Дайджест судової практики з питань військового обліку, бронювання та мобілізації

З моменту повномасштабного вторгнення законодавство у сфері мобілізації неодноразово змінювалося. Це зумовлено необхідністю адаптації нормативно-правової бази до нових викликів, які постають перед державою. У результаті застосування старих і нових норм часто викликає численні запитання:

• Що вважати належним оповіщенням?
• Коли повістка вважається врученою?
• Чи достатньо повідомлення через месенджери, такі як Viber?
• Чи можна виїхати з місця проживання без погодження з територіальним центром комплектування (ТЦК)?

Відповіді на ці та десятки інших запитань можна знайти у Дайджесті судової практики з питань перевірок у сфері військового обліку, бронювання та мобілізації, який підготували фахівці Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ у співпраці з Комітетом НААУ з питань трудового права.

Огляд судової практики

1. Оповіщення військовозобов’язаних

Ключова теза: Оповіщення повинно здійснюватися у чітко визначений законом спосіб — через вручення повісток особисто під підпис.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 17.01.2024 у справі №242/2060/23
У цій справі інспектора з кадрів підприємства ДП «Селидіввугілля» притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне оповіщення військовозобов’язаних працівників. Хоча наказ про оповіщення було видано, відсутність письмового підтвердження виконання стала підставою для накладення штрафу у розмірі 5100 гривень за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.01.2024 у справі №717/46/24
У даній справі суд визнав незаконним оповіщення військовозобов’язаних без вручення під особистий підпис повісток, що суперечить вимогам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Постанова була скасована через порушення процедури.

2. Вручення повістки

Ключова теза: Законним є лише особисте вручення повістки під підпис.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №573/2140/23
Повістка була складена без фактичного вручення під особистий підпис. Суд визнав постанову незаконною, оскільки строк притягнення до відповідальності (два місяці з дня виявлення порушення) був порушений. Крім того, розгляд справи про накладення адміністративного стягнення проводився у вихідний день без участі відповідача.

Рішення Турійського районного суду Волинської області від 07.05.2024 у справі №169/207/24
Суд дійшов висновку, що вручення повістки через третіх осіб не може вважатися належним. У випадку відсутності особи на момент вручення, повістка повинна бути надіслана особисто або вручена під підпис.

3. Надсилання повідомлень через месенджери

Ключова теза: Сповіщення через месенджери не є офіційним врученням повістки.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.02.2024 у справі №468/50/24
Суд встановив, що повідомлення через месенджер Viber не може бути офіційним способом вручення повістки. Відповідач не надав доказів про офіційне підтвердження такого способу комунікації, через що адміністративне стягнення було скасоване.

4. Виїзд з місця проживання без дозволу ТЦК

Ключова теза: Заборона на виїзд стосується зміни місця проживання, а не тимчасового пересування територією України.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2024 у справі №202/21412/23
Суд дійшов висновку, що тимчасове перебування в іншому місті не є зміною місця проживання, тому відсутність дозволу від ТЦК не порушує законодавство. Важливо розрізняти зміну постійного місця проживання та тимчасове перебування у відрядженні.

5. Неповідомлення про зміну особистих даних

Ключова теза: Військовозобов’язані зобов’язані своєчасно повідомляти про зміну облікових даних.

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі №523/18383/23
Позивач був притягнутий до відповідальності через несвоєчасне повідомлення про зміну сімейного стану. Суд підтвердив правомірність накладення адміністративного стягнення, оскільки строки звернення не були порушені.

Підсумки та рекомендації

Аналіз судової практики показує, що суди суворо дотримуються вимог законодавства щодо:

1. Вручення повісток: законним є лише особисте вручення під підпис.
2. Повідомлення через месенджери: такий спосіб комунікації не визнається належним.
3. Пересування військовозобов’язаних: заборона стосується лише зміни місця проживання.
4. Зміна особистих даних: несвоєчасне інформування ТЦК про зміни призводить до відповідальності.

Рекомендовано забезпечити підвищену увагу до процедури вручення повісток та інформування військовозобов’язаних про зміни в законодавстві. Це дозволить уникнути необґрунтованих адміністративних стягнень та захистити права громадян.