X Форум з конкурсного права: як формується нова архітектура економічної стійкості України

17 жовтня у Києві відбувся X Ювілейний Форум з конкурсного права, головна щорічна подія у сфері банкрутства та відновлення платоспроможності. Захід, організований Асоціацією правників України за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice» та Expertise France, зібрав понад три сотні фахівців — арбітражних керуючих, суддів, приватних виконавців, адвокатів, представників уряду та банківського сектору.

Уже десять років Форум залишається не лише фаховим майданчиком, а центром професійної солідарності, де конкурсне право розглядають як економічний інструмент розвитку країни.

Форум, що починається з подяки

Президент АПУ Микола Стеценко відкрив Форум хвилиною мовчання на честь загиблих захисників та колег, які служать у Збройних силах.

«Ми ніколи не забуваємо, що наша діяльність можлива завдяки мужності тих, хто боронить державу», — сказав він.

Стеценко підкреслив, що в умовах війни банкрутство перетворюється на інструмент перезавантаження економіки, а не лише на процедуру ліквідації. Він подякував партнерам і ініціаторці форуму Ірині Сербін за десятирічну відданість професійній спільноті: «Це не просто майданчик для обговорень — це простір, де юристи формують майбутнє конкурсного права в Україні».

Своєю чергою сама Ірина Сербін звернулася до учасників з особистим і водночас символічним посилом:

«Серед арбітражних керуючих є 55 тих, хто нині боронить Україну, і шестеро наших колег уже віддали життя. Ми пам’ятаємо кожного».

Вона оголосила про традиційний збір коштів на підтримку колег-військових і презентувала монографію професора Олександра Бірюкова «Транскордонні банкрутства», присвячену пам’яті арбітражного керуючого Дмитра Антоненка, який загинув на війні.

Книга, за словами І.Сербін, є прикладом того, як навіть у часи війни професійна спільнота продовжує створювати науку і впливати на розвиток права.

Водночас від імені проєкту «Право-Justice» виступила Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту з виконання судових рішень та захисту прав власності. Вона відзначила сталу присутність проєкту на Форумі та підкреслила його системне значення для реформи правосуддя: «Форум — це унікальний майданчик, де одночасно присутні законодавці, судді, регулятори й практики. Тут формується єдина позиція галузі».

Жаронкіна наголосила, що розвиток механізмів неплатоспроможності та виконання судових рішень є невід’ємною частиною загальної реформи сектору правосуддя, а тому підтримка таких ініціатив залишається пріоритетом ЄС в Україні.

Перша сесія: стан конкурсного права — «діагноз, прогнози, стратегія змін»

Модератори першої сесії — Олексій Воронько (Ario Law Firm) та Микола Ковальчук (L.I.Group) — задали тон відкриттю, поєднавши гумор із відчуттям професійної гідності.

«За десять років нас не зупинили ні війна, ні ковід, ні економічні кризи. Ми життєздатна професія — ми кризові менеджери», — зауважив Воронько.

Ковальчук, у свою чергу, підкреслив, що кожен у системі сьогодні виконує роль антикризового керівника — від арбітражного керуючого до міністра. «Усі ми, в тому числі уряд, боремось із неплатоспроможністю країни», — сказав він, відкриваючи першу сесію Форуму, присвячену стану та реформі конкурсного права.

У сесії виступили народний депутат Олексій Мовчан, заступниця міністра економіки Дарія Марчак, голова НААКУ Олександр Бондарчук, керуючий партнер ЮК “Алєксєєв, Боярчуков та партнери” Сергій Боярчуков та старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

Олексій Мовчан: спрощена процедура — від 36 місяців до 150 днів

Народний депутат Олексій Мовчан розпочав свій виступ із наголосу на тому, що банкрутство — це насамперед економічний, а не процесуальний інститут, який визначає якість транзакцій та швидкість руху економіки. «Права кредиторів — це права власності. І те, як ми управляємо системою банкрутства, безпосередньо впливає на ефективність економіки», — зазначив він.

Мовчан нагадав, що шлях до нинішньої «екосистеми» у сфері неплатоспроможності був складним. З моменту ухвалення Кодексу у 2019 році, коли багато хто сумнівався у доцільності його запуску, галузь пройшла шлях від хаотичних дискусій до сталого професійного середовища. Саме завдяки спільній роботі парламенту, Міністерства юстиції, суддів та арбітражних керуючих сьогодні Україна підходить до нового етапу — спрощеної процедури банкрутства для мікро- та малих підприємців.

«36 місяців для проходження стандартної процедури — це занадто довго, — підкреслив депутат. — Ми маємо зробити інструмент доступним, коротким і водночас захищеним від зловживань».

У межах виконання програми Ukraine Facility передбачено розробку нового механізму — Книги 7 Кодексу з процедур банкрутства, яку планується ухвалити до кінця першого кварталу 2026 року.

За словами Мовчана, концепція документа передбачає граничний строк спрощеного провадження — до 150 днів, а також чіткі критерії для його застосування:

1. боржник повинен бути суб’єктом мікро- або малого підприємництва (юрособа або ФОП);
2. здійснювати діяльність щонайменше три роки;
3. мати вимоги кредиторів не більше 25 млн грн для юросіб і 10 млн грн для ФОПів;
4. не бути втягнутим у судові спори щодо майна чи фраудаторних правочинів.

Такі обмеження, пояснив депутат, дозволять відокремити чесний бізнес, який потребує відновлення, від спроб зловживання процедурою. «Ми скорочуємо строки для кредиторів і судів, щоб підсумкові засідання відбувались швидше, — наголосив Мовчан. — Це не про амністію боржників, а про шанс відновити життєздатність бізнесу».

Окремо він повідомив, що в парламенті вже готуються зміни й щодо ліквідації мораторіїв, зокрема тих, які блокують приватизаційні процеси.

Після виступу народного депутата слово взяв арбітражний керуючий Андрій Палкін, який наголосив на важливості збереження ролі арбітражних керуючих у спрощених процедурах. «Ми брали участь в обговоренні з Міністерством юстиції і зрозуміли, що в їхньому баченні арбітражні керуючі можуть бути взагалі усунуті від участі, — зазначив Палкін. — Це викликає занепокоєння. Ми пропонуємо знайти баланс і дати можливість арбітражним керуючим залишатися частиною процесу». Також він запропонував розглянути ідею створення окремого ринку або механізму акредитації, який дозволив би арбітражним керуючим готувати попередній аналіз фінансового стану боржника: «Ми могли б під власну відповідальність надавати суду висновок про те, що компанія дійсно неплатоспроможна і підлягає ліквідації. Це дозволило б пришвидшити процес і водночас зберегти роль професії».

Мовчан підтримав загальну ідею залучення арбітражних керуючих, але зазначив, що створення «окремого спеціального ринку» наразі не передбачається: «Жоден законопроєкт не позбавляє арбітражних керуючих роботи. Їхня участь у спрощених процедурах буде обов’язковою. Ми шукаємо не спосіб скоротити їхню роль, а зробити її ефективнішою».

Це підтвердив і суддя Господарського суду Закарпатської області Павло Пригуза, який також долучений до розробки відповідних змін: «Спрощені процедури без арбітражного керуючого неможливі. Європейська практика передбачає, що навіть у таких випадках суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і призначає арбітражного керуючого». Він уточнив, що після цього має відбутися кваліфікаційне судове засідання, де визначається, чи є банкрутство умисним. Якщо воно неумисне — справа продовжується у спрощеному порядку. Якщо ж встановлюється ознака шахрайства, жодних пільг для боржника не передбачено. «Спрощення має працювати лише для сумлінного бізнесу. Для тих, хто зловживає процедурою, ніякого спрощення не буде», — наголосив суддя.

Дарія Марчак: чотири зміни, що перезапускають систему продажу майна банкрутів

Після виступу Олексія Мовчана слово взяла Дарія Марчак, заступниця міністра економіки України. Вона представила оновлення у сфері реалізації майна боржників — зміни, які, за її словами, «повинні зробити процедури швидшими, а результати — прогнозованими».

Марчак нагадала, що її досвід роботи в «Прозорро.Продажі» дозволяє дивитися на ринок не лише з боку держави, а й через призму практики:

«Я бачила, як арешти, блокування і технічні обмеження могли фактично паралізувати систему продажів. Тепер ці ризики усунено».

Вона пояснила, що ухвалений закон №3985 і розроблені Міністерством юстиції зміни до постанови уряду, які вже пройшли узгодження, містять чотири ключові новації.

Перша зміна — скасування блокувань аукціонів через арешти. «Тепер навіть при наявності арештів чи інших обмежень — окрім кримінальних — продаж майна може відбутись. Це означає, що жоден технічний арешт не стане приводом для зриву торгів», — зазначила Марчак.

Друга зміна стосується гарантійних внесків, які раніше становили лише 10% початкової вартості лота. «Тепер ми запроваджуємо диференціацію: 10% для першого аукціону і 20% для повторного. Це зменшує можливість маніпуляцій і зривів, які ми часто бачили раніше», — пояснила вона.

Третя зміна — введення принципу «другого переможця», який дає змогу не зупиняти процес у разі відмови першого. Якщо перший переможець не підписав протокол чи не оплатив лот — система автоматично переходить до другого. Це дозволить значно пришвидшити процес реалізації майна.

Четверта зміна — автоматичне оприлюднення нового протоколу у випадку дискваліфікації учасника з найвищою ціною. «Тепер аукціон не зупиняється, а продовжується. Лише якщо й другий учасник не виконує зобов’язання, торги визнаються такими, що не відбулися. Це — логічна і справедлива норма», — додала Марчак.

Вона підкреслила, що такі рішення — не формальні правки, а системна зміна логіки продажу майна боржників.

«Ці кроки не просто покращують процедури, вони збільшують швидкість продажів, кількість учасників і, головне, — обсяги коштів, які отримують кредитори. Це реформа, яка працює на економіку», — підсумувала посадовиця, подякувавши команді розробників та колегам з парламенту.

Борг, реструктуризація, неплатоспроможність — ці слова вже не сприймаються як криза, а як механізми розвитку. Форум довів: українське конкурсне право стало інструментом відновлення бізнесу, довіри та ринку. «Ми не просто вносимо правки у кодекс — ми формуємо архітектуру економічної стійкості держави», — підсумував один із модераторів.