Майже 800 ФОПів потрапили до чорного списку АМКУ: де найбільше порушників

Кількість фізичних осіб-підприємців, які потрапляють до чорного списку Антимонопольного комітету України через порушення конкурентного законодавства, продовжує зростати. За даними Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, станом на кінець червня 2026 року до такого переліку внесено 797 ФОПів, що становить близько 30% від загальної кількості бізнесів, включених до чорного списку.

До цього переліку потрапляють учасники публічних закупівель, яких АМКУ визнав винними в антиконкурентних узгоджених діях. Найчастіше йдеться про так звані тендерні змови, коли кілька учасників лише формально створюють конкуренцію, але заздалегідь домовляються між собою про результати торгів та визначають майбутнього переможця.

Львівщина очолює список регіонів

Найбільше фізичних осіб-підприємців із чорного списку зареєстровано у Львівській області — 95 ФОПів, або майже 12% від загальної кількості.

До п’ятірки регіонів із найбільшою кількістю таких підприємців також увійшли:

• Дніпропетровська область — 81 ФОП;
• Київ — 78 ФОПів;
• Вінницька область — 52 ФОПи;
• Івано-Франківська область — 39 ФОПів.

Така географія свідчить, що проблема антиконкурентних домовленостей не є локальною і охоплює практично всі регіони країни. Водночас саме Львівська область наразі має найбільшу кількість підприємців, які були викриті у змові під час участі у державних закупівлях.

Найчастіше порушення фіксують у сфері торгівлі

Аналіз структури чорного списку показує, що найбільше підприємців працюють у сферах, які традиційно активно беруть участь у публічних закупівлях.

Майже кожен третій ФОП із переліку займається оптовою торгівлею — таких підприємців налічується 231.

Ще 139 ФОПів працюють у сфері роздрібної торгівлі. Також до чорного списку потрапили:

• 47 підприємців у сфері громадського харчування;
• 33 ФОПи, які виконують спеціалізовані будівельні роботи;
• 32 підприємці, що займаються будівництвом.

Саме ці галузі регулярно беруть участь у державних закупівлях товарів, робіт і послуг, тому ризик виявлення антиконкурентних домовленостей тут традиційно вищий.

АМКУ дедалі частіше викриває змови

Статистика свідчить про поступове збільшення кількості рішень Антимонопольного комітету щодо ФОПів.

Якщо у 2024 році Комітет ухвалив 242 рішення про визнання фізичних осіб-підприємців учасниками антиконкурентних узгоджених дій, то у 2025 році таких рішень було вже 306. Це стало найвищим показником за останнє десятиліття.

Лише за перше півріччя 2026 року чорний список поповнився ще 186 підприємцями, яких АМКУ визнав учасниками змов під час проведення закупівель.

Які наслідки має потрапляння до чорного списку

Рішення Антимонопольного комітету має не лише репутаційні, а й практичні наслідки для бізнесу.

Після визнання винним у спотворенні результатів торгів суб’єкт господарювання може бути відсторонений від участі у публічних закупівлях строком на три роки. Саме тому замовники зобов’язані перевіряти потенційних переможців тендерів на наявність у відповідному реєстрі.

Для малого бізнесу це може означати фактичну втрату одного з найважливіших джерел замовлень. У багатьох галузях саме державні закупівлі забезпечують значну частину доходів підприємців, тому потрапляння до чорного списку створює не лише фінансові, а й серйозні репутаційні ризики.

Водночас експерти наголошують, що боротьба з тендерними змовами має важливе значення для ефективного використання бюджетних коштів. Коли учасники торгів заздалегідь узгоджують свої дії, конкуренція фактично зникає, а держава ризикує переплачувати за товари, роботи чи послуги. Крім того, це позбавляє добросовісний бізнес можливості чесно конкурувати за державні контракти.

Перевірити, чи перебуває компанія або фізична особа-підприємець у чорному списку АМКУ, можна через відкриті державні дані та спеціалізовані сервіси моніторингу, зокрема Опендатабот. Це дозволяє як замовникам оцінити ризики під час проведення закупівель, так і самим підприємцям перевірити власний статус або репутацію потенційних контрагентів.