Підводний скарб на $18 трлн: вчені оцінили запаси металів у Тихому океані

На дні Тихого океану між узбережжям Мексики та Гавайськими островами розташоване одне з найбільших у світі родовищ стратегічних металів, необхідних для розвитку сучасної енергетики та виробництва акумуляторів. За оцінками Геологічної служби США, потенційна вартість цих ресурсів може сягати 18 трильйонів доларів.

Йдеться про так звану зону Кларіон-Кліппертон — величезну ділянку океанічного дна площею близько 6 мільйонів квадратних кілометрів, що розташована на середній глибині близько 5000 метрів.

Основним об’єктом інтересу є поліметалеві конкреції — кам’янисті утворення розміром з яблуко або картоплину, які лежать безпосередньо на поверхні океанічного дна. Саме вони містять значні концентрації металів, критично важливих для виробництва електромобілів, систем накопичення енергії, вітрових турбін, сонячних електростанцій та електромереж.

За наявними оцінками, у зоні Кларіон-Кліппертон залягає близько 21,1 мільярда тонн таких конкрецій. Вони містять майже 6 мільярдів тонн марганцю, близько 270 мільйонів тонн нікелю, 230 мільйонів тонн міді та приблизно 50 мільйонів тонн кобальту.

Науковці пояснюють, що ці утворення формувалися протягом мільйонів років. Кожна конкреція починала рости навколо невеликої частинки — мушлі, кістки або фрагмента осаду. Згодом на цій основі осідали розчинені у воді метали. Процес відбувався надзвичайно повільно — лише кілька міліметрів за мільйон років.

Вік багатьох таких утворень оцінюється від 2 до 10 мільйонів років.

Однак родовище привертає увагу не лише через свої ресурси. Район вважається одним із найменш досліджених і водночас найбагатших на біорізноманіття глибоководних регіонів планети.

Під час дослідження за участю Музею природної історії Лондона в зоні Кларіон-Кліппертон було виявлено 5578 видів тварин. При цьому лише 436 із них раніше були описані наукою. Решта понад 5000 видів виявилися невідомими для дослідників.

Останні експедиції продовжують відкривати нові форми життя, серед яких раніше невідомі види морських зірок, ракоподібних та навіть нова надродина організмів Mirabestiidae.

Вчені наголошують, що поліметалеві конкреції є важливою частиною місцевої екосистеми. На них закріплюються губки, актинії та інші морські організми, а деякі види повністю залежать від цих структур для існування.

Саме тому перспективи промислового видобутку викликають гострі дискусії. Досвід наукових експериментів свідчить, що наслідки втручання можуть бути довготривалими. Зокрема, на ділянці в Перуанському басейні, де ще у 1989 році було змодельовано процес видобутку, сліди порушення екосистеми залишалися помітними навіть через 26 років. Частина біологічних спільнот так і не відновилася повністю.

Попри це інтерес до родовища стрімко зростає. У 2025 році США дозволили федеральним агентствам видавати ліцензії на глибоководну розвідку корисних копалин. Китай також активізував дослідження та випробування у зоні Кларіон-Кліппертон.

Раніше компанія Nauru Ocean Resources під час тестових робіт уже підняла з океанічного дна понад 3000 тонн поліметалевих конкрецій.

На цьому тлі дедалі більше держав закликають до обережності. Наразі щонайменше 32 країни, серед яких Франція, Німеччина, Бразилія, Чилі та Коста-Рика, підтримують ідею мораторію або тимчасової заборони на комерційний глибоководний видобуток до отримання достатніх наукових даних про його вплив на океанічні екосистеми.

Поки світ шукає ресурси для зеленої енергетики та технологічного переходу, зона Кларіон-Кліппертон дедалі більше перетворюється на арену майбутньої боротьби між економічними інтересами та необхідністю збереження одного з найменш вивчених природних середовищ Землі.