Рахункова палата виявила недоліки у процесі використання коштів, виділених на заходи після руйнування Каховської ГЕС

27 серпня 2024 року Рахункова палата ухвалила звіт щодо результатів аудиту ефективності на тему «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби й наслідки катастрофи». Мета аудиту – дати відповідь на питання – наскільки ефективно використано у 2023 році кошти, спрямовані Урядом на невідкладні заходи з ліквідації наслідків руйнування Каховської гідроелектростанції.

Надзвичайна ситуація спричинила істотний негативний вплив на життя населення Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей: 1,6 млн громадян у 164 населених пунктах залишилися без водопостачання; 135 тис. громадян у 67 населених пунктах опинилися у зоні затоплення та ще 19 тис. змушені були евакуюватися.

Уряд України, реагуючи на надзвичайну ситуацію, у 2023 році виділив 8,5 млрд грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії на фінансування експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів (загальна проєктно–кошторисна вартість будівництва – 13,4 млрд грн). З виділеної суми у 2023 році було використано 8,3 млрд грн. При цьому 219,8 млн грн не використали та повернули до державного бюджету.

Додатково з резервного фонду державного бюджету Уряд виділив 2,2 млрд грн на фінансування потреб з транспортування питної води для населення, аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах теплопостачання та матеріальну допомогу постраждалим громадянам. З відкритих асигнувань у вказаний період було використано лише 679,2 млн грн, а 1,1 млрд грн повернено до державного бюджету як невикористані.

При цьому аудитори встановили, що невикористання розпорядниками значного обсягу бюджетних коштів та, як наслідок, – невиконання в повному обсязі запланованих невідкладних заходів зумовлені об’єктивними причинами, в тому числі й складною безпековою ситуацією у зазначених областях.

Реалізація експериментального проєкту дала змогу станом на серпень 2024 року забезпечити водопостачання по усіх трьох магістральних водогонах населенню Дніпропетровської області. Однак у Херсонській області активні бойові дії завадили реалізувати заходи із забезпечення населення водою, що і змусило повернути значну частину виділених коштів до бюджету.

Враховуючи обставини, для мешканців затоплених районів Миколаївської та Херсонської областей державна підтримка у формі грошової допомоги виявилася вирішальною. Серед отримувачів зазначеної допомоги – особи похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї та внутрішньо переміщені особи. У 2023 році матеріальну грошову допомогу (по 5 тис. грн) отримали 23 тис. громадян. Ще близько тисячі громадян отримали одноразову грошову допомогу за втрачений урожай загальною сумою 26,9 млн гривень.

Водночас через обстріли російськими військами Херсона, аварійно-відновлювальні роботи для забезпечення опалювального осінньо-зимового періоду 2023–2024 років на чотирьох об’єктах теплопостачання не проведено. Їх запланували провести у 2024 році.

Аудитори також звертають увагу на низку обставин, які створили ризики неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів. Так, прийняті у терміновому порядку рішення про виділення та використання коштів не завжди були достатньо обґрунтованими та в окремих випадках не враховували вимог чинних нормативно-правових актів. Посилили ризики і запроваджені при реалізації експериментального проєкту спрощені процедури, неналежний внутрішній контроль за використанням коштів і виконанням договірних зобов’язань.

Фінансування будівництва магістральних водогонів тільки у березні 2024 року було збільшено до необхідного обсягу визначеної проєктно-кошторисної вартості (13,4 млрд грн).

Водночас Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області контроль за якістю підготовки цієї проєктно-кошторисної документації водогонів фактично не здійснювався. Делегування частини цих повноважень інженерам-консультантам не запобігло недолікам і порушенням у рішеннях та розрахунках та включенню до неї завищених цін на матеріальні ресурси. Попри це у березні 2024 року проєктно-кошторисна документація з 13,4 млрд грн збільшена на 41% та затверджена Агентством відновлення.

Також незастосування конкурентного відбору учасників призвело до непрозорих процедур закупівлі та обмеження кола претендентів, що суттєво знизило рівень економності використання бюджетних коштів.

Окремо аудитори наголошують, що застосування акта приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості за формою КБ-2в (УПВ) (передбачає відображення узагальнених показників виконаних робіт) не дає змоги перевірити правильність і обґрунтованість включених до переліку обсягів виконаних робіт, кількості та вартості матеріальних ресурсів й інших витрат. Це створює ризики незаконного, неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів у процесі реалізації проєктів.

Рахункова палата надала низку рекомендацій щодо посилення контролю за використанням бюджетних коштів та підвищення ефективності реалізації подібних експериментальних проєктів у майбутньому. Також аудитори зазначають, що питання водозабезпечення територій, які зазнали руйнівного впливу внаслідок військових дій, потребують комплексного вирішення на державному рівні.