Як будували піраміду Хеопса: вчені запропонували новий варіант переміщення 15-тонних блоків

Дослідники заявили про нову версію будівництва Піраміда Хеопса, яка пояснює, як стародавнім єгиптянам вдалося піднімати багатотонні кам’яні блоки без сучасної техніки.

Команда під керівництвом комп’ютерного вченого Вісенте Луїса Роселя Роїга запропонувала модель, за якою будівництво велося за допомогою прихованої спіральної рампи, вбудованої у структуру піраміди. Такий підхід дозволяв поступово піднімати каміння рівень за рівнем без потреби у масивних зовнішніх пандусах.

Йдеться про так звану «крайову рампу» — похилу доріжку вздовж зовнішніх країв споруди, яка частково залишалася відкритою під час робіт, а після завершення шарів — засипалася і зникала з поля зору. Це пояснює, чому в середині піраміди знаходять порожнини, походження яких раніше залишалося незрозумілим.

Масштаби споруди роблять цю гіпотезу особливо показовою: основа піраміди сягає близько 230 метрів з кожного боку, висота — приблизно 146 метрів, а загальна кількість використаних блоків оцінюється у 2,3 мільйона. Деякі з них важать до 15 тонн.

Моделювання показало, що за такої організації робіт блоки могли укладатися кожні 4–6 хвилин. Це означає, що саме зведення конструкції могло зайняти близько 14–21 року, а з урахуванням видобутку, транспортування та перерв — приблизно 20–27 років, що збігається з історичними оцінками.

У дослідженні також враховано технологічні обмеження того часу: відсутність заліза, колісного транспорту і складних підйомних механізмів. Натомість будівельники могли використовувати мідні інструменти, сани з водяним змащенням, канати, важелі та баржі на Нілі.

Автори застосували комп’ютерне моделювання, яке враховує як логістику переміщення блоків, так і структурну стійкість піраміди. Результати показали, що навантаження на вапнякові блоки залишалося в допустимих межах протягом усього будівництва.

Нова модель також частково відповідає на давнє питання — як будівництво могло відбуватися без створення масштабних зовнішніх конструкцій, які потребували б додаткових ресурсів і ускладнювали процес. Прихована рампа дозволяла зберігати темп і контроль над геометрією споруди.

Попри це, дослідники наголошують, що теорія потребує подальших підтверджень. Зокрема, частини такої рампи, якщо вона існувала, можуть і досі залишатися всередині піраміди.