У Німеччині пропонують дозволити розвідці проводити превентивні кібератаки проти РФ

У Німеччині обговорюють суттєве розширення повноважень спецслужб, яке може дозволити їм проводити активні операції, зокрема превентивні кібератаки проти російських виробників безпілотників та пов’язаної з ними інфраструктури. Відповідні пропозиції мають стати частиною реформи німецьких розвідувальних служб, повідомляє Die Welt.

Ініціативу підтримує голова парламентського контрольного комітету Бундестагу Марк Генріхманн, який вважає, що в умовах гібридних загроз традиційної моделі роботи спецслужб, орієнтованої переважно на збір інформації, вже недостатньо.

На його думку, німецькі служби мають отримати правові та технічні можливості для нейтралізації загрози ще до того, як вона безпосередньо виникне на території країни.

«Найкращий дрон — це той, який ніколи не злітає і, отже, не загрожує людським життям у Німеччині», — заявив Генріхманн.

Він припустив, що в перспективі німецькі спецслужби повинні мати можливість виводити з ладу як ударні безпілотники на території Росії, так і підприємства, де вони виробляються, якщо такі апарати становлять загрозу для німецьких аеропортів або населення.

Німеччина готує реформу спецслужб

Генріхманн пов’язує необхідність змін із поширенням кібератак, диверсій, шпигунства та несанкціонованих польотів безпілотників. За його словами, ці загрози вже стали частиною реальності, до якої Німеччина має бути краще підготовлена.

Для цього Федеральна розвідувальна служба (BND) та Федеральне відомство з охорони конституції мають отримати додаткові правові й технічні інструменти для своєчасного виявлення загроз, встановлення їхніх джерел та реагування на них.

У середу, 12 серпня, уряд Німеччини має розглянути реформу законодавства, що регулює діяльність BND та Федерального відомства з охорони конституції.

За оцінкою Генріхманна, зміни повинні наблизити можливості німецьких розвідувальних служб до рівня, який уже мають спецслужби низки європейських партнерів.

Розширення повноважень викликало критику

Запропонована реформа водночас спричинила дискусію щодо меж втручання спецслужб та парламентського контролю за їхньою діяльністю.

Представник партії «Зелені» з питань безпеки Константін фон Нотц визнав необхідність модернізації правової бази для роботи розвідки, однак заявив про недостатнє посилення механізмів контролю, зокрема з боку парламенту.

Критично до ініціативи поставилося й німецьке Товариство за громадянські права (GFF). Організація побоюється, що реформа може призвести до значного розширення можливостей спецслужб щодо застосування державного шпигунського програмного забезпечення, аналізу даних за допомогою штучного інтелекту, доступу до приватних камер спостереження та проведення хакерських операцій у відповідь.

Представник GFF Кай Діттманн закликав суттєво переглянути законопроєкт, вказавши на можливі проблеми з його відповідністю конституційним гарантіям.

Дискусія посилилася після інцидентів із дронами

Питання активнішої протидії гібридним загрозам набуло додаткової актуальності після низки інцидентів із безпілотниками на території Німеччини.

Зокрема, шість прольотів невідомих дронів були зафіксовані над базою Бундесверу поблизу Мехерніха, де проводиться технічне обслуговування та ремонт систем протиповітряної оборони Patriot. На території об’єкта також розташований захищений підземний логістичний комплекс зі складами обладнання та запасних частин для військової техніки.

Ще один інцидент стався в аеропорту Лейпцига, де безпілотник влучив у крило українського вантажного літака, однак не вибухнув. За повідомленнями німецьких медіа, на апараті виявили біологічні сліди, які збігаються зі зразком, зафіксованим під час розслідування підпалу логістичного центру DHL у Лейпцигу у 2024 році. Водночас доказів безпосереднього зв’язку між двома інцидентами наразі немає.