Страхування воєнних ризиків в Україні: що змінилося за чотири роки

Після початку повномасштабної війни воєнний ризик перестав бути локальним і став частиною повсякденного життя для всієї країни. Масові події, відсутність достатньої статистики, обмежені можливості перестрахування – усе це робило його фактично непрогнозованим для ринку.

Минуло чотири роки і ситуація змінилася. Воєнні ризики не зникли і не стали менш небезпечними. Навіть навпаки. Але вони перестали бути “чорною скринькою” для ринку. Страхування війни з поодиноких рішень поступово перетворилося на робочий інструмент, який використовують і бізнес, і пересічні українці. Це не означає, що проблема вирішена. Але означає, що ринок навчився з нею працювати.

Сьогодні страхування воєнних ризиків в Україні вже має вимірюваний масштаб. Лише тільки одна страхова компанія зараз страхує від воєнних ризиків майже 7 500 автомобілів, понад 6 600 об’єктів нерухомості і близько 3 000 вантажних відправлень. Загальний обсяг покриття перевищує 32 млрд грн і він зростає.

Завдяки багаторічному досвіду, сьогодні андерайтери працюють з географією ударів, частотою подій, типами об’єктів. Те, що у 2022 році виглядало як непрогнозована катастрофа, сьогодні має свою статистику і свою ціну.

Разом із цим змінилась і поведінка бізнесу

Якщо раніше страхування воєнних ризиків розглядалося як додатковий захист міжнародних компаній, то сьогодні воно все частіше стає частиною базових умов роботи для звичайного українського підприємства. У багатьох випадках наявність такого покриття є вимогою для залучення фінансування або співпраці з партнерами.

Якщо у 2024 році покриття воєнних ризиків було включено для близько 150 комерційних об’єктів нерухомості, то у 2025 році їх стало вже понад 230. Кількість застрахованих вантажів з воєнними ризиками збільшилася у 1,4 рази, автотранспорту – майже удвічі. За цей час загальний обсяг відповідальності тільки однієї СК (ІНГО) за воєнними ризиками зріс із 12,1 млрд грн до понад 30 млрд грн. Активніше страхують житло і фізичні особи: кількість застрахованих домогосподарств збільшилася з 4 400 до майже 6 400, а сукупна відповідальність за договорами – із 4,34 млрд грн до понад 8,7 млрд грн.

Окремий фактор, який дозволив цьому сегменту розвиватися, – поступове повернення міжнародної підтримки. У 2025 році СК ІНГО долучилася до програми страхування воєнних ризиків ЄБРР, реалізованої разом із міжнародним брокером Aon, і отримала ліміт покриття у 50 млн євро. Важливо, що сама програма стала можливою завдяки гарантіям ЄБРР та підтримці міжнародних донорів, які допомогли повернути перестрахову місткість на український ринок після фактичного виходу більшості міжнародних перестраховиків у 2022 році. Паралельно лондонський ринок поступово відновлює готовність працювати з Україною значно впевненіше, ніж рік-два тому.

Зростання ринку підтверджується динамікою виплат

За останній рік лише ІНГО виплатила понад 100 млн грн за воєнними ризиками – власникам автомобілів, нерухомості та бізнесу, чиє майно постраждало від обстрілів. Роком раніше ця сума була майже у п’ять разів меншою. Обсяг відшкодування збитків в майновому сегменті збільшився у чотири рази, в страхуванні автомобілів – у вісім разів. Це прямий вплив інтенсивності обстрілів і збільшення кількості застрахованих об’єктів, і водночас свідчення того, що механізм страхування в цих умовах працює.

Паралельно до ринку почала долучатись і держава

Поступово до цього процесу почала долучатись і держава. І це, мабуть, одна з найважливіших змін останніх років.

Якщо на початку повномасштабної війни страхування воєнних ризиків залишалося виключно проблемою ринку, то зараз формується модель, у якій частину навантаження бере на себе держава. З початку 2026 року бізнес отримав можливість компенсувати частину витрат на страхування або отримувати пряме відшкодування збитків у межах державної програми підтримки.

Йдеться не лише про компенсацію збитків після обстрілів, а й про часткове повернення страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків. Програма поширюється на майно підприємств, пошкоджене внаслідок ракетних ударів, атак дронів, вибухів чи ударних хвиль. Для бізнесу у прифронтових регіонах передбачена можливість отримання прямої компенсації збитків на суму до 30 млн грн, в інших випадках – компенсація частини страхових премій, сплачених страховикам. І це вже працює: у квітні ІНГО отримала цілу низку заявок від підприємств, які долучилися до державної програми.

Фактично держава вперше офіційно визнала страхування воєнних ризиків не просто комерційним продуктом, а інструментом підтримки економіки. Це важливо не лише для страховиків. Для банків це означає нижчий ризик фінансування, для бізнесу – більше шансів залучати кредити й інвестиції навіть в умовах війни.

Отже, чотирьох років вистачило, щоб страхування воєнних ризиків перейшло з категорії винятків у категорію практики. Але цього недостатньо, щоб говорити про сформований ринок. Сьогодні страхування війни залишається інструментом із обмеженнями: по території, по лімітах, по можливостях перестрахування. Воно не покриває всі ризики і не знімає невизначеність повністю. Водночас воно вже виконує свою ключову функцію – дає можливість частково контролювати втрати в умовах, де повного контролю не існує. Саме ця трансформація від неможливості до робочого механізму і є головною зміною страхування воєнних ризиків за останні чотири роки.