42% усіх справ у судах – кредитні: це 170 тис справ на 140 млрд грн

Для прийняття рішення щодо стратегії роботи з проблемними активами (NPL) банки мають надати публічно інформацію: структуру боргів, тип забезпечення, підсудність справ (фізичні чи юридичні особи), оскільки НБУ та ВРУ володіють інформацією «про середню температуру» і, виходячи з неї, критикують суди, – зазначає адвокат Олександр Черних, коментуючи ініціативу НБУ створення “фінансового суду”.

При цьому він наводить статистику, згідно якої 42% усіх справ в судах – кредитні: це 170 тис справ на 140 млрд грн.

На думку експерта, перш за все необхідно контролювати якість позовів та процесуальних документів.

“Часто в суд несуть мукулатуру. Судді просять – чітко викладати предмет спору і розуміти предмет доказування. 50 сторінок клопотань – це абсурд. Крім того, має бути чіткість процесуальної позиції. «На розсуд суду» – має призводити до окремих ухвал суддів у відношенні недбалого ставлення представника банку до справи. Так само і «відсутність позиції». Вже доведено, що виконавче провадження, банкрутство та судовий захист – надскладні та окремі галузі, які вимагають знань саме цієї галузі. Чому пішла мода “один кейс – один юрист”, мені не зрозуміло”, – підкреслює адвокат.

Окрему увагу юрист також звертає на рівень корупції в банках: відсутність комплаєнсу, контролю за станом ППР, чітких політик роботи з боргами призводять до зупинки процедур по боржникам. Банки, де суворий контроль за строками та комплаєнс, мають найнижчі показники проблемних портфелів.

Звернув увагу пан Черних і на кволу роботу у цьому напрямку Міністерства юстиції та банківської спільноти в цілому. “Мін’юсту пора не презентації малювати та інвестиційні круглі столи відвідувати, а відновити виконавчі написи, тим самим прибравши з судів понад 100 тис справ, а банківській спільноті – провести навчання процедурам банкрутства”, – аргументує експерт.

Серед іншого юрист вважає за необхідне законодавчо встановити, що експертиза до результатів прилюдних торгів не відноситься. “Якщо ФГВФО продав прилюдно, без порушення процедури, то експерт чи суддя нехай доведуть, чому вони самі не купили цей актив дорожче. Так само і з торгами в банкрутстві: торги ФГВФО на Прозорро – це чесно і круто, а торги арбітражних керуючих на Прозорро – це що? Це також – круто і чесно”, – каже адвокат.

Припускає Олександр Черних також можливість створення НБУ нормативів по роботі з NPL, аналогічних Н1-Н12, щоб банки не перекладали відповідальність на суди та, з рештою, на ФГВФО.

“Чому актив не працює в банку, а коли він продається на фінку «оживає»? Чому живий банк страждає, а у ФГВФО кредити знаходяться, інвентаризуються? Тому що з 180 дня прострочки відсутній в банках контроль. Тож, перед тим як створювати нові суди – дайте НБУ чесну інформацію про NPL, наведіть лад в роботі, поборіть внутрішньобанківську корупцію, а потім вже доповідайте регулятору, що суди винні в зростанні боргів. Я знаю: де є нормальна робота, там іде скорочення NPL. Банкопад довів – не усе так добре в нашому банківському царстві, і суди у нас далеко не янголи, але якщо двома підзаконними актами можливо зменшити навантаження на суди на 80-90%, то чому цього ще не зробили? Вважаю ідею нового «банківського суду» деструктивною та передчасною. Рішення має бути в конструктивній площині”, – резюмує Олександр Черних.