Верховний Суд відмовив у банкрутстві боржнику з понад 40 кредитами та витратами на азартні ігри

Процедура неплатоспроможності фізичної особи призначена для захисту добросовісного боржника, який об’єктивно опинився у складному фінансовому становищі, а не для автоматичного списання боргів, які людина більше не може обслуговувати.

Таку позицію сформулював Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі №917/2334/25.

Спір виник після того, як фізична особа звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження щодо власної неплатоспроможності. Заявник повідомив про прострочені кредитні зобов’язання перед численними фінансовими установами на загальну суму понад 1,35 млн грн та стверджував, що не має можливості їх погасити.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті провадження. На їхню думку, боржник не надав належних і допустимих доказів існування передбачених законодавством підстав для застосування процедури неплатоспроможності.

Верховний Суд погодився з таким підходом.

КГС ВС наголосив, що під час вирішення питання про відкриття провадження суд не повинен обмежуватися лише встановленням факту існування боргів та фінансової неспроможності заявника їх погасити.

Необхідно також оцінити причини виникнення заборгованості, поведінку боржника, його ставлення до виконання взятих на себе зобов’язань та взаємодію з кредиторами. Окремо має бути встановлено, чи дійсно існують підстави для відкриття провадження, передбачені ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Понад 40 кредитів та азартні ігри

Однією з ключових обставин конкретної справи стала фінансова поведінка заявника до звернення до суду.

Суди встановили, що протягом відносно короткого періоду він уклав понад 40 кредитних договорів із різними фінансовими установами. При цьому частина позичених коштів систематично використовувалася для участі в азартних іграх.

Навіть після того, як боржник, за його словами, припинив обслуговувати накопичену заборгованість, він продовжував оформлювати нові кредити.

Перед зверненням до суду заявник подав заяву про самообмеження доступу до азартних ігор. Однак Верховний Суд погодився з попередніми інстанціями, що сама по собі така дія не доводить добросовісності та не спростовує обставин щодо попереднього використання кредитних коштів.

КГС ВС окремо зазначив: витрачання позичених грошей на азартні ігри саме по собі не заборонене законом. Водночас суди мають право враховувати таку поведінку при встановленні причин неплатоспроможності та оцінці добросовісності людини, яка просить застосувати до неї процедуру банкрутства.

Відмова від реструктуризації також стала аргументом

Ще однією обставиною, яку врахували суди, стала поведінка боржника у відносинах із кредиторами.

Фінансові установи пропонували йому програми реструктуризації та пільгового погашення заборгованості, однак заявник ними не скористався.

На думку судів, це свідчило про відсутність реальних спроб знайти компроміс із кредиторами та врегулювати накопичену заборгованість.

Верховний Суд наголосив, що скористатися механізмами неплатоспроможності може добросовісний боржник, який відкрито співпрацює із судом та кредиторами, не приховує обставин виникнення боргів і не намагається зловживати передбаченими законом процедурами.

Самого твердження про неможливість повернути кредити для цього недостатньо.

Оскільки заявник не підтвердив належними доказами існування передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження, а встановлені обставини вказували на недобросовісну фінансову поведінку, КГС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення.

Рішення судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження щодо неплатоспроможності фізичної особи залишено без змін.