Нові правила прийому у сімейного лікаря: як потрапити на консультацію та отримати направлення

В Україні посилюється нагляд за тим, як сімейні лікарі користуються медичними інформаційними системами. Відтепер вони не мають права передавати дані для входу в систему своїм медсестрам чи комунікувати з пацієнтами без офіційного попереднього запису. У профільному відомстві це пояснюють посиленням захисту особистих даних та кібербезпекою.

Нові правила прийому у сімейного лікаря: що кажуть медики

Сімейна лікарка пані Тетяна визнає, що медична спільнота трохи панікує. Від сьогодні вона особисто стоїть на сторожі кібербезпеки через свій персональний акаунт у МІС. Передавати паролі, залишати систему відкритою чи дозволяти медсестрі вносити дані — відтепер під суворою забороною. Хоча буквально вчора вони працювали у звичній зв’язці: лікар оглядає пацієнта, а медсестра паралельно «клікає» в комп’ютері, оформлюючи папери.

Це автоматично збільшує час прийому і розтягує чергу під кабінетом. Раніше медсестри брали на себе всю технічну рутину, але в НСЗУ зазначають: така практика була незаконною.

Наталя Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ): «Там немає технічної рутинної роботи в інформаційних системах. Кожен крок в системі пов’язаний з повноваженнями саме сімейного лікаря, і відповідно працювати в системі може тільки сімейний лікар. Бо він особисто несе відповідальність за всі дії в електронній інформаційній системі».

Квест із записом: е-направлення телефоном більше не буде

Кожен контакт лікаря з пацієнтом тепер має бути суворо зафіксований у системі через офіційний талон.

Ірина Маркевич, кореспондентка ТСН: «Від сьогодні неможлива ситуація, коли ви телефонуєте своєму сімейному лікарю і просите електронне направлення до вузького спеціаліста, щоб вам передали дистанційно. Тепер обов’язково треба офіційно записатися на прийом в електронній системі і тільки тоді починати комунікацію з сімейним лікарем».

Саме спілкування чи консультація можуть залишатися дистанційними (телефоном чи через месенджери) — у цьому проблеми немає, пояснюють керівники амбулаторій. Але ключова умова — під це спілкування у лікаря в системі має бути відкритий офіційний електронний запис на цей день.

Перекоси системи та дефіцит вузьких спеціалістів

Ще складніша ситуація на вторинній ланці — у кардіологів, неврологів чи травматологів, яких катастрофічно не вистачає.

Пані Валентина намагалася потрапити до травматолога: «Від запису до візиту до травматолога це скільки часу пройде? Місяць. До того, якого я хочу лікаря — у нього завжди багацько народу».

У НСЗУ наголошують: пацієнт не може приходити до терапевта й безапеляційно вимагати направлення до вузького спеціаліста. Це рішення ухвалює виключно сімейний лікар після анамнезу. Якщо підстав мало — він має лікувати пацієнта сам. Для цього реформа й створювалася.

Ірина Волошина, докторка медичних наук, професорка кафедри сімейної медицини Запорізького державного університету: «В усьому світі цивілізованому система так і побудована, що 8 з 10 проблем мають вирішити на первинній ланці. А у нас і дійсно спостерігається перекіс: коли голова заболіла — мені до невролога. До чого тут невролог? Сімейний лікар може з цим абсолютно впоратися».

Голова НСЗУ додає, що зараз ведеться жорсткий моніторинг того, як лікарі використовують спеціалізовану ланку — як «додатковий буфер» чи підстраховку для перевірки власних діагнозів. І цю ситуацію планують виправляти.

Табу на безкоштовні КТ та МРТ: держава рахує гроші

Найбільш дискусійним нововведенням стало те, що сімейним лікарям поступово звузили або й взагалі перекрили можливість безпосередньо направити пацієнта на дороговартісну діагностику:

• Комп’ютерну томографію (КТ);
• Магнітно-резонансну томографію (МРТ);
• Коронарографію;
• Біопсію та спірометрію.

В НСЗУ вважають, що виписувати такі направлення мають право лише вузькі профільні фахівці на вторинній ланці. Проте науковці впевнені, що це лише ускладнює та затягує процес виявлення важких хвороб.

Професорка Ірина Волошина: «Тут також є певні перекоси, ми намагаємося адвокатувати, щоб нам хоча б це частково дозволили, тому що ускладнюється діагностика раку легень. Навіть на спірометрію ми не можемо направити, поки не дійдеш до пульмонолога. Нам це теж не подобається, але держава рахує гроші».

Від 20 травня будь-яка дія в електронній системі охорони здоров’я залізобетонно прив’язана до конкретного цифрового підпису медика. Держава отримала повний контроль над кожним кроком сімейного лікаря, проте пацієнтам доведеться звикати до нових реалій — триваліших прийомів, обов’язкових візитів та суворої звітності за кожне безкоштовне направлення.