Висновок Верховного Суду у справі «Цитрамону» врахували в законопроєкті про торговельні марки

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо порядку визнання торговельної марки добре відомою, сформульована у 2024 році, знайшла відображення у проєкті нового Закону України «Про торговельні марки», який Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив для громадського обговорення 15 липня 2026 року.

Йдеться про підхід, викладений Великою Палатою ВС у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №910/13988/20, відомій як справа щодо «Цитрамону».

Велика Палата дійшла висновку, що визнання торговельної марки добре відомою не є самостійним способом судового захисту. Такий факт має встановлюватися як передумова для застосування конкретного способу захисту порушеного права, зокрема визнання недійсною реєстрації торговельної марки іншої особи.

При цьому встановлення судом факту доброї відомості торговельної марки у позовному провадженні має ефект inter partes, тобто юридичне значення саме для сторін конкретного спору.

Як має працювати судовий захист

Згідно з підходом Великої Палати, якщо виникає спір між власником добре відомої марки та власником зареєстрованої торговельної марки, позивач не повинен вимагати окремого декларативного рішення про визнання своєї марки добре відомою.

Належним способом захисту може бути вимога про визнання недійсною реєстрації іншої торговельної марки та зобов’язання УКРНОІВІ внести відповідний запис про її скасування.

Водночас для задоволення такої вимоги суд повинен встановити, що торговельна марка позивача справді є добре відомою. Таким чином, відповідний висновок стає елементом мотивування судового рішення та юридичною передумовою застосування обраного способу захисту, а не окремою позовною вимогою.

Такий підхід також має запобігти можливому обходу строку, встановленого статтею 6 bis Паризької конвенції для скасування торговельної марки іншої особи, якщо вона була зареєстрована добросовісно.

Законодавство адаптують до права ЄС

Проєкт Закону «Про торговельні марки» та пов’язані з ним законодавчі зміни розробляються в межах адаптації українського законодавства у сфері інтелектуальної власності до права Європейського Союзу.

Робота проводиться на виконання цілей 16 та 17 розділу 7 «Право інтелектуальної власності» кластера 2 «Внутрішній ринок» Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 1 квітня 2026 року №438.

Під час підготовки законопроєкту також враховувалися коментарі та пропозиції Європейської Комісії й експертів проєкту міжнародної технічної допомоги EU4IP.

Таким чином, підхід, який Велика Палата Верховного Суду сформувала під час вирішення конкретного спору ще у 2024 році, пропонується закріпити вже на рівні профільного законодавства про торговельні марки.