Мобілізацію в Україні хочуть радикально змінити: що відомо про повістки у смартфоні, нові ТЦК і демобілізацію

В Україні пропонують повністю змінити систему мобілізації. Зокрема, ТЦК хочуть перетворити на сервісні центри, запровадити платне бронювання від призову та встановити нові правила для нарахування зарплат військовим. ТСН.ua зібрав всі деталі щодо нових законопроєктів про мобілізацію в Україні.

Що відомо про законопроєкт № 15236

Законопроєкт № 15236 пропонує повністю перевести спілкування між ТЦК та військовозобов’язаними в онлайн. Це хочуть зробити через електронний кабінет, щоб люди менше контактували з працівниками військкоматів особисто, а корупційні ризики знизилися. У цьому кабінеті громадяни зможуть перевірити свій статус: чи є відстрочка, яка придатність до служби та чи перебувають вони в резерві.

Документ також передбачає можливість вручення повісток в електронному вигляді з обов’язковою фіксацією в системі.

Для запобігання зловживанням пропонується:

• Обов’язкова відеофіксація усіх дій працівників ТЦК під час спілкування з громадянами.
• Створення незалежного органу, який розглядатиме скарги на дії посадовців.
• Розподіл функцій всередині установ (облік, адміністрування та прийняття рішень здійснюватимуть різні підрозділи).

Автори ініціативи зазначають, що реформа змінить суть роботи військкоматів: замість примусового пошуку вони мають перейти до консультування та допомоги в оформленні документів.

«Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові “рейди”, оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати», — наголошують ініціатори змін.

Нові правила бронювання — що пропонують змінити

Законопроєкт № 15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні» пропонує відмовитися від моделі повного звільнення від обов’язків на користь «участі в обороні в іншій формі».

Законопроєкт пропонує закріпити всі правила бронювання безпосередньо у законі, а не в урядових постановах. Головна зміна — скасування довічного бронювання: тепер статус відстрочки доведеться регулярно підтверджувати.

Замість повного звільнення від обов’язків заброньованим пропонують три варіанти участі в обороні: традиційна робота на критично важливих підприємствах, служба у військовому резерві без відриву від виробництва або «економічне бронювання» через регулярні грошові внески на потреби армії.

Відкриті реєстри — які зміни пропонують

Окрім цього, у Раді зареєстрували законопроєкт «Про прозору систему призову та мобілізаційної черговості». Цей документ пропонує створити Єдиний реєстр мобілізаційних потреб.

Громадяни отримають відкритий доступ до інформації про:

• черговість призову;
• конкретні вимоги до здоров’я, віку та спеціальності;
• наявні обмеження щодо мобілізації.

Призов має відбуватися за чіткою черговістю, яка базуватиметься на об’єктивних критеріях, а не на випадковому виборі.

Військовий збір — на що витрачатимуть кошти

Раніше ми писали, що парламент у першому читанні підтримав законопроєкт № 15167, який змінює бюджетні правила використання військового збору. Вже від 1 січня 2027 року ці кошти планують спрямовувати до спеціального фонду.

Цей фонд матиме цільове призначення: гроші використовуватимуться виключно на виплати грошового забезпечення військовослужбовців. Очікується, що це дозволить щорічно акумулювати близько 200 млрд грн. До 2027 року збір продовжуватиме надходити до загального фонду на закупівлю зброї та боєприпасів.

Зарплати військовослужбовців — що зміниться

Законопроєкт № 15245 пропонує встановити гарантований мінімальний рівень виплат захисникам — не менше 150% від середньої зарплати в Україні за попередній квартал.

Планується автоматичний перерахунок виплат щоквартально. Джерелами фінансування розглядаються:

• резервний фонд бюджету;
• скорочення неефективних держвидатків;
• міжнародна допомога та гранти.

Демобілізація — як відбуватиметься

Законопроєкти № 15242 та № 15233 пропонують докорінно змінити правила проходження служби, встановивши чіткі часові межі для перебування на фронті та відпочинку.

Зокрема, документ «Про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби в умовах війни» запроваджує суворий графік: безперервна служба у зоні бойових дій не повинна тривати довше 90 днів. Після цього бійці мають обов’язково повертатися до пунктів постійної дислокації для відновлення. Наступний виїзд «на нуль» для них буде можливим лише після тривалого відпочинку — не раніше ніж через 180 календарних днів.

Щодо демобілізації, то інший законопроєкт пропонує надати військовим право на повне звільнення з війська після 24 місяців безперервної служби. Проте скористатися цим правом зможуть лише ті захисники, які з цього терміну щонайменше три місяці безпосередньо брали участь у бойових діях. Таким чином депутати хочуть законодавчо гарантувати право на відпочинок і цивільне життя після тривалого виконання бойових завдань.

Чи підтримають в Україні ці законопроєкти?

Попри масштабність ініціатив, у профільному комітеті Верховної Ради до них ставляться скептично. Член комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі РБК-Україна зазначив, що ці пропозиції є особистими ініціативами окремих депутатів.

«Сенсу обговорювати цей проєкт немає, оскільки він не має нічого спільного з тим, що напрацьовує Міноборони і що буде підтримано нашим Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Нардепи будують свою політичну кар’єру та формують впізнаваність різними шляхами: наприклад, можна зареєструвати таку ініціативу, яку всі будуть обговорювати, і в такий спосіб стати відомим», — заявив Веніславський.

На його думку, шансів на розгляд цих документів у сесійній залі наразі немає.

Мобілізація в Україні — останні новини

Нагадаємо, в Україні готують радикальну зміну правил військової служби. Хто отримає право на демобілізацію, як зміняться правила бронювання та які обмеження чекають на ухилянтів — розбираємо головні новації реформи.

Раніше ми писали, що заброньовані працівники та особи з відстрочкою більше не зобов’язані проходити військово-лікарську комісію (ВЛК) «просто так».

Також в Україні розширили перелік категорій людей, яким автоматично подовжують відстрочку від мобілізації. Тепер більшості українців не потрібно особисто звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК).