Українська система стягнення боргів повертає лише 1,5% від заявлених сум

В Україні у 2025 році державні та приватні виконавці прийняли до роботи понад 6,3 млн виконавчих проваджень на загальну суму 2,32 трлн грн. Попри масштабні обсяги боргів, реально стягнути вдалося лише 29,63 млрд грн — у середньому це лише 1,5 копійки з кожної гривні заявленої заборгованості.

Про це свідчать дані сервісу Опендатабот.

Загалом нових виконавчих проваджень за рік стало менше на 3% порівняно з 2024 роком, однак половина справ, які перебували у роботі торік, перейшла ще з попередніх років. Із понад 6,3 млн проваджень завершити вдалося 3,03 млн, але фактичне стягнення коштів відбулося лише приблизно у третині випадків.

При цьому заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко вважає, що офіційна статистика суттєво спотворюється через так звані «мертві борги» — провадження, які фактично неможливо виконати через дію мораторіїв або специфіку самих справ.

За його словами, нині в Україні діє близько 25 різних мораторіїв, а окрему категорію складають справи щодо відшкодування шкоди, завданої війною РФ. Такі провадження, на думку посадовця, взагалі мають вирішуватися через окремі міжнародні механізми компенсацій чи репарацій, а не через класичне виконавче провадження.

Основне навантаження у системі традиційно припало на державних виконавців. Їм передали 4,94 млн проваджень на 1,84 трлн грн. Приватні виконавці отримали 1,36 млн справ на понад 471 млрд грн.

Попри те, що державні виконавці формально завершували більше справ — приблизно кожне четверте провадження проти кожного п’ятого у приватному секторі — за фактичними сумами стягнення приватні виконавці виявилися ефективнішими. Вони змогли повернути близько 3% від заявлених сум, або 12,46 млрд грн, тоді як державна система — лише 1%, або 17,17 млрд грн.

Приватний виконавець Андрій Авторгов також пов’язує низьку ефективність із великою кількістю «заморожених» боргів та мораторіїв, які суттєво обмежили можливості стягнення після початку повномасштабної війни. За його словами, держава останніми роками значно більше фокусувалася на захисті боржників, аніж стягувачів, що призвело до появи додаткових обмежень та заборон на примусове виконання рішень. Він також попереджає, що затягування реформи та нерівність повноважень між державними й приватними виконавцями можуть ще більше погіршити ситуацію.

На тлі цих проблем Верховна Рада вже ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження. У Міністерстві юстиції очікують, що нові механізми дозволять автоматизувати частину процесів, прискорити арешт і розблокування рахунків, а також знизити рівень побутової корупції. Ключовим елементом реформи стане підключення всіх українських банків до АСВП — Автоматизованої системи виконавчого провадження. Наразі до системи інтегрована лише приблизно половина банків. Решта досі працює у паперовому форматі, що дозволяє боржникам виводити кошти між рахунками ще до фактичного арешту.

Втім навіть цифровізація викликає суперечки серед учасників ринку. Андрій Авторгов зазначає, що сама по собі автоматизація не вирішує системних проблем, а інколи навіть створює нові ризики. Зокрема, боржники можуть бачити інформацію про відкриті провадження через Дію та встигати переказувати кошти до накладення арешту.