Поліцейські подали до суду на Бена Аффлека та Метта Деймона через новий фільм Netflix

Сьогодні, 13:26•Новини•

Колишні учасники резонансної поліцейської операції заявили, що персонажі фільму надто схожі на них і створюють враження причетності до корупції

Американський актор Бен Аффлек, його давній партнер Метт Деймон та їхня продюсерська компанія Artists Equity стали відповідачами у судовому позові від двох представників поліції округу Маямі-Дейд. Колишні учасники реальної спецоперації звинуватили творців нового проєкту Netflix у наклепі та звернулися до федерального суду з вимогою компенсації.

Причиною конфлікту став кримінальний трилер «Ласий шматок» (The Rip), сюжет якого натхненний реальною операцією 2016 року. Тоді правоохоронці під час рейду в Маямі-Лейкс виявили близько $24 млн готівкою, захованих у відрах за гіпсокартонними конструкціями.

Позов подали Джонатан Сантана та Джейсон Сміт — офіцери, які брали участь у тій операції. Вони стверджують, що хоча у фільмі не використовуються їхні імена, велика кількість деталей дозволяє колегам та знайомим безпомилково асоціювати персонажів саме з ними.

Особливе невдоволення позивачів викликала сюжетна лінія, яка, на їхню думку, створює образ корумпованих поліцейських. Один із офіцерів наголосив, що сама назва стрічки The Rip, яка може асоціюватися з крадіжкою або «відкатом», формує негативне сприйняття подій.

Окремим аргументом стало й те, що інший співробітник поліції працював консультантом фільму та отримав винагороду, тоді як позивачам, за їхніми словами, такої можливості не надали.

У відповідь представники Artists Equity заявили, що стрічка містить офіційне попередження про вигаданий характер персонажів та художню адаптацію сюжету. Юристи компанії нагадують: у справах про наклеп, де використані вигадані імена, позивачам необхідно довести, що конкретну особу можна легко ідентифікувати через екранний образ.

Позов подали ще 6 травня. Водночас Netflix, який займається дистрибуцією стрічки, офіційно не бере участі у судовому процесі.

Ця справа може стати черговим прикладом складного балансу між художньою свободою та використанням реальних подій як основи для кіноісторій — особливо тоді, коли вигадка починає надто нагадувати реальність.