«Енергоатом» досі не визнали потерпілим у справі «Мідас» на $100 млн

НАЕК «Енергоатом» наразі не має статусу потерпілого у кримінальному провадженні щодо операції «Мідас», хоча ймовірна корупційна схема, за версією слідства, була пов’язана із закупівлями та контрактами державної атомної компанії.

Про це директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос повідомив під час брифінгу НАБУ і САП за підсумками першого півріччя 2026 року.

За його словами, розслідування триває, а детективи досягли суттєвого прогресу, однак подробиці нових епізодів наразі не розголошуються.

На запитання про процесуальний статус атомної компанії Кривонос відповів, що, наскільки йому відомо, «Енергоатом» наразі не має статусу потерпілої особи у цьому кримінальному провадженні. Причини цього він не уточнив.

Водночас відсутність такого статусу не означає припинення розслідування чи спростування версії слідства щодо можливої корупційної схеми навколо компанії. Остаточний розмір шкоди, завданої державі або окремим підприємствам, також ще має бути встановлений.

Через «пральню» могли провести близько $100 млн

Операцію «Мідас» НАБУ і САП оприлюднили у листопаді 2025 року після більш ніж 15 місяців документування діяльності ймовірної злочинної організації.

За даними НАБУ, через бекофіс із легалізації коштів, який учасники схеми називали «пральнею», за час його роботи пройшло близько $100 млн.

При цьому ця сума не є встановленим розміром збитків «Енергоатому». Вона характеризує загальний обсяг коштів, які, за версією слідства, проходили через відповідний фінансовий механізм. Їхнє походження, призначення окремих операцій та можливі збитки ще встановлюються.

За версією правоохоронців, учасники організації отримали вплив на закупівлі, фінансові операції та кадрові рішення в «Енергоатомі». Від контрагентів компанії нібито вимагали від 10% до 15% вартості контрактів. У разі відмови від сплати коштів постачальникам могли блокувати розрахунки за виконані роботи або створювати проблеми з подальшою співпрацею.

Цей механізм усередині організації, за даними слідства, називали «Шлагбаумом», а отримані кошти надалі передавали до бекофісу, де їх обліковували, конвертували, переводили у готівку та легалізовували через мережу компаній і фінансових операцій.

Розслідування продовжується

У межах документування справи детективи провели понад 70 обшуків та отримали тисячі годин аудіозаписів. Перші підозри були оголошені сімом особам.

Одним із ключових організаторів схеми слідство вважає бізнесмена Тимура Міндіча. Серед інших підозрюваних називали колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка та колишнього виконавчого директора з фізичного захисту і безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова.

У липні 2026 року НАБУ і САП повідомили про нову підозру колишньому посадовцю «Енергоатому». За версією слідства, протягом 2023–2025 років він міг легалізувати понад 30 млн грн, одержаних злочинним шляхом.

Директор НАБУ заявив, що бюро планує завершити досудове розслідування у передбачений законодавством строк, після чого матеріали провадження мають відкрити підозрюваним та їхнім захисникам для ознайомлення.

Водночас питання про конкретний розмір збитків та осіб або установи, яким вони були завдані, залишається відкритим. Усі фігуранти справи наразі мають статус підозрюваних, а їхню винуватість може встановити лише суд.