Україна готує альтернативні шляхи агроекспорту через ЄС

Україна та Польща обговорили можливості розширення альтернативних маршрутів експорту української агропродукції на тлі систематичних російських атак на портову та логістичну інфраструктуру. Серед варіантів розглядається активніше використання залізничних та автомобільних переходів, а також портів Польщі.

Питання обговорили 11 серпня під час зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з представниками Посольства Польщі в Україні. У переговорах також взяли участь заступник міністра Денис Башлик, тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич та радник посольства Збігнєв Екєрт.

Сторони розглянули наслідки російських атак на порти Великої Одеси та сільськогосподарську інфраструктуру, перспективи розширення транзиту української продукції через територію ЄС, а також співпрацю у відновленні аграрного сектору, залученні інвестицій та реалізації спільних проєктів.

Україна розглядає чотири польські порти

Одним із ключових завдань української сторони є збільшення пропускної спроможності альтернативних маршрутів, оскільки через російські атаки морська логістика суттєво ускладнилася та подорожчала.

За словами Тараса Висоцького, для розширення транзиту необхідна спільна робота залізниці, митних та прикордонних органів, а також ветеринарної і фітосанітарної служб.

Серед можливих маршрутів для української агропродукції розглядаються польські порти Гданська, Щецина, Свіноуйсьце та Гдині. Водночас перед масштабуванням такого напрямку необхідно оцінити його вартість та економічну доцільність для українських експортерів.

Україна також продовжує працювати над відновленням стабільної роботи морського коридору, однак паралельно прагне розширити використання європейських «шляхів солідарності» та портової інфраструктури інших країн.

Дефіцит сховищ може сягнути 11 млн тонн

Ускладнення експорту створює ще одну проблему — накопичення агропродукції всередині країни та нестачу потужностей для її зберігання.

За оцінками Мінагрополітики, вже у листопаді 2026 року дефіцит потужностей для зберігання врожаю може становити від 7,5–8 млн до 11 млн тонн.

Одночасно скорочення можливостей для реалізації продукції загрожує дефіцитом обігових коштів у виробників. Якщо аграрії не зможуть своєчасно продавати врожай, у частини господарств можуть виникнути проблеми з фінансуванням осінніх польових робіт та наступної весняної посівної кампанії.

Уряд у зв’язку з цим розширює кредитні програми для аграрного сектору та веде переговори з міжнародними партнерами щодо можливості компенсації відсоткових ставок за кредитами.

У Мінагрополітики наголошують, що першочерговим завданням залишається збереження можливості експорту української агропродукції до третіх країн, тому робота одночасно ведеться за трьома напрямами — розширення альтернативної логістики, забезпечення потужностей для зберігання врожаю та доступу аграріїв до фінансування.