П’ять міфів про виконавче провадження в Україні

Від редакції. В українському суспільстві й досі побутує чимало хибних уявлень про роботу державних та приватних виконавців. Чутки про «заблоковані рахунки», «розпродаж майна за безцінь» чи «захищені зарплатні картки» часто поширюються швидше, ніж достовірна інформація. У результаті люди губляться серед напівправди, домислів і юридичних нюансів, які рідко пояснюють простою мовою. У цьому блозі приватний виконавець, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов розбирає п’ять найпоширеніших міфів про виконавче провадження — і пояснює, як все працює насправді.

***

Міф №1. За борг менший ніж 20 мінімальних зарплат заборонено звертати стягнення на нерухоме майно

Дійсно, у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.

Разом з тим, слід зазначити, що мова йде саме про єдине житло, а не про будь-яке нерухоме майно. Тобто якщо у володінні боржника буде комерційна нерухомість, або нерухоме майно, яке не є єдиним житлом, на нього може бути звернуто стягнення, в тому числі, якщо сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Міф №2. Виконавці блокують банківські рахунки боржників

Виконавці не блокують банківські рахунки боржників.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Тобто арешт на кошти боржника у банківській установі накладається на чітко визначену суму. Якщо, наприклад, виконавець наклав арешт на одну тисячу гривень, а на рахунку боржника знаходяться грошові кошти у розмірі десяти тисяч гривень, то це означає, що дев’ять тисяч гривень є вільними від арешту, боржник може ними вільно користуватися.

Проте, в Україні відсутній повноцінний автоматизований арешт коштів боржників в банківських установах. Тому, відкриваючи виконавче провадження та накладаючи арешт на кошти боржника у банках, виконавець не бачить в режимі онлайн, на якому рахунку у боржника є кошти. Якщо виконується рішення суду про стягнення коштів з боржника в сумі 1000 грн, а боржник має 10 рахунків, то може статися, що виконавець накладе 10 арештів на загальну суму 10 000 грн.

Саме тому повноцінна автоматизована система арешту коштів не тільки допомагає виконавцю, але і дбає про боржників.

Міф №3. В Україні існують спеціальні захищені рахунки для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, соціальної допомоги

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання.

Проте рахунки для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальної допомоги чинне законодавство не відносить до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Рахунок для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальної допомоги не є захищеним від стягнення.

На жаль, держава не вирішує цю проблему десятиріччями. З цією проблемою пов’язано чимало нарікань на роботу державних виконавців та на діяльність приватних виконавців, а також велика кількість скарг на їх дії, які створюють додаткове навантаження на судову систему.

Міф №4. Виконавці розпродують майно боржників задешево, або своїм знайомим

Поширення цього міфу часто пов’язане з незнанням процедури або невдоволенням боржника в ситуації, коли нерухомість продається нижче бажаної власником ціни.

Варто розуміти, що реалізація майна у виконавчому провадженні не є добровільним процесом продажу. Вона відбувається на підставі закону та з метою задоволення вимог стягувача. Однак іноді може бути і причина для певної «дешевизни». Найпоширенішою причиною є юридичні проблеми, які пов’язані з майном (наприклад, існуючі обтяження, судові спори, тощо).

Щодо оцінки майна. Визначення стартової ціни продажу майна суб`єктом оціночної діяльності не передбачає того, що майно в обов`язковому порядку буде реалізоване саме за цією ціною. Закон допускає можливість як збільшення, так і зменшення стартової ціни продажу майна, на яке звернуто стягнення, відтак саме ринок та учасники торгів визначають остаточну вартість майна, що підлягає продажу.

Реалізація майна у виконавчому провадженні на сьогодні здійснюється за дуже зрозумілими та прозорими правилами. Продажі активів відбуваються на електронних торгах, які проводяться Державним підприємством СЕТАМ (https://setam.gov.ua). Реалізація земельних ділянок здійснюється виконавцями через АТ «Прозорро.Продажі».

Брати участь у електронних торгах може будь-хто. Ані виконавець, ані стягувач, ані боржник не можуть втрутитися в процес електронного аукціону таким чином, аби будь-який з учасників торгів отримав перевагу.

Міф №5. Виконання судових рішень стосовно військовослужбовців зупинено

Ні, з початком повномасштабного вторгнення жодних змін у законодавство не вносилось. Виконавче провадження підлягає зупиненню тільки у випадку, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе.

Судова практика говорить про те, що для виконання рішення про стягнення коштів, особиста участь боржника у виконавчих діях не є обов’язковою.

Чому міфи не зникають?

З точки зору боржників, виконавче провадження виглядає як «покарання» – особливо, якщо це арешт або продаж майна. Однак це не робить роль виконавця упередженою – він сам не створює цих ситуацій, а забезпечує виконання вже прийнятого за законом рішення.

Андрій Авторгов, приватний виконавець, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, к.ю.н.