Після розлучення ділять не лише майно, а й борги: суд пояснив правила на справі київського подружжя

Дніпровський районний суд Києва розглянув справу №755/2698/24 про поділ майна колишнього подружжя та частково задовольнив як первісний позов колишньої дружини, так і зустрічні вимоги чоловіка. Суд поділив квартиру порівну, залишив кожному з колишнього подружжя по автомобілю, визначив долю частки в іноземній компанії та визнав спільними два боргові зобов’язання, одне з яких виникло за договором позики на $60 тис.

Подружжя перебувало у шлюбі з жовтня 2015 року. Спільне господарство сторони припинили вести у листопаді 2023-го, а в лютому 2024 року шлюб було розірвано.

За час сімейного життя сторони придбали квартиру, майнові права на іншу квартиру, два автомобілі — KIA Sportage та Volkswagen Tiguan 2011 року випуску, а також частку в зареєстрованому в Болгарії товаристві «Лърн енд Плей» (Learn&Play Ltd).

Борги також можуть бути спільними

Одним із ключових питань спору стала доля фінансових зобов’язань, оформлених на одного з колишнього подружжя.

Чоловік надав договір позики від 21 жовтня 2017 року на $60 тис. та стверджував, що отримані кошти були використані для придбання квартири. Суд визнав відповідне боргове зобов’язання об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічне рішення ухвалено щодо зобов’язань за попереднім договором купівлі-продажу іншої квартири, який чоловік уклав у лютому 2021 року з інвестиційним фондом «Фоліо».

Таким чином, під час поділу майна після розлучення значення має не лише те, на кого юридично оформлено борг, а й обставини його виникнення та використання отриманих коштів в інтересах сім’ї.

Проживання дитини з матір’ю не означає автоматичного збільшення її частки

Колишня дружина просила суд відступити від принципу рівності часток, оскільки спільний син після розлучення проживає разом із нею. Чоловік також претендував на більшу частину квартири, але обґрунтовував це наявністю у дружини частки в болгарській компанії.

Суд не підтримав жодну зі сторін у цій частині та поділив квартиру порівну — по 1/2 кожному.

За загальним правилом, установленим статтею 70 Сімейного кодексу України, частки дружини та чоловіка у спільному майні при його поділі є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю сторін або шлюбним договором.

Відступити від цього принципу суд може за передбачених законом обставин, однак самого факту проживання дитини з одним із батьків для цього недостатньо. Такий підхід раніше застосовував і Верховний Суд, зокрема у справах №448/1722/16-ц та №200/15089/16-ц.

Автомобілі залишили їхнім власникам

Два автомобілі суд фактично розподілив між колишнім подружжям відповідно до того, за ким вони були зареєстровані.

Volkswagen Tiguan 2011 року залишився в особистій приватній власності колишньої дружини, тоді як KIA Sportage того ж року випуску — у власності чоловіка.

Водночас твердження сторін щодо земельної ділянки, договорів оренди та криптовалюти на результат поділу не вплинули. Суд дійшов висновку, що належних і допустимих доказів щодо цих активів сторони не надали.

За частку в компанії присудили компенсацію

Окремо суд розглянув питання частки колишньої дружини у статутному капіталі болгарської Learn&Play Ltd.

Її визнали спільним майном подружжя, однак корпоративну частку залишили за жінкою. Натомість на користь колишнього чоловіка суд стягнув компенсацію половини її вартості — 50 болгарських левів, або 1272,18 грн.

Суд врахував практику Верховного Суду, відповідно до якої після внесення спільних коштів подружжя до статутного капіталу власником внесеного майна стає товариство, а корпоративні права отримує той із подружжя, на кого оформлена частка. Інший із подружжя за певних умов може претендувати на компенсацію половини її вартості.

У підсумку Дніпровський райсуд Києва залишив кожному з колишнього подружжя по половині квартири та по одному автомобілю, частку в болгарській компанії — дружині з виплатою компенсації чоловікові, а борг за договором позики на $60 тис. і зобов’язання за попереднім договором купівлі-продажу квартири визнав спільними. В іншій частині заявлених вимог суд відмовив.