Мінкульт досі не затвердив методологію оцінки збитків культурної спадщини

Міністерство культури та стратегічних комунікацій досі не затвердило методологію оцінки збитків культурної спадщини. При цьому кількість об’єктів культурної спадщини, які зазнали пошкоджень, на початок лютого – 1333. І це без урахування тих, що перебувають на окупованих територіях. Уряд зобов’язав Мінкульт розробити таку методологію ще в березні 2022 року. На це було відведено 6 місяців, однак минуло майже три роки.

“Ми вважаємо таке затягування неприпустимим. Навіть в умовах війни три роки – це достатній період, щоб ухвалити один підзаконний акт. Окрім проблем з ремонтом, відновленням чи консервацією пам’яток, це також послаблює позиції України в міжнародних судах, адже ми не можемо аргументувати ці збитки. Більше того, ми вбачаємо корупційні ризики в тому, що збитки в сфері культурної спадщини досі не мають єдиної чіткої оцінки по країні. Ми як громадськість розробили власну методологію і незабаром представимо її для обговорення”, – розповіла заступниця голови правління “Антикорупційного штабу” Євгенія Вірлич.

За її словами, таке затягування може відбуватися з низки причин:

• відсутність спроможності та належної експертизи у департаменті
• зміна пріоритетів, адже за цей період міністерство змінило трьох керівників
• відсутність політичної волі.

Із чого складатиметься методологія, яку розробила громадськість, можна переглянути тут.

“В умовах воєнного стану та з врахуванням численних ушкоджень об’єктів культурної спадщини через військові дії з боку російської федерації виникла необхідність застосування механізму швидкого й ефективного ремонту цих об’єктів, або проведення на них невідкладних консерваційних робіт чи протиаварійних робіт. Для проведення такого типу робіт, зокрема – поточного ремонту, капітального ремонту, відсутні необхідні нормативні документи. Це стримує процес прийняття рішень та порятунку цих об’єктів, що постраждали в результаті російської агресії, унеможливлює оперативне й ефективне використання міжнародної допомоги”, – йдеться у відповіді МКСК на запит “Антикорупційного штабу”.

У Міністерстві розповіли, що проєкт методології розробили, однак отримали суттєві зауваження від низки органів центральної влади, зокрема щодо способів визначення вартості. Зазначається, що відсутність такої методолгії також унеможливлює внесення нерухомої культурної спадщини, яка була пошкоджена, до РПЗМ (Реєстру пошкодженого та знищеного майна).