Позиція ВС щодо списання безнадійного податкового боргу з акцизного збору

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо списання безнадійного податкового боргу з акцизного збору, штрафних санкцій і пені, нарахованих на податковий борг, і зобов’язання списати відповідну заборгованість. Позицію було обґрунтовано тим, що контролюючий орган був зобов’язаний здійснити списання боргу протягом 20 календарних днів незалежно від наявності звернення платника податків із відповідною заявою.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що перебіг строку позовної давності розпочинається з дати виникнення податкового боргу, а оскільки строк давності 1095 днів сплинув щодо податкового боргу, є підстави вважати його безнадійним і таким, що підлягає списанню.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Він переконаний, що юридичним фактом матеріально-правового характеру є саме сплив строку давності для його стягнення контролюючим органом як вирішальна підстава для визнання податкового боргу безнадійним.

При визначенні строку давності для стягнення податкового боргу суд має зважати на такі фактичні обставини справи, як періодичність подання платником податків позовних заяв і відповідність податкового боргу критерію безнадійності. Йдеться про момент спливу строку давності для стягнення податкового боргу, який визначається протягом 1095 днів після узгодження грошових зобов’язань і до звернення до контролюючого органу в межах процедури адміністративного оскарження, а потім — до суду з позовом.

Враховуючи, що предметом доказування були обставини відповідності податкового боргу у визначеній сумі критеріям безнадійності та сплив строку давності для його стягнення контролюючим органом, то відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі в цій частині.