Українські удари та санкції зірвали плани рф з виробництва балістичних ракет «Іскандер-М»

Регулярні удари Сил оборони України по підприємствах російського оборонно-промислового комплексу та західні санкції призвели до суттєвого недовиконання планів рф із виробництва балістичних ракет «Искандер-М» у 2024-2025 роках.

Про це свідчить аналіз документів та статистики ударів, повідомили в «Мілітарному».

За даними журналістів, які отримали доступ до закупівельних документів російського виробника ракет «Конструкторское бюро машиностроения», підприємство мало замовлення на виготовлення 1202 балістичних ракет на 2024-2025 роки.

Однак статистика застосування свідчить про значне відставання від цих планів. За даними Повітряних сил ЗСУ, реальна кількість запущеної рф балістики суттєво менша за обсяг замовлення:

• 2024 рік: 302 ракети;
• 2025 рік: 511 ракет;
• за перші чотири місяці 2026 року зафіксували пуски 291 ракети.

Ці цифри охоплюють не лише «Искандер-М», а й комплекси С-300/С-400 та північнокорейські KN-23/24 (які у 2024 році становили близько третини всіх пусків). Тобто реальна кількість випущених Росією «Іскандерів» ще менша.

Робота «з коліс» та дефіцит резервів

Аналітики відкидають версію, що росія накопичує вироблені ракети в резерв. За даними ГУР, з липня 2025 року до квітня 2026 року російські запаси «Іскандер-М» залишалися на стабільному рівні — близько 200-250 одиниць.

Крім того, аналіз уламків після масованих обстрілів підтверджує, що окупанти застосовують боєприпаси, виготовлені безпосередньо перед ударом. Це є прямим свідченням того, що російський ОПК не встигає за виробничими планами через санкційний тиск.

Ефективність українських ударів

Систематичні нальоти українських дронів на російські заводи (зокрема «ВНИИР-Прогресс» та «Завод імені Морозова») створюють постійний тиск і стримують темпи виробництва озброєння.

Проте найсуттєвіше відхилення від графіка ворожих ударів зафіксовали у березні та квітні 2026 року. Саме тоді Сили оборони завдали успішних ракетних ударів по «Воткінського заводу» (виробник двигунів для ракет) та підприємству мікроелектроніки «Кремній Ел».

Після цих атак інтенсивність застосування балістики росією різко знизилася. Як додають у виданні, це доводить, що розширення української ракетної програми для виведення з ладу таких заводів є основним фактором у зниженні ракетного потенціалу рф.