Україна ввела в експлуатацію 300 МВт вітрогенерації в 2025 році – це в 15 разів більше, ніж роком раніше

Деталі

• Наразі понад 4 ГВт нових проєктів у сфері вітроенергетики вже перебувають на різних етапах розробки.
• Для стимулювання інвестицій держава адаптує регуляторне середовище до стандартів ЄС. Зокрема, впроваджується модель «зеленої» премії, яка передбачає нову процедуру аукціонів для підвищення конкурентності проєктів відновлюваної енергетики.
• Також Міненерго підготувало законопроєкт у межах імплементації директиви RED III, який має спростити процедури отримання дозволів для проєктів ВДЕ.
• Додатковим фактором розвитку галузі є інтеграція з енергосистемою ЄС, що разом із високим попитом на «чисту» енергію відкриває нові можливості для міжнародних інвесторів.
• «Україна має одну з найпотужніших баз вітрових ресурсів у Європі. Це унікальна можливість не лише для відновлення, а й для будівництва кращої, екологічнішої енергосистеми», – наголосив Некрасов.

Контекст

Від початку повномасштабної війни до кінця 2024 року в країні вдалося реалізувати лише чотири вітроенергетичні проєкти, повідомили в УВЕА. Відтак 2025-й фактично став періодом відновлення девелопменту промислових вітрових електростанцій.

У 2025 році також суттєво змінилася структура інвесторів, зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Окрім традиційних девелоперів, на ринок активно заходять енерготрейдери, які використовують ВЕС для хеджування цінових ризиків і корпоративних PPA, агрохолдинги, для яких власна генерація стала елементом енергетичної безпеки, EPC-компанії, що трансформуються у власників активів, а також паливні та інфраструктурні бізнеси, які інтегрують вітроенергетику у стратегії декарбонізації, пояснив Конеченков.

Водночас швидко розвивається сегмент малих вітрових електростанцій для власного споживання потужністю 5–10 МВт, який дедалі частіше реалізується безпосередньо поруч із кінцевим споживачем. За словами Андрія Конеченкова, цей напрям підтримується державним фокусом на розвиток розподіленої генерації та поступово розширює коло інвесторів за межі класичного енергетичного сектору.

У підсумку ринок вітроенергетики в Україні переходить до більш диверсифікованої моделі, де вітрова генерація одночасно виконує функції інвестиційного активу, інструменту енергетичної безпеки та елемента довгострокових бізнес-стратегій, підсумував голова УВЕА.