Кредитування важливіше: Нацбанк відклав замороження капіталу банків до 2028 року

Національний банк України відклав початок формування буфера системної важливості для банків та банківських груп ще на один рік. Регулятор пояснює таке рішення необхідністю підтримати активне кредитування економіки та не створювати додаткового навантаження на фінансову систему в умовах воєнних ризиків та потреб відбудови.

Як повідомили в НБУ, нові вимоги щодо формування буфера системної важливості стануть обов’язковими не з 1 січня 2027 року, як планувалося раніше, а з 1 січня 2028 року.

Фактично йдеться про відтермінування механізму, який змушує банки резервувати або, як часто пояснюють у фінансовому середовищі, частково «заморожувати» додатковий капітал для підвищення стійкості системи до криз.

У Нацбанку пояснюють, що рішення пов’язане зі зміною зовнішніх умов і переглядом пріоритетів у сфері кредитування. Однією з ключових причин стала необхідність забезпечити фінансування відновлення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які регулярно зазнають пошкоджень через російські атаки.

Регулятор розраховує, що додатковий рік дозволить банкам активніше спрямовувати ресурси на кредитування економіки замість накопичення резервів.

Водночас у НБУ наголошують: сама ідея запровадження буфера системної важливості не скасовується. Йдеться лише про зміну графіка. Запровадження такого механізму є частиною адаптації українського фінансового законодавства до європейських стандартів та імплементації відповідних директив ЄС.

Нові правила затверджені постановою правління НБУ №52 від 16 травня 2026 року. Документ набув чинності 19 травня.

Попри відтермінування, параметри майбутньої системи вже визначені. Із початку 2028 року для банківської системи запрацює обов’язковий буфер консервації капіталу у розмірі 2,5%. Окрім цього, системно важливі банки повинні будуть формувати додатковий запас капіталу від 1% до 2% залежно від свого статусу.

Паралельно зміняться і базові нормативи достатності капіталу. З 2028 року мінімальні вимоги становитимуть:

• 8% — норматив достатності регулятивного капіталу;
• 6% — норматив достатності капіталу першого рівня;
• 4,5% — норматив достатності основного капіталу першого рівня.

Найбільше нововведення торкнеться системно важливих банків. Наразі до відповідного переліку входять уже 16 установ. Серед них — державні ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і Сенс Банк, а також великі приватні гравці — ПУМБ, Універсал Банк (monobank), Райффайзен Банк та інші.

Показово, що історія із запровадженням буферів триває вже кілька років. Спочатку ці плани відкладали через пандемію COVID-19, а після початку повномасштабної війни їх знову перенесли, щоб уникнути додаткового тиску на ліквідність банків.

Тепер Нацбанк фактично робить ставку на баланс між фінансовою стабільністю та економічним стимулюванням. Адже в нинішніх умовах для держави важливо не лише посилювати стійкість банківської системи, а й зберігати можливість активно фінансувати відновлення економіки та інфраструктури.