на 41,9%. Також більше вина почали споживати у Румунії (+11%), Японії (+6,8%), Австрії (+6%) та Португалії (+5,6%).

OIV також повідомляє про подальше скорочення світових виноградників. За останні 25 років у світі зникло близько 10% площ виноградників, попри появу нових країн-виробників вина. Лише за підсумками 2025 року площа виноградників у світі скоротилася ще на 0,8% — до 7 млн гектарів.

У Європейському Союзі спад виявився ще відчутнішим — мінус 1,6% за рік. У Франції площі виноградників скоротилися одразу на 4,4%. Наразі найбільші виноградні площі у світі має Іспанія — 915 тис. гектарів. Далі йдуть Франція (740 тис. га), Китай (733 тис. га) та Італія (726 тис. га).

Окрім падіння споживання, OIV фіксує й найнижчі за останні 15 років обсяги світового експорту вина. Експерти вважають, що виноробна галузь входить у період довгострокової трансформації, коли виробникам доведеться адаптуватися до нових споживчих звичок та змін глобального ринку алкоголю.